У жилах українців тече кров нащадка кельтів Вільяма Уоллеса

Перша належить Прокопію Кесарійському. »Народами Склавинами і Антами не править один муж, але з давніх часів живуть так, що порядкує громада. Слов»я ни не люблять коритися деспотам. Певну повагу вони виявляють тільки старим людям і героям, проте кожне плем»я чи село існують як окрема республіка, всіх треба переконувати, бо нікого не можна примусити.» А імператор Маврикій доповнює слова Прокопія: «З причини любові до свободи вони ніколи не згоджуються служити або підкорятися, і особливо у своїй власній країні».

А ось що пише Томас Роллестон :»Вони не вміли служити ідеї та створювати суспільні інститути та норми права, але вони були і залишаються стійкими захисниками гуманності, людяності від деспотизму мертвих ідей та від холодної жорстокості правових норм. Кельти завжди повставали проти всього, що не несло в собі дихання життя проти чисто зовнішніх мертвих форм правління. Вони занадто поспішали  насолоджуватися чудовими плодами, не вміючи тривало та ретельно обробляти сад, і все ж вони послужили і ще послужать великою службою сучасному світу, бо вони знають, що справжнім квітом життя є духовна реальність, а забуття цієї істини в механістичному череві матеріальної цивілізації не приносить нічого, крім пекучого болю та почуття втрати».

Отож, як випливає з контексту згаданих цитат . у перших двох випадках йдеться про ментальність слов»ян, а в останньому – кельтів.

Обидва народи, як сьогодні доводять авторитетні вчені, споріднені не тільки ментально,а й генетично, адже, на думку фахівців з питань етногенезу, слов»я ни, кельти і фракійці беруть своє коріння  зі спільного праетносу, якого Геродот поселив у так званій країні Гілея, десь в районі Дніпра та Десни. Кожен із згадних вище братніх народів пройшов  власний складний і драматичний шлях.У пік свого найбільшого розквіту перед новою ерою кельти не спромоглися створити централізовану державу, а тому були переможені римлянами і загнані у важкодоступні місцевості  Шотландії, Уельсу, Ірландії та на численні острови в Атлантиці.

Пасіонарний вибух слов»ян стався у шостому столітті, на цей час припадає утворення потужної антської держави князя Божа. Німими свідками того часу є залишки могутніх укріплень – так званих Змієвих валів. Та, власне, історична доля так само не була надто прихильною і до слов»ян, які після розпаду Київської Русі упродовж багатьох століть виявилися розпорошеними та розрізненими. Однак  на споконвіку прадавній території згодом сформувався новий етнос –українці.

Втім, кельтські гени найперше після більш ніж тисячолітнього поневолення заговорили у крові горців-скоттів. Під проводом Вільяма Уоллеса нащадки кельтів повстали проти прийшлих англо-саксів. Боротьба за свободу зі своїм мартирологом втрат тривала не одне століття. Проте сьогодні Шотландія, маючи власні представницькі та виконавчі інститути, знаходиться на порозі  повної незалежності.

Менше пощастило нащадкам кельтів Ірландії. Тут боротьба за власну ідентифікацію була ще більш тривалою і жорстокою. І ці реалії у багатьох випадках нагадували тернистий шлях українців до власної незалежності. Так, гойдельська автохтонна мова ірландців на якомусь етапі виявилась на межі зникнення і ця проблема досі дається взнаки – менше половини населення не володіє материнською мовою. А історія Ірландської Республіканської Армії (ІРА) та методи й форми її боротьби багато в чому схожі з діяльністю УПА та холодноярськими народними формуваннями спротиву. Та найбільш повно кельтські гени в українській крові проявили себе в часи Козаччини. Яскраві типажі з фільму «Хоробре серце» та з картини І.Рєпіна «Козаки пишуть листа турецькому султану» напрочуд ідентичні. Можна сказати, що другий вибух пасіонарності українців припав саме на гетьманські часи. На жаль, він не увінчався здобуттям незалежності.  Відтак настала Руїна.

Гречкосії, за висловом Кобзаря, виявилися поганими правнуками своїх славних предків. Та народ,за докором Панька Олельковича Куліша «без імені, без слави», може за певних обставин  «греблі рвати «. Схоже, наприкінці минулого року «тиху воду» таки  прорвало. Наразі, судячи як розвивається ситуація, можна казати про третій вибух пасіонарності українців. Оскільки за психотипом наш народ є інтровертом та ще й успадкував від кельтів романтичний погляд на світ та його образне сприйняття, то в подібних  випадках психіка збуджується повільно. Однак, доведені до відчаю, українці, впадаючи у гнів чи ненависть, стають страшною руйнівною силою.І це саме той момент, коли спрацьовує генетична пам»ять, споріднена з хоробрим серцем нащадка кельтів Вільяма Уоллеса. Історичне коло замикається. І це таки правда. Бо за аналізом проб ДНК у крові кожного вісімнадцятого українця  справді тече кельтська кров.

Андрій Клоц, для Мукачево.net