"Я не хочу, щоб моє місто стерли з лиця землі, як Бахмут": історія офіцера Закарпатської бригади

"Я не хочу, щоб моє місто стерли з лиця землі, як Бахмут": історія офіцера Закарпатської бригади

Микола – офіцер артилерійського підрозділу 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, йому 28 років. За освітою й спеціальністю він юрист, а офіцерське звання отримав у вищому навчальному закладі МВС.

Як розповіли на сторінці Закарпатського легіону у Facebook, перед тим, як потрапити в бойову бригаду, Микола пройшов перепідготовку в Академії сухопутних військ.

"Моє головне завдання — вогневе ураження ворога та коригування вогню через безпілотники, — каже Микола. — Здебільшого ми працюємо з нашими гірсько-штурмовими підрозділами, прикриваємо їх своїми гарматами. Але за необхідності допомагаємо й сусіднім бойовим частинам. Є багато прикладів ефективної роботи – знищені мінометні розрахунки, склади з боєкомплектом, техніка. Усе це допомагає нашій піхоті".

Микола розповідає, що одного разу штурмові підрозділи захопили ворожі позиції, і росіяни спробували сходу відбити їх. Для цього російські війська задіяли реактивну систему залпового вогню на базі танка, яка стріляє запалювальними й термобаричними боєприпасами.

"Солнцепьок" виїжджав на вогневу позицію, щоб накрити нашу піхоту, але ми вчасно виявили його й відкрили вогонь. Відстань була завелика – близько 14 кілометрів, однак один із наших снарядів вибухнув метрів за 20 від "Солнцепьока". Екіпаж злякався, зразу розвернувся і втік. Шкода, що не вдалося знищити машину, але свою піхоту ми прикрили", — згадує Микола.

Зі слів військового, останнім часом росіяни значно збільшили використання дронів, тому розрахунки ворожих БПЛА — теж пріоритетна ціль для артилерії.

"Для наших гармат ворожі розвідувальні й ударні дрони – одна з найбільших проблем, — продовжує Микола. – Тому ми, по-перше, завжди ретельно слідкуємо за небом, щоб ефективно відстрілятися й звести до мінімуму вірогідність "засвітитися". А, по-друге, самі уражаємо ворожі розрахунки БПЛА, як тільки можемо їх дістати. Теж маємо багато прикладів ефективної роботи".

Під час служби Микола неодноразово бував у небезпечних ситуаціях, однак ставиться до цього спокійно.

"Один період наша точка дислокації знаходилася в межах міста, що прилягає до лінії фронту. Там активно працювала російська авіація і виходило так, що о 6-й ранку й 6-й вечора наче за графіком прилітали КАБи (високоточні керовані авіабомби із системою наведення). Найближчі вибухали метрів за 400, враховуючи потужність бомб, це досить близько. Дах і закриті жерстю вікна нашої будівлі від вибухової хвилі злетіли в один момент. Але все ок, ми вийшли звідти цілими й неушкодженими", — згадує військовий.

Офіцер воює засвою землю й своїх рідних, котрі чекають його з війни на Дніпропетровщині.

"Моя мотивація така, щоб уся ця нечисть не пролізла туди, де живе моя родина, мої близькі та дорогі мені люди. Я не хочу, щоб у моєму місті сталося те, що було в Бахмуті, Соледарі, а зараз відбувається в Авдіївці. Це достатня причина, щоб служити в ЗСУ", — підсумовує Микола.

Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!


Mukachevo.net
Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...