Слово про ветерана закарпатської міліції Петра Бронтерюка

УСЕ ПОЧИНАЛОСЯ З ДАІ
- Я мав приємність працювати поруч з Петром Івановичем, учитися в нього, - згадує підполковник міліції у відставці Іван ПАПІШ. - На початку 1962 року старший лейтенант міліції Петро Бронтерюк був переведений на посаду начальника Мукачівського дорожнього відділка ДАІ, який налічував 55 офіцерів та 12 сержантів - регулювальників дорожнього руху.
Петро Іванович вирішив «освіжити» кадри, оформляючи на роботу демобілізованих з лав армії. Серед них були М.Басараб, М.Уліганинець, І.Комар, Д.Ремета, В.Стегней та інші. Доїжджали ми на роботу з різних районів. Працювали у дві зміни, обслуговуючи п’ять тризмінних постів. Бронтерюк закріпив молодих працівників за старшими за званнями і посадами. Щомісячно ми здавали звіти секретарю-друкареві, старшому лейтенанту міліції Костянтину Григоровичу. Нашу роботу на автошляхах та спецпостах перевіряли офіцери І.Шашкін, І.Кондрачин, В.Барчій, П.Шкріба, В.Маріаш (4 сини останнього пізніше пішли працювати в міліцію). Незабаром старшими інспекторами стали М.Басараб та В.Софілканич. Ці люди допомагали начальнику в наведенні порядку і зміцненні дисципліни серед особового складу. Петро Іванович добився, аби у нас була своя партійна організація, котру довгі роки очолював чесний, справедливий офіцер Василь Маріяш.
БРОНТЕРЮК ПОВАЖАВ ЧЕСНИХ ТА ІНІЦІАТИВНИХ...
Бронтерюк завжди поважав добросовісних, ініціативних працівників. Розумів важливість підтримування зв’язків з пресою. Пригадую, як мене з інспектором М. Басарабом направили у відрядження в Рахівський район. Прибувши на місце, ми доповіли про свій приїзд начальнику місцевої ДАІ, однак той повівся з нами зверхньо, ні в чому не допоміг. Ми вийшли на трасу перевіряти автотранспорт. Невдовзі до нас приєдналися два громадські помічники та водій першого секретаря райкому партії. До другої години ночі ми виявили 38 порушників Правил дорожнього руху, в тому числі 12 нетверезих водіїв. А близько п’ятої ранку ми вже здійснювали випуск автомобілів у Рахівському АТП, де також виявили чимало недоліків. Про порушення я подав інформацію в райком партії та підготував статтю під назвою “Винні не тільки водії” у районну газету, в якій розкритикував директора АТП та службу безпеки підприємства. Наступного дня підходить до мене згаданий начальник ДАІ і каже, мовляв, залишаєшся за старшого, бо мене викликають на нараду в обласну ДАІ. Так за 5 днів ми перевірили ще й Великобичківський лісокомбінат, директор якого зустрівся з нами і подякував за службу. Загалом за час перевірки Рахівщини ми виявили 84 порушення ПД� та затримали 23 нетверезих водіїв. За підсумками перевірки ми підготували дві статті в районну газету та доповідну в райком партії. За проведену роботу П.Бронтерюк відзначив нас на нараді.
...І НЕ ТЕРПІВ "СТУКАЧІВ"
Наш начальник не любив тих, хто “доносив” йому про якісь порушення з боку того чи іншого працівника. Петро Іванович вимагав, аби про це говорилося відкрито на нарадах та «розводах». Так, зауважував, буде краще та чесно.
Умів Бронтерюк організувати вечори відпочинку, екскурсії. Разом з керівником парторганізації В.Маріяшем був частим гостем у наших сім’ях. Пригадую, як вітали у Свалявській лікарні мою дружину з народженням нашої донечки...
ПРО РОЗКРИТТЯ ЗЛОЧИНІВ
Нам доводилося часто розкривати злочини, скоєні в умовах неочевидності. У Мукачеві, пам’ятаю, на вул.Радянській мотоцикл К-750, яким рухалися четверо осіб, смертельно травмував громадянку М.Лучок, сестру тодішнього начальника УМВС. Над розкриттям цього злочину ми працювали понад чотири доби. Врешті-решт разом з начальником виїхали о 4-їй годині ранку на одну з квартир, де затримали підозрюваного М., доставили у міськвідділ. Потім він зізнався у скоєному наїзді на жінку.
Був ще такий випадок. Водій Мукачівського автобусного парку Ш, повертаючись пізно з роботи, зайшов у гараж місцевої автоколони Мінбуду, де чергував сторож Д., його друг. Попросив у нього вантажне авто, аби привезти пісок з річки. Через якийсь час повернув машину в гараж. А близько 23-ї години у чергову частину міськвідділу міліції надійшло повідомлення про те, що на вул.Пархоменка в Мукачеві невідоме авто наїхало на хлопця з дівчиною, яких у важкому стані госпіталізували. Прибувши на місце ДТП, Петро Бронтерюк дав вказівку постам перекрити вулиці й шукати вантажівку з пошкодженим правим крилом. Інші групи розійшлися перевіряти гаражі. Я з Петром Івановичем заїхав у гараж Мінбуду, стали розпитувати сторожа. Той запевняв, що всі машини поставили ще з вечора, і ніхто нікуди не виїжджав. Коли ж ми виявили в одного самоскида ще теплий двигун, він заходився переконувати, нібито їздив ним по території гаража... Сторожа ми затримали, авто доставили на штрафмайданчик. Наступного дня водій-убивця прийшов під ІТТ, намагаючись про щось переговорити із затриманим, і був викритий. Так розкрили і цей, і подібні злочини. Служба ДАІ здобувала повагу та авторитет в жителів Мукачева і району.
ЯК БРОНТЕРЮК "ЛІКАРЕМ" БУВ...
Петра Бронтерюка призначили начальником Тячівського райвідділу міліції. І тут він зарекомендував себе як справжній професіонал. Зокрема, з його подачі вельми оригінально був затриманий чоловік, якого розшукували за скоєння убивства. Підозрюваний прийшов на прийом до лікаря, а “ескулап” (роль лікаря майстерно виконав Петро Іванович) та старшина міліції Андрій Савицький натягнули на нього кайданки... Через два роки Бронтерюка перевели керувати Мукачівським міськвідділом міліції. Зробивши деякі кадрові ротації, мене Петро Іванович рекомендував начальником відділу ДАІ. Тепер про ті часи є що згадати. Працівники міськвідділу не покидали роботу, доки горіло світло в кабінеті начальника, усі служби працювали над розкриттям злочинів.
МУКАЧІВСЬКИХ РОЗБІЙНИКІВ ВЗЯЛИ АЖ У ЛЬВОВІ
Одного ранку надійшло повідомлення про скоєння розбійного нападу на квартиру родини Р., яка мешкала в будинку на вул.Миру в Мукачеві. Прибувши на місце події, ми знайшли під ліжком зв’язану жінку з розбитою головою. Потерпіла розповіла, що в квартиру зайшли три кремезні молодики у спортивних костюмах, побили її і забрали золоті вироби та інші коштовності.
Зателефонувавши на автостанцію, Петро Бронтерюк дізнався: один із таксистів Мукачівського АТМП забрав трьох пасажирів і вирушив у напрямку Львова. Опергрупа, очолювана Бронтерюком, виїхала навздогін підозрюваним. Через дві доби грабіжники, всі -- раніше судимі, були затримані у Львові та Стрию і доставлені у Мукачево. А про розкриття резонансного звірячого вбивства мукачівської сім”ї Ч. було написано навіть у книзі А.Кашина “Тіні над Латорицею”.
ЯК БРОНТЕРЮКА З РОБОТИ ЗНІМАЛИ
Окрім оперативної роботи, добре працювала в нашому міськвідділі й сатира та гумор. Більшість затриманих у місті за пиятику та бешкетування ми фотографували й виставляли фото зранку у сатиричній газеті “Крокодил іде містом”, з якою мукачівці мали змогу ознайомитися з вітрин крамниць. Інформація ж надавалася для відповідного реагування керівникам тих установ, чиї працівники попалися. Керував сатиричним виданням учитель Микола Машура.
Звісно, за таку принциповість на Петра Бронтерюка “ображені” стали писати різні анонімки. І дописалися до того, що... з’явився наказ міністра про його звільнення з посади! А закінчилося все тим, що в Петра Івановича не витримали нерви і його з роботи забрала “швидка”.
Коли про ці перипетії довкола Бронтерюка стало відомо першому секретарю Мукачівського міськкому партії Омеляну Вашу, той звернувся до тодішнього міністра МВС УРС� І.Головченка. Останній пообіцяв приїхати на «розборки» особисто. І от через кілька днів приземляється на Мукачівському військовому аеродромі літак, з якого виходить сам міністр! Зустрічав його начальник закарпатської міліції Б.Лучок.
Міністр виступив перед керівниками служб, далі вислухав кожного, які в кого є пропозиції та побажання. Після спілкування з особовим складом Головченко оголосив, що скасовує свій наказ про звільнення з посади Петра Бронтерюка, позаяк залишився задоволеним відвідинами міськвідділу.
Можна, звичайно, ще багато згадувати про наші спільні роки служби в міліції з Петром Івановичем. Але це залишимо на його 90-ліття... Спасибі вам, шановний Петре Івановичу, що вчили нас працювати на авторитет міліції, поважати громадян і завжди бути чесними та справедливими у своїй роботі. Деяким вашим вихованцям через рік-другий і самим виповниться по 70, проте ми гордимося, що мали щастя працювати під керівництвом Петра Бронтерюка - людини, відомої не тільки на Закарпатті. Міцного вам здоров’я, Петре Івановичу, щастя та добробуту усій вашій родині!