Волинська делегація відвідала Закарпаття

Відповідно до угоди сторони створюватимуть сприятливі умови для розвитку спільної діяльності підприємницьких структур, включаючи заохочення, підтримку і захист інвестиційних та організацію нових робочих місць, а також надаватимуть необхідне сприяння у межах своїх повноважень укладенню та реалізації прямих договорів між підприємствами та організаціями всіх форм власності, розташованих у Закарпатській та Волинській областях, на поставку сировини, продовольства, продукції виробничо–технічного призначення, товарів народного споживання, надання послуг, встановленню та налагодженню зв’язків між органами управління, підприємствами, науковими установами, закладами охорони здоров’я тощо. І от, у рамках згаданої угоди днями делегація Горохівської райради Волинської області на чолі з її головою Ярославом Довгополовим та головою райдержадміністрації Леонідом Андрійчуком побувала на Закарпатті, де познайомилась з діяльністю Воловецької, Свалявської, Мукачівської та Міжгірської самоврядних територій.

На Латірському перевалі голова Воловецької райради Олександр Биркович та керуючий справами Віктор Повідайчик разом із творчим колективом районного Будинку культури зустрічали з хлібом–сіллю волинську делегацію з числа 52 осіб, серед яких були голови сільських рад, керівники підприємств, установ, організацій голубоокої Волині.

    Почесне право прийняти поважну делегацію першою на Закарпатті випало Нижньоворітській сільраді, де знайомили гостей з практикою роботи у питаннях розбудови сільської інфраструктури та об’єктів соцкультпобуту на підвідомчій території, відмічаючи, що зустрічі з жителями села, виїзний прийом громадян з особистих питань, які увійшли в практику районної влади, і дають позитивний результат. Познайомили господарі делегацію і з колективом Гірсько-карпатської дослідної станції, який розповів про стан справ, матеріально-технічну базу та напрацювання селекціонерів у галузі картоплярства. Під час короткого обговорення побаченого, і горохівчани, і воловеччани зійшлися на одному: нашій державі потрібно докорінно змінити підхід і ставлення до питання розвитку сільського господарства та вирішення проблем українського села.

    Другою гостей вітала Жденіївська селищна рада, яку очолює В. Годованець, котрий насамперед запропонував відвідати швейне виробництво ТОВ “Елос”, де працює 70 осіб із середньою зарплатнею 750 гривень. Швейники люб’язно демонстрували навички роботи, ділились планами на майбутнє, а селищний голова на ходу давав вичерпні відповіді на запитання, які цікавили волинян. Затим Олександр Биркович запропонував оглянути готельні комплекси Воловеччини – “Смерековий двір”, “Екстрім”, ЛОК “Форель”, які викликали у гостей неабиякий інтерес: впорядковані території, по–сучасному облаштовані кімнати для проживання, сауни, басейни, кафе-бари – усе це не могло не сподобатись делегації. Та все ж найдужче припала до душі багатьом можливість виловити форель у ставку на території “Смерекового двору”. Адже Горохівський район має понад 1500 га ставків, за оренду яких у зведений райбюджет додатково надходить десятки тисяч гривень – чом не рибка золота. А завдяки упровадження заводським методом інкубації горохівчани отримують понад мільйон мальків цінних видів риб, про й розповіли воловеччанам. Та оскільки наставав полудень, то господарі вирішили почастувати дорогих гостей закарпатською кухнею на природі, що внесло в ділову програму краплю романтики. А після обіду Горохівську делегацію Олександр Биркович супроводив на Уклинський перевал, де на неї чекали представники Свалявської райради з квітами і дружніми обіймами.

Знайомство з краєм, де розташовані оздоровчі перлини й довкола струменем б’ють джерела цілющої «живої» води, яку свого часу поставляли до столу угорських королів, монархів Австро–Угорщини і Франції, правителів великих держав, волиняни розпочали з відвідання чотирьохзіркового готельного комплексу „Квеле Поляна”, де побачили вишукані апартаменти та європейський рівень сервісу. Гості не приховували захоплення широким вибором пропонованих послуг для відпочинку на будь-який сезон і смак, що утвердило їх у думці: співпраця зі Свалявщиною буде і плідною, і корисною.

    Приємне враження справило на гостей і відвідання санаторно-курортного комплексу „Сонячне Закарпаття”, де за останні роки зведено 29 нових об’єктів – пансіонатів, готелів, будинків відпочинку, ресторанів тощо. Сьогодні тут можуть одночасно прийняти й обслужити майже півтора тисячі відпочиваючих, серед яких – чимало громадян із багатьох регіонів України, близького й далекого зарубіжжя.

    Корисним і повчальним для гостей стало й відвідання Солочинської територіальної громади, яку очолює Магдалина Туряниця. Й очолює , як випливає з результатів по – газдівськи, уміло використовуючи надходження до сільського бюджету від розміщених санаторіїв і заводів з розливу мінеральної води, що дало змогу буквально змінити побут односельчан: довкола – асфальтовані сільські дороги, вуличне освітлення, збудоване берегоукріплення гірського потічка „Тесаник”, суцільна телефонізація, кабельне телебачення, організація вивезення побутових відходів тощо – як за кордоном. Як все це реально мати у звичайному селі? – цікавились волиняни. «У нашому районі, слава Богу, чимало сільських голів, які доводять на ділі, що самоврядування дає широкий простір для ініціативи, й авторитет таких зростає,“ – зазначав Михайло Воронич, скромно промовчавши лише про те, що насамперед райрада робить усе для того, аби керівники самоврядних територій мали змогу втілювати ідеї в життя й розбудовувати їх. Зрештою, важливо те, що і одні, і другі працюють на один результат, а він –як на долоні.

    Ярослав Довгополов, як повідомила завідувачка сектору з інформаційно – аналітичної роботи відділу організаційного забезпечення діяльності Свалявської райради Віра Бігар, прощаючись із свалявськими колегами, висловив щире захоплення від побаченого, подякував за добру роботу і теплий прийом та, користуючись нагодою, запросив і Михайла Воронича, і Магдалину Туряницю разом із своїми командами та працівниками органів місцевого самоврядування Свалявщини відвідати з дружнім візитом Горохівський район, який, казав він, є цікавим не тільки своїм славним минулим, зокрема, історичною битвою під Берестечком, а й сучасними підходами до розбудови району, що виробляє цукор, зерно, молоко, м’ясо, і в економіці Волинської області має вагому частку. „Ми, – казали гості,– куплятимемо у вас „живу“ воду, турпродукт, ви у нас – цукор, м’ясо та ще й горілку“.

    Авжеж, одне другому не заважає. Та найціннішим є все ж людське спілкування, в ході якого й вималювалась заінтересованість і співпраця сторін. Біля «Червона гірка» на волинську делегацію чекало керівництво Мукачівської райради на чолі з головою Іваном Михайлом, яке вирішило змінити програму на ходу, оскільки з перших хвилин гості з’явили бажання насамперед оглянути Мукачево, про яке наслухались як про місто європейського рівня. То так і вчинили. „Таке враження, що ми потрапили у Європу», – захоплено мовили волиняни, гуляючи містом над Латорицею. Багатьох цікавив і кам’яний велетень, що височить над містом – Мукачівський замок. Дорогою туди, Іван Петрович розповідав, що там, у приміщеннях замку розташовані історичний музей, етнографічна експозиція, на його території – галерея російського, українського та закарпатського образотворчого мистецтва й виставка старовинних ікон ХУІІ–ХУІІІ ст. Коли гості опинились у замку, більшість із них мовчки оглядала зали, затамувавши подих – перед справжнім мистецтвом завжди хочеться мовчати. Розговорились лише за філіжанкою закарпатської кави, якою пригощали господарі на території замку. Цікавилась делегація методикою проведення пленарних засідань, координаційних рад при голові тощо. Іван Михайло зазначив, що райрадою затверджена низка програм соціально–економічного розвитку району та окремих галузей. Довгострокові, що прийняті попередниками – на контролі постійних комісій і саме через реалізацію програм і впроваджується в життя регіональна і державна політика. Тісно взаємодіє райрада, наголошував він, із органами представницької влади та сільрадами, де практикуються виїзні проведення прийому громадян та координаційних рад, які сприяють врегулюванню багатьох нагальних проблем.

    Сповнені вражень, волиняни відкланялись і поїхали на Берегівщину, аби до заходу сонце скупатися в термальних водах, що й зробили. А освіжившись від спекотних доріг, вирушили на Міжгірщину.

Міжгірці зробили перші кроки назустріч гостям

і вони були по– родинному теплі й водночас ділові

    Зустрів поважну делегацію Міжгірський селищний голова Василь Щур, який висловив подяку гостям за те, що не обминули увагою. Адже в нас, наголосив Василь Михайлович, багато спільного: ми, як і ви, люди – підприємливі і без зайвого пафосу дбаємо про свої громади й розбудовуємо самоврядні території, які випало очолити.

    Авжеж, на Міжгірщині нині вирує повноцінне життя. Можливо тому, що представники органів місцевого самоврядування стараються розбудувати і райцентр, і район до рівня кращих: споруджують, реставрують, що в поєднанні з довколишньою красою викликає гордість за людей, які своїми дбайливими руками, здібностями та творчою фантазією роблять дива. У чому пересвідчились і волиняни, познайомившись із рекреаційно–туристичними комплексами Міжгірщини діючими та тими, що споруджуються. А сині пасма водоспаду «Шипіт» щиро полонили гостей, про що вони говорили відверто. Коли ж сіли за стіл переговорів, то ділову ініціативу проявили Міжгірський селищний голова Василь Щур та голова райдержадміністрації Роман Костюк: за результатами перебування волинян на Міжгірщині було складено попередній протокол намірів щодо співпраці та намічені аспекти співробітництва з подальшим підписанням відповідної угоди. До речі, є усна домовленість з керівництвом м.Берестечко про літній відпочинок 50 дітей Міжгірщини, і це – тільки перші кроки в напрямку дружнього співробітництва в рамках угоди, підписаної головами обласних рад Волині та Закарпаття.