В Ужгороді розказали про 400-літню історію Ужгородської гімназії

Авторами даного дослідження є Химинець Василь Васильович, професор кафедри менеджменту та інноваційного розвитку освіти ЗІППО та Басараб Михайло Михайлович, заступник директора з науково-дослідної та міжнародної діяльності ЗІППО.

Книга «Історія Ужгородської гімназії (1613-2013)» вийшла за сприяння народного депутата України Ковача В.І., який традиційно підтримує дослідження з історії, культури та освіти Закарпаття.

Як зазначила директор Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти Палько Тетяна Василівна, у стінах закладу ведеться системна робота з вивчення історії освіти нашого краю:

– Ми повинні дбати, щоб славні традиції були повною мірою донесені до учительського загалу, щоб вчителі Закарпаття використовували у своїй щоденній праці здобутки своїх попередників, видатних педагогів, зокрема випускників Ужгородської гімназії Івана Орлая, Івана Чурговича, Олександра Духновича, Августина Волошина. До виходу даної праці доклали зусилля науковці та методисти нашого інституту, адже літературним редактором книги є  Ходанич Л.П., завідувач кафедри педагогіки та психології ЗІППО, рецензентом – Качур Б.М., завідувач кафедри менеджменту та інноваційного розвитку освіти ЗІППО, редактором – Лазар І.В., завідувач кабінету координаційно-методичної діяльності ЗІППО.

Про історію заснування та навчально-виховну діяльність Ужгородської гімназії розповів Басараб М.М.:

– Історичні джерела свідчать, що саме 23 листопада 1613 року з ініціативи головного жупана Ужанського та Земплинського комітатів графа Георгія Другета де Гомонна в Гуменному (нині Східна Словаччина) фундаційною грамотою був заснований колегіум «На славу Божу і благо святої церкви». У 1640 році заклад було перенесено до Ужгорода.

Назва навчального закладу є узагальненою, оскільки впродовж своєї історії гімназія мала 17 різних назв. Кожна з цих змін пов’язана з політичними змінами та реформами, які відбувалися в освіті, і несе певну інформацію щодо змісту навчально-виховного процесу закладу та його спрямованості.

Про особливості організації навчально-виховного процесу, його духовну та патріотичну спрямованість, роль директорів та професорів гімназії у виховному процесі та долю й досягнення випускників Ужгородської гімназії, найвідомішими серед яких є: Андрій Бачинський – єпископ; Йоанникій Базилович – історик, церковний діяч; Іван Орлай – директор Ніжинського ліцею, вихователь Миколи Гоголя; Юрій Гуца-Венелін – учений-славіст, будитель болгарського народу; Михайло Лучкай – церковний діяч, філолог, історик; Олександр Духнович – закарпатський будитель, поет, педагог  та культурно-просвітній діяч; Августин Волошин – президент Карпатської України, знаний педагог, церковний, культурно-просвітній та громадський діяч та багато інших розповів Химинець В.В.  Він також відзначив роль закладу в житті міста:

– Варто пам’ятати, що гімназію було перенесено до нашого міста, коли в Ужгороді проживало не більше 1500 чоловік і він відігравав роль провінційного містечка у великій імперії. Гімназія стала потужним чинником зростання міста, його економічного та культурного розвитку.
Аналізуючи роботу авторів, Л.П. Ходанич зазначила:

– Одну й ту ж саму книжку двоє людей сприймають по-різному: через призму власного світобачення і світосприйняття, власного досвіду. Я читала монографію В.Химинця та М.Басараба «Історія Ужгородської гімназії (1613-2013)» перш  за все як педагог, і хочу відзначити її пізнавальне, виховне націєтворче значення. Тут вимальовано широку картину розвитку освіти в нашому краї у фактах та подіях так, що відчуваєш потік прогресу через розвиток освіти. Висновок, який зробить кожен читач: ми – давно в Європі, нас об’єднує гуманізм та демократизм у культурі, наша історія освіти надихалась ідеями та досягненнями європейської думки. Це видання відкриває можливості для майбутніх досліджень у галузі культури та освіти Закарпаття. Плідним мені бачиться компаративний аналіз освітніх систем у діахронному та синхронному аспектах, дослідження розвитку підручників, поглядів передових діячів освіти та культури на освітні проблеми в ракурсі європейськості. Монографія про гімназію в Ужгороді – неоціненний матеріал для історичного краєзнавства, для формування патріотизму вчителя, учнівської молоді, збагачення духовності наших краян.

У даній праці авторами були подані прізвища та роки роботи ректорів, префектів та вчителів Ужгородської гімназії угорською та українською мовами від часів заснування.

Сьогодні в Ужгороді працюють три гімназійні заклади, які є продовжувачами славних традицій Ужгородської гімназії.

Ірина Поп, завідувач центру інформаційно-видавничої діяльності
Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти