Паспортизовані сміттєзвалища у гірських районах повинні врятувати Закарпаття

Звітуючи про роботу очолюваного ним відомства, керівник управління ДСНС у Закарпатській області Мирослав Щербей поскаржився на відсутність паспортизованих належним чином сміттєзвалищ у гірських районах області

За його словами, йдеться про неможливість паспортизації сміттєзвалищ належним чином. Головно – через особливості рельєфу Закарпаття, густої сітки річок та потоків.

Рахівський, Тячівський, Воловецький, Міжгірський та Березнянський райони потерпають від стихійних смітників уздовж русел рік. Саме туди селяни схильні скидати сміття, яке потім, спливаючи руслами потічків та річок, завдає прикрощів жителям низинних районів. Загалом, у цих районах існує всього по 2-3 легальних полігонів для захоронення відходів. Решта – стихійні.

Для того, щоб зміттєзвалища були централізованими та паспортизованими, ОДА звернулася до Києва з проханням переглянути вимоги щодо відстаней від населених пунктів, водних потоків тощо, оскільки наявні вимоги в гірських умовах дотримати практично неможливо. Проблема забрудненості Закарпаття стихійним сміттям є однією з ключових, вважає головний закарпатський «надзвичайник».

Попри це, викликає сумнів здатність закарпатців миттєво змінити свої побутові звички і припинити викидати сміття на околиці власних обійсть, край села чи уздовж русел річок та потічків. Надто-бо міцно засіли ці звички у свідомості краян. Тож, паспортизовані полігони у гірських районах навряд чи змінять ситуацію на краще радикально, якщо не зміняться самі закарпатці.