Як живеться нині закарпатським румунам?

Сьогодні з начальником відділу в справах національностей Закарпатської облдержадміністрації Юдітою ЄВЧАК розмовляємо про румунську спільноту.
НЮдпо Берталонівно, знаю, на Закарпатті працюють чотири національно-культурні товариства румунів. Чим вони займаються?

— Ці товариства виступають провідниками відродження і розвитку рідної, мови, звичаїв, традицій, культурно-мистецьких надбань свого народу. Вони тісно співпрацюють з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Для посилення взаємодії влади з громадськими інституціями, забезпечення реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами розпорядженням голови облдержадміністрації створено громадську колегію як дорадчий орган при голові ОДА, до складу якої входять голови найчисленніших національно-культурних товариств області, зокрема румунських.

— Чи можемо ми сьогодні сказати, що мовні та освітні права румунської громади у нас забезпечуються сповна?

— Нині у нас є 11 загальноосвітніх шкіл з румунською мовою навчання, дві — з українсько-російсько-румунською та один ліцей з румунською мовою навчання, два румуномовні дошкільні заклади. Всього в ЗОШ румунською мовою навчається 3948 учнів у 206 класах, або 2,3 відсотка від усієї кількості учнів області.

Впродовж минулого року і до травня нинішнього для повноцінного функціонування цих шкіл тільки з місцевих бюджетів виділено понад 10 мільйонів гривень. За рахунок державного, обласного та місцевих бюджетів завершена комп`ютеризація всіх ЗОШ І-III ступенів, розпочата програма комп`ютеризації ЗОШ І-II ступенів.

— Оскільки частка румунського населення обпасгі 2,6 %, то, виходить, потреби румунської меншини краю у сфері освіти вдалося забезпечити, так би мовити, на всі 100%.

— Так. Окрім цього, випускники шкіл на рівні з іншими мають змогу продовжувати навчання у вузах області та за кордоном. В Ужгородському національному університеті функціонує кафедра класичної та румунської філології факультету романо-германських мов, є відділення румунської мови та літератури. Ті, хто закінчив школи з румунською мовою навчання, замість вступного випробування з української мови можуть складати іспит з рідної мови і проходити залікове тестування з української. Щорічно їм виділяються цільові направлення безконкурсного вступу на різні факультети Ужгородського національного університету.

Ось ще промовиста цифра: за період з 2004 р. у румуномовні навчальні заклади надійшло понад 60 найменувань підручників та навчальних програм у кількості 26541 примірник на загальну суму 590279 гривень.

— Але, крім цього, є ще й бібліотеки, клуби, які працюють в оазпньо-культурному напрямі.

— На Рахівщині, зокрема, функціонують три клубні заклади, завершується спорудження Будинку культури в с. Середнє Водяне, працюють чотири бібліотеки. В усіх бібліотечних та клубних установах району створені музейні куточки, які відображають історію, звичаї та традиції румунського населення краю. У Тячівському районі обслуговуванням румунського населення зайнято чотири бібліотечні заклади із загальним книжковим фондом 60,5 тис. примірників, з яких третина — румунською мовою. У 2000 р. на баланс Солот-винської селищної ради передано Будинок культури місцевого со-лерудника, на базі якого створено Центр румунської культури.
Румунська меншина має дві дитячі школи мистецтв, у яких займається 250 учнів. У Тячівському та Рахівському районах працює 29 колективів художньої самодіяльності (більше 300 учасників), з яких два удостоєні звання „народний" — камерний хор „Бельканто" та троїсті музики сім`ї Шіманів...

— В органах місцевого самоврядування румунська спільнота широко представлена?

— Троє — у депутатсьму корпусі обласної ради (це 3,3 % від усього складу). Серед 74 депутатів Тячівської райради є 8 румунів (10,8 %), серед 63 депутатів Ра-хівської їх 4, або 6,3%. А ще в області діє об`єднання прикордонних органів самоврядування „Тиса", до якого входять селищні та сільські голови населених пунктів компактного проживання румунів.

— Наскільки безпроблемно нашим румунам почути чи прочитати слово рідною мовою в обласному інформаційному просторі?

— У Закарпатській держтеле-радіокомпанії працює редакція румунського телерадіомовлення. Телевізійні програми румунською мовою за минулий рік становили 88,3 години, радіопрограми - 93 години, а в нинішньому загальний обсяг таких телепрограм складе 128 і радіомовлення — майже 107 годин.

Для висвітлення життя румунської спільноти в області зареєстровано дві румуномовні газети. „Ма-раморошани", засновниками якої є обласна, Рахівська та Тячівська держадміністрації, видається повністю на державні кошти.

— Є ще таке делікатне питання, як релігійність...

— Я не бачу тут жодних проблем. Наші румуни утворили 79 релігійних громад. За конфесійною ознакою вони належать до п`яти віросповідальних напрямів. У всіх релігійних громадах богослужіння проводиться рідною мовою.

— Зрозуміло, що ця спільнота живе не ізольовано і в соціально-економічному плані має, мабуть, як всі ми, ті чи інші проблеми. Але складається враження, що в питаннях освіти, культури, духовності — жодних...

— Є питання, які влада сама чи в співпраці з румунською громадою вирішує в робочому режимі, бо деякі з них потребують часу. Зокрема, коли йдеться про виділення земельної ділянки під будівництво ліцею гуманітарного та природничого профілів на території Солотвинської ЗОШ І-III ступенів №2 Тячівського району. Нині виготовляється техдокуме-нтація на його будівництво, яке має розпочатися вже у другому півріччі. Разом з тим Рахівська РДА виготовляє Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виділеною під будівництво нового приміщення школи в с.Біла Церква, та проектно-кошторисну документацію. Почати спорудження цієї ЗОШ заплановано у 2009 році.

Насамкінець скажу ще таке. У травні цього року були розроблені облдержадміністрацією і затверджені сесією обласної ради дві програми. Одна — про забезпечення розвитку освіти, культури, традицій національних меншин області на 2007-2010 роки. На її виконання заплановано виділити з обласного бюджету 4 млн. 251,5 тис. грн., значна частина з цих коштів спрямована і на розвиток освіти і культури румунської громади краю. А інша — про співпрацю із закордонними українцями на період до 2010 року. Тобто ми зможемо із виділених понад пів-мільйона гривень на цю програму допомогти створювати нашим українцям за кордоном умови, наближені до тих, у яких проживають національні меншини у нас.