Довга звивиста дорога Угоди про асоціацію Україна – ЄС

21 березня у Брюсселі Угоду підписали. Заключним актом, який сторони підписали додатково була запущена в силу Преамбула, ст. 1, частини І, ІІ та VII. У цих частинах описується політичний діалог та реформи, співпраця у сфері зовнішньої політики та політики безпеки, а також створення спільних інституцій. Це так звана політична частина угоди, яка віднині набула чинності. Імплементація торгівельної частини відкладена до вересня.

Підписання політичної частини надає: зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та належного врядування, прав людини та фундаментальних свобод. Сприяє на практиці переходу до ринкової економіки та прозорості роботи державних інституції, передусім проведення прозорих внутрішніх політичних та інституційних реформ, а також забезпечить запровадження ефективних механізмів боротьби з корупцією.

Втілення положень про ЗВТ: з червня до листопада 2014 р. ЄС надасть негайні та необмежені преференції для 82,2% українського сільськогосподарського експорту. Для інших товарів (зернові, свинина, яловичина, курятина та деякі інші товари) буде застосовано часткову лібералізацію – завдяки механізму безмитних тарифних квот, що обмежують кількість товару, який можна буде ввезти в ЄС, скориставшись торговельними преференціями.

Європейські експерти кажуть, що ці заходи нададуть можливість заощадити українським експортерам до EUR500 млн.

Однак цими преференціями на сьогодні можуть скористатися лише найбільші виробники. У сільському господарстві - це «Наша Ряба» та «Гаврилівські курчата», які самостійно пройшли всі процедури сертифікації згідно з європейськими стандартами безпеки. Інші виробники тваринної продукції не можуть цим скористатись, оскільки  Верховна Рада досі не ухвалила законопроект № 3102 про безпеку харчових продуктів. Тому завдання держави на сьогодні полягає у забезпеченні відповідної нормативно-правової бази.

Щодо промислових товарів, які експортуються з України, тарифи ЄС будуть негайно усунуті на 94,7% промислової продукції. Для українських металургів позитив у рішенні ЄС очевидний. Україна продає до Європи 43% свого антрациту, 42% чавуну, 39% феросплавів і 20% сталевого прокату. Хоча багато металургійних продуктів уже не обкладаються митом (сталевий прокат). скасування мит як мінімум, допоможе вирівняти рентабельність і при цьому накопичити кошти для модернізації активів. Помітною стає "поступливість" ЄС: українські промисловці отримають цінову перевагу перед аналогічними товарами з РФ і Китаю.

Розраховувати на скасування антидемпінгових заходів проти металургійних підприємств ще зарано, однак нещодавно ЄС відмовився переглядати подальші санкції, пов'язані з поставками українських труб.

Наразі, для успішної імплементації Угоди включно з торгівельною частиною, український Уряд має вирішити інституційні питання: посилити інституційну спроможність міністерств та покращити кадровий потенціал державних органі. Без цього не можливо буде реалізувати всю Угоду.

Три завдання Уряду на замітку:
1) Створення адміністративних умов для забезпечення експорту на преференційних умовах (забезпечити механізм отримання сертифікату походження EUR 1);
2) ухвалення необхідного законодавства щодо технічного регулювання та безпечності продукції;
3) забезпечити ефективність та безперервність роботи державних органів.

Автори: Галина Заворітня,  Любов Акуленко (ГО «Центр ЮЕЙ»), Тарас Качка.

Додатково:

Європейський подарунок Україні – а чи зможе ним скористатись український бізнес?

У середу 5 березня 2014 року ЄС оголосив про скасування мит для українських товарів ще перед підписанням Угоди про асоціацію. Це означає, що українські товари матимуть право зайти на європейський ринок і не сплачувати мит. Але насправді для того, щоб зайти на європейський ринок недостатньо лише скасування мит зі сторони ЄС, важливо також, щоб товари українських компаній відповідали європейським стандартам. А це вже робота, яку мають зробити українські державні органи, а саме нарешті ухвалити горезвісний законопроект № 3102 щодо безпечності харчових продуктів та вирішити проблему з технічним регулюванням. З незрозумілих причин цей законопроект блукає роками владними коридорами, а Міністерство економіки просто тормозить процес реєстрації технічних регламентів.

Якщо ці 2 проблеми не будуть вирішені – вийти на ринок ЄС український бізнес не зможе. І винною в цьому буде українська бюрократична машина, а не ЄС.

Наразі, європейським подарунком може скористатись лише «Наша Ряба», яка на сьогодні вийшла на внутрішній ринок ЄС. Однак через високі мита постачає курятину малими партіями. Тепер вони матимуть можливості збільшити поставки і заробляти на скасуванні мит.

Щоб не провалити імплементацію Угоди і допомогти українським компаніям вийти на ринок ЄС, український Уряд також має вирішити інституційні питання у сфері державного управління, без яких виконувати Угоду дуже складно.  Отже, м’яч на українській стороні, все в руках українського Уряду. А ми пропонуємо короткий рецепт як пришвидшити цей процес.

Безвізовий режим з ЄС не як привілей, а природнє право кожного громадянина України

Більшість українців до сьогодні змушені проходити громіздку і досить складну процедуру отримання віз для в’їзду в країни ЄС, навіть короткострокових. 2005-го року Україна скасувала візовий режим для громадян ЄС. Угода про спрощення візового режиму Україна-ЄС охоплює обмежене коло громадян (дипломати, журналісти, громадські активісти та прокурори). Європейська сторона ставить до України низку технічних та політичних вимог у таких фундаментальних сферах, як правоохоронна, реформи державного управління та боротьба з корупцією. Українська влада номінально погоджується на їх виконання, а реально гальмує, в тому числі через корупційну машину та інституційну неспроможність органів влади.

План дій лібералізації ЄС візового режиму для України – ключовий документ у цьому питанні. Україна досі не виконала відповідні вимоги у таких важливих сферах, як боротьба з корупцією, протидія дискримінації та безпека документів в той час, як Молдова, виконавши аналогічні вимоги, вже на початку цього року вийшла фінішну пряму по запровадженню безвізового режиму. В Україні ж пакет документів лежить готовий, однак відсутня політична воля для його ухвалення.