Юрій Ганущак: Створення "зайвих" районів - це втрата часу та мільйонів

Раніше редакція Mukachevo.net публікувала частину інтерв’ю, де пан Юрій зазначає, що три райони найбільш оптимальний варіант для Закарпаття.

Далі ми пропонуємо до уваги вибірку з 7 найцікавіших пунктів про новий поділ Закарпаття від директора інституту розвитку територій Юрія Ганущака.

3 райони для Закарпаття - оптимальний варіант.

Якщо дотримуватись методики Закарпатська область одна із найпростіших. Тобто Сумська - набагато важча. Формування районів - це формування потужної, ефективної державної влади на місці. Питання перше - де може бути сконцентрована ефективна влада (це питання адміністративної еліти). Вона формується у містах з населенням з кількістю більше 50 тисяч населення, тобто там де є і велика конкуренція. У методиці так і написано, вибираються обласні центри, далі йдуть міста вище 50000 осіб. Далі робиться так звана "зона гарантованої відповідальності". Вважається, що якщо ми вибрали ці місця - там можна вибрати нормальний адміністративний професійний апарат у всіх сферах, у тому числі поліція, МНС, податкова (тобто кваліфіковані кадри там можуть вирости і не втечуть). І тому вибираються саме ці центри. За методикою - 3 райони - це так як треба.

Гірські райони

Важливою є доступність. Наприклад у гірських районах бюрократи їздять тільки тоді, коли щось сталося, або якась перевірка. Ця присутність на території, а не тільки в обласному центрі - оце є головне. Тобто, ми маємо місто Ужгород, Мукачево, гірські міста. А далі дивляться на інші території (більше 150 тисяч це мінімальне навантаження на апарат). У випадку, якщо навантаження на апарат більше як 150 тисяч, створюють ще один район. Але апріорі тоді виходить ситуація, що він буде трохи слабшим, ніж оці перші дві позиції (навколо обласного центру, чи міста понад 50 тисяч населення).

Таким чином, ставиться Хуст і дивляться, чи є ця територія по методиці відповідна до вимог - і відповідь "Ні" (за межами відповідальності є тільки шматок Рахівського району).

Коли ми дивимося на державне управління - це присутність людей, які відповідають і моніторять ситуацію, яка склалася. Ми маємо ситуацію - на рівнині чиновник їде годину, в горах годину двадцять. Але для чого створювати штучний район, який за ознаками буде слабким. Керованість території - це кількість викликів уже виправдовує створення окремої адміністрації. Люди повинні знати, що від них залежить кого вони виберуть у громаду, адже там надаються послуги. Питання сили і ефективності - це досвід вирішення купи питань і викликів. І це може бути у більш-менш великому місті.

Сучасна система адміністрування - неефективна.

Зараз у нас повністю розвалена державна служба на місцях. У нас не працює система, і не може бути щоб нова була чимось подібною до неї. Нову систему треба робити із нуля.

Із точки зору адміністрування зараз на нинішньому районному рівні взагалі не має адміністрування. Воно є тільки на обласному рівні. І підтвердженням цього є міжрайонні податкові, поліції, підрозділи МНС. Оце поняття "міжрайонний" вказує, що нинішні райони нездатні.

Ефективне управління - це так звана збалансована драбина. Ті питання, які зводяться до адміністративного кодексу не повинні потрапляти у область. Більшу частину кримінального кодексу ми маємо кинути на район. Тобто на область йдуть тільки ті питання, які є особливо важкі або резонансні. Коли ми це робимо, ми робимо ефективну владу. А у протилежному випадку обласний рівень розпиляється на дрібниці.

"Слабкі" райони та передбачення проблем адміністрування.

Чому плодять райони? Тому що бояться займатися інтелектуальною роботою. Хочуть слабкі райони водити за ручку і казати - я вирішив цю проблему. Не мистецтво вирішити проблему - мистецтво передбачити ці речі. Громада має забрати повноваження від районів, а райони повинні стати маленькими областями.

Область має брати питання із особливо важкими випадками. Якщо дивитися на перспективний план, у нас у кожному районі має бути відділок поліції, ЦНАП та МНС. Державні адміністрації, які залишаються у районних центрах матимуть філії у колишніх районних центрах. Тобто, якщо у центральних офісах - 150 осіб, у філіях повинно бути 25. Це для того, аби зберігся зв'язок із громадянами та здійснювався юридичний супровід місцевого самоврядування а також координація діяльності територіальних органів. Після реформи децентралізації у нас не буде втрати керованості територій. Усе районування впирається у кваліфікацію людей, які працюватимуть на місцях.

Створення Берегівського району і можливі загрози для держави.

Коли включаються в державне управління етнічні принципи, або вплив іншої держави цим районом буде "кошмарити". Вибачте, у нас тут держава Україна? Якщо ви хочете укріпити державну владу у Берегові - то найперше, ні в якому разі не створювати районну раду. Якщо ви вже створюєте районну раду, то ви фактично втопили там державу. Ви призначаєте людину, яку на наступний день або купують, або знімають голосуванням. І дві третини голосів для цього точно знайдеться. А на кожній прикордонній території є спокуси. Треба якраз ставити район подалі від кордону.

Коли створюються райони, під якісь етнічні особливості - це не розуміння взагалі, в тому числі, як має бути організована державна влада. Наголошую, не йдеться про місцеве самоврядування. Тут йдеться про державну владу - а вона не має національності. Це недалекоглядна політика - робити район з оглядом на дипломатію. Однозначно, через деякий час це рішення виявиться штучним. Воно отримає міжнародний розголос, вже не кажучи про те, що виникатиме багато питань при розгляді навіть в України. А чого це ви пішли назустріч іноземним державам? Ну ви ж не вимагали створення українських районів в інших країнах.

Є невеликі райони на Донбасі (з центрами у Волновасі та Щасті), де виправдане створення окремої територіальної одиниці через військову агресію. Але от скажіть мені, що такого є особливого у Берегівському (штучному) районі, що не буде в іншому? Що може бути з точки зору державної влади? Ось, наприклад, поліція чи МНС будуть звертати увагу на етнічність при роботі? Чи має пожежа національний характер? Ось вам соціальний захист, чи має звертатись увага на національність при призначенні субсидії?

Створення додаткових районів

Кожен район це додаткові 50 мільйонів гривень з державного бюджету на самий апарат. Це цифра без територіальних підрозділів. 50 мільйонів - це утримання самого управлінського апарату. А що таке 50 мільйонів? Це три лікарні. Я чув аргумент про те, щоб треба зайняти роботою лишніх 150 осіб. Через те, що слабка громада отримує ПДФО із цього апарату. Треба множити на 0 таку громаду, яка розраховує на такі надходження і хоче, щоб у районі кучкувались бюрократи, а не бізнес!

Створення штучних районів - це питання часу, який ми втратимо. Плюс у нас будуть міжнародні скандали, тому що відкотити усе назад буде дуже важко. Після випадку із Берегівським районом ми будемо мати нові виклики - Росія буде вимагати етнічних районів на інших територіях України. Це 100% - "їм можна, а чому мені не можна?"

Коли буде відомо про остаточний поділ на райони.

Приймання поділу на нові райони - це вже справа депутатів, яких обрав народ. Це вже політичне рішення. Проте тут можуть бути цікаві ситуації. "Ось це мій округ, чому б мені в ньому не додати якийсь "райончик", або це гірська територія і треба особливий підхід, або ж виникають питання - чому район на 150 тисяч."

Є правило - не знаєш як робити, роби по закону, відповідно за методикою.