Скільки коштує працевлаштуватися закарпатцю?

Школа

Молода ужгородка Аліна, закінчивши цього року виш, вирішила влаштуватися у школу. Як і годиться, пішла до міського управління освіти, але з уст чиновників почула: робочих місць у навчальних закладах Ужгорода нема. Ім’я дівчини записали в кінець довжелезного списку тих, хто стоїть у черзі на місце, й відправили додому. Щоправда, попередили: чекати, може, доведеться довго.

Вже потім, у розмові з більш досвідченими педагогами, Аліні пояснили, що ужгородські школи забиті по вінця. «Навіть пенсійний вік часто не стає на заваді тому, аби працювати вчителем, тому й черга «молодих» посувається так повільно. Якщо випускників вишів і беруть на роботу, то, як правило, через великий блат. Для цього потрібно мати вихід на директора навчального закладу чи когось із високопоставлених чиновників. Якщо зв’язків недостатньо, можна спробувати дати хабара. Кажуть, аби влаштуватися в одну з «крутих» ужгородських шкіл, платять від 700 до 1000 доларів. Такі витрати нібито можуть відтак окупитися подарунками заможних батьків учнів або можливістю додаткового підробітку – індивідуального викладання. Хто не має «блатних» знайомих (як я), може розраховувати хіба що на роботу в «непопулярних» школах. Легше влаштуватися в сільські навчальні заклади», – зізнається Аліна.

Міліція

Куди більшу суму потрібно, щоб стати правоохоронцем. 30-річний Анатолій після роботи військовим-контрактником кілька місяців тому вирішив піти в міліціонери. Йому, не криючись, розповіли, що без вступної плати зможе влаштуватися хіба що в патрульно-постову службу. Там, мовляв, завжди недобір людей, бо зарплата невисока, до того ж особливо підзаробити нема змоги. «А от у ДАІ, УБОЗ чи УБЕЗ, казали, навіть не пробуй іти. Щоб туди потрапити, треба стільки грошей викласти, що й машину купиш. Хоч і гроші можуть не допомогти: всі місця зайняті “по знайомству», – розповідає Анатолій. Згодом виявилося: навіть для влаштування на «безкоштовну» роботу в ППС потрібні гроші. Коли Анатолій почав виходжувати медичні довідки, у нього раптом і кардіограма виявилася незадовільна, й дитяча травма ноги «підозріла». Аби медики таки написали у довідці таке бажане слово «Здоровий», хлопцю довелося частинами викласти близько 200 доларів.

Обласна адміністрація та міська рада

Стати чиновником у наш час теж непросто. У цьому пересвідчилася 40-річна жителька Минаю пані Марія. Жінка раніше працювала в одній із бюджетних установ Ужгородського району, однак потрапила під скорочення. Щоб знайти роботу, оббила пороги ОДА й міськради Ужгорода. Всюди чула одне: вакансій немає, навіть секретаркою влаштувати не можуть. «Знаю я, для кого тримають вільні місця. На моїй попередній роботі теж так було: коли приходять знайомі начальства, їм одразу знаходять посаду. Так працевлаштовують, як правило, дітей заможних батьків. Мовляв, хай дитина трохи папірці з місця на місце порозкладає, а потім їй трохи вищу посаду куплять», – каже пані Марія. У своїх сподіваннях продовжити стаж держслужбовця жінка поки що не зневірилася. Зізнається: теж намагається працевлаштуватися «по знайомству».

Прикордонна служба й митниця

Те, що у прикордонному Закарпатті одними з найбільш «хлібних» є посади прикордонників і митників, ні для кого не секрет. Аби потрапити до цієї «касти обраних», потрібні чималі зв’язки і гроші. Причому що на крупнішому пункті пропуску хоче працювати людина, то більшими будуть хабарі за посаду. 26-річний Олександр, котрий не так давно став прикордонником, розповів «Замку», що без протекції потрапити на службу майже неможливо. «Вам затято казатимуть, що місць немає. Якщо ж наполягатимете, відправлять на медичну комісію. Без грошей перший же огляд у психолога виявиться невтішним. Медик напише, що за психотипом не підходите для служби на кордоні (такі висновки, ясна річ, можна зробити з будь-чого), і на цьому вашій кар’єрі в армії край. Старші колеги розповідали, що приблизно така ж схема діє на митниці. Тільки для того, щоб опинитися там, потрібні ще більші гроші. Приміром, залежно від місця роботи і посади, працевлаштування у прикордонній службі чи митниці «влетить» вам від однієї до десятка тисяч «зелених». І це лише в тому разі, якщо додатково допоможе хтось впливовий», – розповів Олександр.

Медичні установи   

Без протекції на Закарпатті складно знайти роботу й медикам. Інтерн Михайло розповів «Замку», що платити потрібно ще під час навчання: коли розподіляють молодих лікарів. «Якщо не хочеш потрапити на роботу десь у Міжгір’я або Макіївку, доведеться відкупитися. У кого є зв’язки, того залишають при кафедрах або знаходять мізерні ставки у лікарнях десь неподалік Ужгорода чи Мукачева. Попрацюють там 2–3 роки (іноді й узагалі домовляються так, що зарплата «капає», а лікаря в тому закладі й дня не було), а тоді вже можна перевестися в місто.

За посаду в лікарні, ясна річ, треба буде віддячити. Не секрет, що найдорожчими є місця в хірургії та гінекології. Щоб туди потрапити, платять від 2 до 10 тисяч доларів. Уважається, що ці гроші того варті, бо «відбити» їх можна за кілька операцій чи пологів.

Якщо не маєш на хабар, як лікарю тобі «світить» хіба що місце дільничного в якомусь селі чи ромському таборі. Такі, на жаль, нинішні реалії», – розповів Михайло.

Євген ГОРВАТ, "Старий Замок"