Як служиться закарпатським військовим у Криму?

Ужгородець Юрій Бачкай уже майже рік проходить військову службу за контрактом. За його словами, зараз він знаходиться у постійному відрядженні у військовій частині морської піхоти у місті Керч, яка нині перебуває у оточенні російських військових.

«Вже більше місяця ми перебуваємо у стані тривоги, проходимо посилену військову підготовку, — каже Юрій Бачкай. – Сьогодні головним нашим завданням є не допустити розкрадання військової техніки, тому перебуваємо у посиленому бойовому чергуванні. Якщо розпочнуться військові дії, можу вас запевнити, що стоятимемо до останнього матроса. Днями, — продовжує Юрій, — військові нашої частини намагалися поговорити із російськими солдатами, які неохоче йдуть на контакт, мовляв, вони нічого не знають і лише виконують накази. Таке враження, що ті твердо переконані у тому, що кримчани потребують їхнього захисту».

Тетяна Бачкай, мати матроса, каже, що у свій час син сам виявив бажання стати військовим, а їй тільки залишалося підтримати його рішення. За словами жінки, коли відправляла сина в армію, раділа: він змужнів та став самостійним і навіть не уявляла, що їй доведеться пережити стільки хвилювань, як зараз – у час воєнної небезпеки.

«Як і кожну матір, мене турбує ситуація у нашій країні, але водночас пишаюся своїм сином та тими хлопцями, котрі зараз стоять на захисті нашої незалежності, — каже пані Тетяна. – Не знаю, що далі чекає на наших дітей, проте переконана у їхній силі та незламності».

Ще один наш земляк, з яким вдалося поспілкуватися, — старший матрос Південно-військової морської бази, що у місті Євпаторія, Михайло Бедевельський. Він розповів, що днями, 19 березня, їм довелося тримати оборону, захищати свій штаб від проросійськи налаштованих мітингувальників та військових російського Чорноморського флоту. Останні після невдалих кількагодинних переговорів із командиром Південно-морської військової бази за допомогою габаритної техніки зламали огорожу та все ж прорвалися у штаб.

«Представники Чорморського флоту пропонували нам здатися мирно, без кровопролиття, проте наші офіцери категорично відмовилися. Власне, після цього російські військові та мітингувальники взяли штурмом нашу базу, а на місці українського прапора повісили стяг їхньої держави, — розповідає старший матрос. — Українських матросів змушували присягати Росії, проте ми відмовилися, адже присягали на вірність своїй країні».

Поцікавилася у Михайла Бедевельського, чи вважають російські військові справедливим рішення їхнього керівництва окупувати територію Криму та приєднати його до Російської Федерації? На що старший матрос Михайло відповів, що хлопці просто зобов’язані виконувати накази і не обговорюють їх.

Богдан Чичура, котрий родом із Великоберезнянського району, проходить контрактну військову службу в смт Перевальне Сімферопольського району. Військовослужбовець каже, що нині на території Криму вже ніде не побачиш синьо-жовтий прапор, усюди майорять тільки російські. Старший матрос Богдан Чичура запевнив, що якби кримчани були проукраїнськи налаштовані, то радо б захищав їхні інтереси, бо і надалі хоче продовжити службу в Збройних силах України.

Матір старшого матроса Богдана Чичури розповідає, що їхня сім’я вже кілька тижнів не може оговтатися від подій, які відбуваються в Криму. Богдана Богданівна хотіла б бачити сина удома, проте розуміє, що він має захищати інтереси нашої держави.

«Чесно кажучи, я не очікувала такої згуртованості нашого народу. Відрадно, що всі підтримують армію, не шкодуючи власних грошей. Це вселяє силу і віру у краще, — зазначила жінка у розмові зі мною. – Знаю, що із нашими синами все буде добре, адже їх оберігають наші молитви».

Яна Мийсарош, НЗ