Нелогічно та суперечливо: Юрист прокоментував нові обмеження Закарпатської ОДА

Раніше Mukachevo.net розповідало, що цими вихідними на Закарпатті буде заборонено виходити на вулицю, про що у відео зверненні повідомив в. о. голови ОДА Олексій Гетманенко.

Пізніше було оприлюднено Протокол регіональної Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, який виявився рекомендаційним.

Зазначимо, що що Мукачівська ОТГ вирішила ніяких додаткових заборон не вводити.

Як зазначив юрист Олексі Форзекош, заяви Гетманенка про те, що люди не виходимуть з дому та їм не уникнути штрафів не уникнути є маніпулятивними та такими, що не відповідає вимогам закону.

Насамперед, новина, коли вона подана саме у такий спосіб, дозволяє читачу дійти помилкового висновку, що через введення «максимального обмеження пересування» саме й не уникнути штрафів. Але це не так

У юристів є така приказка – завжди звертатись до першоджерела, а не вірити комусь на слово, навіть якщо це цілий керівник області.

На сайті Закарпатської ОДА вивішений протокол №4 регіональної Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (https://carpathia.gov.ua/sites/default/files/imce/2004101452.pdf), який і став приводом для вищевказаних заяв та публікацій.

По-перше, ще ніякої заборони немає. П.3.1 Рішення Комісії звучить так: «Рекомендувати райдержадміністраціям, міськвиконкомам, об’єднаним територіальним громадам з урахуванням статей 29, 30, 32 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб” і постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 „Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” запровадити відповідно до законодавства додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи на період карантину, шляхом виконання додаткових профілактичних немедикаментозних заходів, під час вихідних та святкових днів».

Тобто на території області окремі РДА як можуть запровадити ці заходи, так і ні. Приміром, в Мукачівській ОТГ схиляються від утримання виконання цих рекомендацій.

Але припустимо, що інші держадміністрації «послухаються» і запровадять заходи.

Що ж саме вони мають передбачити.

Читаємо дослівно:
- обмежити пересування та перебування громадян в громадських місцях;
- без особливої потреби, утриматися від перебування у громадських місцях;
- не виходити на вулиці населених пунктів;
- утриматися від використання власних транспортних засобів;
- утриматися від переміщення між населеними пунктами;
- без особливої потреби, утриматися від відвідування аптек, продовольчих магазинів, автомобільних заправних станцій, тощо.

Навіть просте порівняння цих заходів дозволяє дійти висновку про їх недолугість. Бо очевидно, є незрозумілим, як можна не виходити на вулиці і водночас без особливої потреби утриматись від перебування у громадських місцях. Тобто виявляється перебувати у громадських місцях можна, але тільки за особливої потреби. Що це за потреба, і хто встановлює її особливість - не сказано. А значить, достатньо сказати, що у вас є дуже особиста потреба вийти на вулицю, наприклад, через те, що у вас піднявся тиск і ви йдете до аптеки.

Або наприклад, повністю взаємовиключними є вимоги «утриматися від використання власних транспортних засобів» та «без особливої потреби утриматися від відвідування автомобільних заправних станцій». Оскільки жоден поліцейський не має права перевіряти, скільки бензину у вас залишилось, то ви говорите, що маєте нагальну потребу поїхати заправити авто.

Іншими словами, заходи є взаємовиключаючими і такими, що не лише протирічать одне одному, але й прямо дозволяють «обійти» одні заборони через встановлення «особливих потреб» в інших. Це аж ніяк не співвідноситься зі словами «люди не виходимуть з дому».

По-друге, очільник Закарпатської ОДА наголосив, що штрафів не уникнути нікому.

Але у п.6.2 рішення Комісії говориться наступне: «Головному управлінню Національної поліції у Закарпатській області, управлінню патрульної поліції в Закарпатській області, військовій частині 3002 Національної гвардії України під час здійснення охорони громадського порядку та патрулювання територій населених пунктів забезпечити проведення активної роз’яснювальної роботи та рекомендувати громадянам дотримуватися вищенаведених рекомендаційних профілактичних заходів».

Виділяємо головні тези:
- забезпечити проведення активної роз’яснювальної роботи (про жодні штрафи не йдеться),
- рекомендувати громадянам дотримуватися вищенаведених рекомендаційних профілактичних заходів (тут взагалі слово «рекомендувати» повторюється аж два рази в одному звороті, тобто про жодну заборону (!) будь-чого не йдеться, виключно – рекомендація).

А тепер проаналізуємо, а на якій підставі взагалі було прийняте це рішення?

В протоколі зазначено - з урахуванням статей 29, 30, 32 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб”.

Відкриваємо закон і читаємо: «Стаття 29. Карантин. Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України». Все, далі можна не читати, будь-які рішення Комісії ст.29 торкатись не можуть апріорі, бо це прерогатива виключно Кабміну.

Стаття 30 – «Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину». Це правильне посилання, читаємо уважно:

На територіях, де встановлено карантин, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування надається право:

- залучати підприємства, установи, організації незалежно від форм власності до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби;
- залучати для тимчасового використання транспортні засоби, будівлі, споруди, обладнання, інше майно підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, необхідне для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів, із наступним повним відшкодуванням у встановленому законом порядку його вартості або витрат, пов'язаних з його використанням;
- установлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі необхідності - проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів;
- запроваджувати більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами, вимоги щодо якості, умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів харчування, режиму обробки та якості питної води;
- установлювати особливий порядок проведення профілактичних і протиепідемічних, у тому числі дезінфекційних, та інших заходів;
- створювати на в'їздах і виїздах із території карантину контрольно-пропускні пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, частин та підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку.

Перепрошую, а де ж тут встановлення «максимального обмеження пересування»?! Є залучення підприємств, є вимоги до виготовлення продуктів харчування, є особливий режим в’їзду до області, є встановлення КПП та є особливий порядок проведення дезінфекційних заходів. А от про заборону виходити на вулицю – ані слова! То ж навіщо влада обманює людей?

І нарешті щодо штрафів.

З метою скороченню темпів поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) Верховна Рада України доповнила Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – «КУпАП») статтею 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей» наступного змісту: «Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї (17 000,00 грн) до двох тисяч (34 000,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох (34 000,00 грн) до десяти тисяч (170 000,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Стаття 44-3 КУпАП не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства. Зокрема, таким актом є постанова КМУ № 211 (зі змінами та доповненнями), яка передбачає що на всій території України діє карантин з 12.02.2020 р. до 24.04.2020.

Вказаною постановою заборонено:
з 00 год. 01 хв. 17.03.2020 до 24.04.2020 проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб;
до 24.04.2020 роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, крім визначених випадків;
до 24.04.2020 регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, крім конкретно визначених випадків;
з 06.04.2020 перебування в громадських місцях без вдягнутої маски чи респіратора;
з 06.04.2020 переміщення групою осіб більш ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводу дітей;
відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності;
відвідування спортивних та дитячих майданчиків та ін.

Натомість Протокол №4, на який посилається пан Гетманенко, не є рішення органу місцевого самоврядування і банально не містить жодної заборони. Тобто накладати штраф немає за що.

Та й навіть щодо постанови КМУ, то судова практика зараз складається таким чином, що 95% відсотків виписаних штрафів скасовуються у суді. Бо норма статті 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол. Якщо мова йде, наприклад, про незаконне відвідування спортивного майданчику, то працівники поліції повинні надати суду докази, з яких суддя зможе встановити, хто та коли вчинив адміністративне правопорушення, які дії особи свідчать про саме відвідування спортивного майданчика (а не, наприклад, про прохід особи повз майданчик), чи є місце події саме спортивним майданчиком тощо. Зазвичай, жоден з поліцейських такими дрібницями не переймається. Тому й заявляти, що ніхто не уникне штрафів, трохи передчасно.

А наостанок скажу про таке. Декілька годин тому у себе на сторінці Фейсбук народний депутат Віктор Балога розмістив допис, який повністю описує ненормальність вказаної ситуації, цитую повністю:

- Те, що робить уряд та обласні державні адміністрації в останні тижні для протидії епідемії, більше схоже на шарахання, ніж на продуману державну політику. Кабмін майже через день вводить нові заборони, які часто абсурдні, або за 24 години, без жодних пояснень, змінює свою думку, як у випадку з торгівлею будівельними матеріалами. В регіонах взагалі повна свобода дій — хтось запроваджує комендантську годину, встановлює блокпости та обмежує в’їзд, десь міряють температуру та штрафують за відсутність маски, а десь – люди стоять в тисняві за спецпропусками та працюють базари. Найгірше в цій ситуації, що для більшості людей абсолютно незрозуміло, на якій правовій підставі органи влади обмежують їх права та свободи, та чи всі їх рішення є обов’язковими для виконання, чи мають лише рекомендований характер. Натомість, щоб покласти край цьому бардаку та перевести все в правове поле, як я неодноразово говорив, потрібен указ президента про запровадження надзвичайного стану з подальшою його підтримкою у Верховній Раді. І тоді, кожен знатиме що робити, і за що він особисто відповідає. Але, напевно, саме це і лякає нашу владу.

Абсолютно виважена і логічна думка.

І тому в мене особисто виникає лише одне риторичне запитання – чому в нашій багатостраждальній Україні і досі не прислухаються до фахівців та думок людей, які мають авторитет і успішний досвід боротьби з будь-якими негараздами, але продовжують наступати на граблі невігластва, непрофесіоналізму та беззаконня?!

***

Під час написання статті стало відомо, що міська влада Мукачева остаточно вирішила не запроваджувати жодних додаткових карантинних обмежень, що є прикладом раціонального та зваженого підходу у вирішенні вказаної проблеми.

Тобто мешканці міста можуть спокійно виходити на вулицю. Але навіщо ж тоді хтось так наполегливо нагнітає паніку?