А Сергій на Віктора киває

Минулої п’ятниці в Ужгороді знов було неспокійно. На вулиці Легоцького зранку бригада людей з бензопилами зрізала 43 дерева в зеленій зоні поблизу одного з будинків. Цей сквер був місцем для прогулянок мешканців вулиці. У відповідь люди кинулися захищати дерева від «різників», перегородили шлях спиляними ж стовбурами й улаштували щось на кшталт акції протесту.

Звісно, конфлікт не залишився поза увагою міліції, яка прибула на вулицю Легоцького охороняти правопорядок (деякі ЗМІ оцінили приїзд міліціянтів як спробу захистити людей з бензопилами від мешканців будинку, хоча присутність на місцях конфлікту нібито входить до їхніх обов’язків). «Конфлікт стався між мешканцями цього будинку та працівниками одного з приватних ТОВ. Останні, маючи дозвіл на спорудження в цьому місці торговельного комплексу, розпочали очисні роботи (вирубування). Мешканці будинку, близько 50 чоловік, збунтувалися проти цього. Охорону правопорядку забезпечували 7 працівників міськвідділу міліції та два екіпажі ДАІ. Порушень допущено не було. Вирішувати конфлікт правоохоронці радять місцевим мешканцям у суді», – повідомляє з цього приводу ЦЗГ УМВС.

Реакцію людей зрозуміти не важко. В Новому районі Ужгорода зелені не так багато, тому, звісно, перспектива замість скверу мати за сусідів новий будинок і торговельний центр, їх не надто тішить. Перекритою дорога була всі вихідні, й лише зранку в понеділок половину шляху очистили від дерев, щоб могли проїжджати автомобілі. Крім того, люди найняли адвоката для захисту своїх прав.

Місцева влада поспішила звинуватити в інциденті владу попередню. За словами речника Сергій Ратушняка Олега Подебрія в коментарі ЗІКу, рішення про передачу території фірмі ухвалювала попередня міськрада під головуванням Віктора Погорєлова (екс-мера) за 4 дні до нових виборів (22 березня 2006 року). Сам ужгородський голова, коментуючи подію в газеті РІО, висловив величезне обурення: «Це кричущий факт, але я в жодному разі не підпишу акт здачі об’єкта в експлуатацію, доки ця фірма за кожне зрубане дерево не посадить десять. Я змушу їх посадити сад, щоб компенсувати людям знищений сквер».

«Скільки ще таких чортиків з табакерки припас колишній мер на голову сьогоднішньої міської влади», – роздумує автор публікації, що підписався як Віктор Злива. Інформація викликає здивування. Факт, що таке трапилося без відома голови міста, змушує задуматися над професійними рисами керівника, котрий не те що ладу місту дати не може, взагалі не здогадується про те, що в господарстві коїться. По-друге, слабо зрозуміло, про який «акт здачі об’єкта в експлуатацію» йдеться. Важко собі уявити й те, що  поряд можуть розміститися сад і будівлі.

«По-перше, рішення про передачу цієї землі приймалося не в паніці за 4 дні до виборів, як повідомляють ЗМІ, а на трьох сесіях, як і передбачено процедурою, – прокоментував ЗІА «Простір» Віктор Погорєлов. – На першій сесії постановили зібрати інформацію, на другій – відвести землю, а третій – передати ділянку в оренду. По-друге, дозвіл на вирубування дерев та початок будівництва був виданий уже нинішньою владою».

Говорили про ситуацію й на сесії міськради, що відбулася у вівторок. Зокрема, дві фракції – Партії регіонів та «Пори» – подали депутатські звернення щодо прецеденту. Так, регіонали запропонували звернутися до прокуратури міста з проханням призупинити діяльність фірми на цій ділянці, доручити юридичному відділу дати висновок щодо правомірності дій дереворубів та створити депутатську комісію з цього питання. Представник Партії регіонів Юрій Бєляков відзначив, що вже консультувався з юристами і, за їхніми висновками, рада не має права скасувати рішення своїх попередників від 22 березня 2006 року, оскільки такі питання перебувають у повноваженні суду.

Натомість депутат-нашоукраїнець Олег Диба зазначив, що рішення таки можна скасувати, бо при його виконанні було порушено низку умов. «За політичної волі міської влади «Наша Україна» готова взяти на себе відповідальність за побудову багатофункціонального майданчика для відпочинку на території знищеного сквера», – додав депутат.

Очевидно, «легоцька» ситуація стала приводом для прес-конференції президента РМЕО «Екосфера» Оксани Станкевич»в Ужгородському прес-клубі, присвяченої станові зелених зон Ужгорода. «Терпіти більше неможливо. Мешканцям міста незабаром взагалі не залишиться місць для відпочинку, – сказала, зокрема, пані Оксана. – Вважається, що зелені зони повинні займати не менше 40 % загальної площі міста». Щоправда, вона не змогла сказати, скільки насаджень є в обласному центрі: підрахувати це важко, адже значна частина дерев посаджена на територіях великих приватних будинків, тому користі з таких «скверів» для ужгородців не так багато – вони розраховані лише на власників.

Також Оксана Станкевич звернула увагу на те, що нинішня влада міста ігнорує рішення попередньої. Так, 26 грудня 2005 року міськрада затвердила концепцію сталого розвитку Ужгорода, в якій, зокрема, передбачалося збільшити площі зелених зон міста. Наразі бачимо протилежну ситуацію. «Я була вражена, коли побачила, що нічого такого не відбувається, приміром, у Чернівцях. Там зелені зони за 6 останніх років не зменшувалися. Так само я не чула про подібне, скажімо, у Львові чи Івано-Франківську. «Київський синдром» чомусь заразив лише Ужгород», – констатувала вона.

Чи могли нинішні кермачі скасувати рішення попередніх, розірвавши договір, чи не могли – річ спірна. Утім надпотуг щодо цього не виявили, тож виглядає так, що, віддавши чергову ділянку під забудову, просто вирішили перевести стрілки на колишню владу, розуміючи, що й так підірвали власний авторитет численними непопулярними рішеннями. Адже в багатьох інших таких ситуаціях кивати ні на кого.

Можна підсумувати одне: на догоду бізнесменам у нашому місті можуть віддати будь-яку територію. Ще не забулася епопея з перенесенням пам’ятника Шевченку на площі Народній, аби розчистити територію під зведення Нацбанку, місце поблизу автомобільного мосту, де мав стояти монумент Незалежності, теж віддано під будівництво, на розі Заньковецької і Легоцького зводять 16-поверховий будинок, який може просто знищити комунікації в Новому районі. Перелік можна продовжувати.