В Україні й досі не визначилися, чи можна в нас грати в покер

В Україні й досі не визначилися, чи можна в нас грати в покер

Перефразовуючи відомий анекдот про те, яким чином збірна України може виграти Чемпіонат світу з футболу, мій співрозмовник, ужгородець Володимир із 3-річним стажем гри в покер каже: «У нашій державі реально і законно отримати справді великі гроші можна лише трьома способами: виграти в лотерею, заробити на покері або ж прилетять інопланетяни і допоможуть тобі».

Жарти-жартами, але сьогодні за статистикою та даними соціологічних опитувань в Україні в покер грає майже півмільйона чоловік. Із них половина – в Інтернеті.

Із 50 доларів заробити 6 мільйонів

Власне, завдяки всесвітній мережі, а відповідно, і легкодоступності ця гра і з’явилася в нашій державі. То що ж так притягує людей вкладати і довіряти кровно зароблені гроші комбінаціям із 5 карт? За словами Володимира, це, звичайно ж, і азарт, однак перш за все – бажання заробити. Багаторічна історія покеру налічує безліч прикладів, коли люди, причому найрізноманітніших професій, навчившись професійно грати в карти, заробляли на цьому цілі маєтки. Ходити далеко не треба – українець Євген Качалов, закінчивши престижний американський університет, вирішив не працювати за спеціальністю, а професійно грати в покер. Почав у 2004-му із 50 бонусних доларів, а сьогодні його виграш налічує майже 6 мільйонів. До слова, Євген Качалов наразі очолює світовий рейтинг покеристів 2011 року.

«Я теж свого часу розпочав із 50 бонусних доларів, – ділиться своєю історією ужгородець Володимир. – Чому бонусних? Бо чимало сайтів пропонують, фактично на халяву, розпочати гру на одному з відомих світових «покер-румів» і для «затравки» ставлять на ваш депозит 50 чи більше американських папірців. Безумовно, з розрахунком, що ви їх програєте і почнете вкладати свої. Так і я усі свої перші бонуси успішно програв. І зрозумів, що в цій грі не все так просто, як здається на перший погляд. Як свідчать експерти, в покері лише 20 % успіху припадає на удачу, все інше – це майстерність гравця».

У результаті Володимир почав грати, в прямому сенсі, як книжка пише. Сів за покерні підручники, неодноразово переглядав відео, відвідував покер-клуби і грав із гравцями віч-на-віч. «Вирішив, що приділятиму самій грі максимум 3 години на добу, увесь інший вільний час – розбір партій, аналіз гри, читання книжок тощо. Як наслідок, прийшов і результат. Я почав заробляти.

На сьогодні мій чистий виграш сягає близько 2 тисяч доларів. Небагато, звичайно ж, за світовими мірками. Але я все ще в процесі навчання. Більше того, перебуватиму в ньому постійно, однак не виключаю, що з часом переключуся на покер як на постійну й основну роботу».

І справді, за словами Володимира, покер для нього сьогодні – це лише додатковий заробіток. До слова, обіймає він серйозну посаду в не менш серйозній ужгородській фірмі. Натомість, стверджує, що для кількох його знайомих ця гра – основне джерело прибутку. «В Ужгороді є кілька гравців, які вже давно ніде не працюють і заробляють лише на покері – як в Інтернеті, так і за реальним картярським столом. І, до речі, дуже гордяться цим. Однак повірте, що це просто шалений і вимотуючий стиль життя. Якщо в простої людини робочий день триває 8 годин, то у покериста – всі 15. Звичайно ж, за день можна заробити середню по Ужгороду зарплату, а то й набагато більше. Однак знаю, що бувають і зриви. Місяць-два без жодної копійки», – каже Володимир.

В обласному центрі вже давно шириться легенда про гравця в покер, який програв за картярським столом будинок (за іншими даними – два). Однак Володимир переконує: аби залишитися голим та босим, треба дуже постаратися. «Звичайно ж, є багато людей, переважно новачків і здебільшого при грошах, які захоплюються покером лише заради азарту або ж будучи стовідсотково впевненими, що знають усі правила гри, пересвідчилися у його простоті і намірилися за кілька годин подвоїти свій капітал, – переконаний Володимир. – Особисто був свідком, як чоловік, до речі з села, в одному із закарпатських покер-клубів за вечір просадив кілька тисяч доларів, а потім сидів і не розумівся, мовляв, «як так вийшло, у мене ж було на руках дві пари?! (покерна комбінація. – Авт.)».

Професійні гравці покеру переконують, що грати на гроші, а тим паче серйозні, можна лише після років гри на «фантики» чи на малих блайндах (малих ставках. – Авт.). І головне правило – не сідати за стіл у стані алкогольного сп’яніння! Відомий випадок, коли професійний покерист Іларі Сахаміс зізнався, що напідпитку програв майже 3 мільйони доларів.

Запитую у Володимира, що, окрім тренувань та практики, є запорукою успіху в покері? Адже навіть після 10 років гри далеко не всі гравці стають мільйонерами… «Психологічна витримка, аналітичний спосіб мислення, базові знання математики, вміння «читати» суперника. До гри треба ставитися як до роботи, а тому азарт необхідно сховати кудись дуже і дуже глибоко. Один із найважливіших навиків – вміння спасувати, тобто відмовитися від конкретної роздачі, будучи невпевненим у карті, або ж узагалі встати з-за столу. Тобто факторів багато. Однак, звичайно ж, не можна забувати й про удачу – куди ж без неї, рідної», – розповідає Володимир.

Покер поза законом… чи в законі?

На законодавчому рівні грати в азартні ігри в Україні заборонено. До речі, як і в багатьох інших країнах, приміром, у наших сусідів – росіян. Однак, як часто буває в нашій державі, спритні співвітчизники знайшли десятки різноманітних шпарин, аби хоча б напівлегально задовольнити потяг людей до азарту. В результаті зали з ігровими автоматами перетворилися в інтернет-клуби, букмекерські контори – у спортивні вікторини чи лотереї на кшталт «Спортпрогноз», а казино перебралися з реального світу у віртуальний. Усі ці заклади та сайти успішно працюють, єдина відмінність – держава з цього виду діяльності тепер не отримує фактично жодних надходжень.

Дещо осторонь у плані легалізації стоїть покер. Ця картярська гра офіційно визнана в Україні і входить до переліку неолімпійських видів спорту (щоправда, дуже часто цей статус змінюється), по всій державі відкрито діють покер-клуби, сотні тисяч українців грають у відомих світових покер-румах (іншими словами – в онлайн-покер). Більше того, коли приймали закон про заборону азартних ігор (а до них намагалися внести і згадану нами гру), Федерації спортивного покеру України вдалося відстояти в суді право називатися саме «спортом», а не азартною розвагою на гроші. Та, судячи з усього, в такому статусі покер у нашій державі пробуде недовго…

5 квітня цього року Верховна Рада у першому читанні прийняла законопроект, що передбачає цілковиту заборону азартних ігор на гроші, в тому числі й в Інтернеті. Автор законопроекту нардеп Наталія Королевська переконує, що її мета – довести Закон України «Про заборону азартних ігор» до ідеалу й унеможливити будь-яку шпаринку в цій справі: «Більшість гральних закладів зачинилися, точніше знайшли нову форму існування – під виглядом комп’ютерних клубів вони надають можливість так само грати, тільки через Інтернет, на відповідних сайтах. Часто використовуються зарубіжні сайти для уникнення проблем із правоохоронцями. Тому я й запропонувала внести відповідні поправки до закону про заборону грального бізнесу. Наш законопроект охоплює будь-які ігри, де робиться грошова ставка й отримується виграш у грошовій формі. Передусім він спрямований саме проти інтернет-ігор».

Наш співрозмовник Володимир зі скепсисом ставиться до подіб­них ініціатив влади: «Можливо, в якійсь іншій країні за це б узялися серйозно. Приміром, у Туреччині справді технічно перекритий доступ до всіх відомих світових покер-румів. Що говорити, якщо в тій же Америці, де заборона азартних ігор, окрім визначених місць, діє вже багато десятків років, онлайн-покер вдалося «знешкодити» лише цьогоріч, до речі, через 10 днів після прийняття українського законопроекту. Натомість майже вся Європа грає вільно. Росія, де діє ще жорсткіший закон, ніж у нас, заполонила світові покер-сайти. Тому справжні гравці нікуди не дінуться – просто підуть у більш глибоке підпілля», – резюмує Володимир.

І наостанок парадокс. Подейкують, що згадану вище законодавчу ініціативу про заборону азартних ігор в Інтернеті підтримав парламент завдяки... лобістам грального бізнесу. Таким чином вони усувають конкурентів – світову мережу.
18 квітня до парламенту внесений новий законопроект, у якому пропонується державна монополія на організацію грошових лотерей та інших азартних ігор. Лотереї, тоталізатори, ігри в казино та віртуальних казино в разі ухвалення цього документа регулюватиме єдиний уповноважений орган – Національний організатор азартних ігор. Тільки він видаватиме ліцензії на здійснення грального бізнесу в масштабах усієї країни. І кількість ліцензій, і їхня вартість, і контроль над дотриманням закону мають бути покладені знову ж таки на Національного організатора.

Цікаві факти і рекорди покеру

Рекордний час однієї гри в покер
 Професійний гравець у покер Пол Цімблер у 2009 році відіграв близько 74 години 20 хвилин поспіль зі 183 гравцями-добровольцями, більшість із яких так само були професіоналами.

Найпопулярніша гра американських президентів
Для двадцяти президентів США покер був найулюбленішою грою. Абсолютний рекорд серед усіх ігор.

Найнеймовірніша удача в покері
Американець Алекс Хемстрі в 1994 році за столом одного з казино в Лас-Вегасі двічі поспіль зібрав рояль флеш – найвища комбінація в покері. Імовірність того, що рояль флеш буде зібраний двічі поспіль, приблизно така ж, як те, що мавпа, яку посадять за рояль, зіграє 3-хвилинний уривок «Місячної сонати».

Найбільший виграш у покер
Данець Пітер Істгейт у 2008 році виграв 9152500 доларів.

Найбільший виграш в одній роздачі
Найбільший розіграний банк в історії онлайн покеру тепер складає 1356 947 доларів. Виграв його професійний гравець Патрік Антоніус.

Найкраща жінка-покерист
Наймолодшою і найталановитішою дівчиною, яка виграла не одну сотню тисяч доларів у покер, визнано Аннет Обрестат із Норвегії. Загальний турнірний виграш Аннет становить близько 3 700 000 доларів.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...