На Закарпатті більшість безробітних з вищою освітою

За даними відділу організації сприяння працевлаштуванню та надання послуг роботодавцям Закарпатського обласного центру зайнятості, із загальної кількості  тих, хто облікувався – найбільше шукають роботу люди з вищою освітою.

Проте нині в області найпотрібнішими є швачки, в’язальники схемних джгутів, кухарі, офіціанти, бармени, адміністратори, працівники для лісового господарства тощо. Одне слово, на 70 % – це робітничі спеціальності. Оплата такої праці не надто висока (середньомісячно  –1600 грн), тож люди з вищою освітою юриста чи то математика, які шукають роботу, не охоче погоджуються на неї. Мовляв, трудитися доводиться в некомфортних умовах за мізерну зарплату.

За словами заступника начальника відділу Петра Фолтина, негативно впливає на мотивацію до праці низький рівень її оплати та недостатня кількість якісних вільних робочих місць. Тому доводиться констатувати, що в краї поширене таке ганебне явище, як «тіньова» зайнятість.

На думку фахівця, якби зарплата висококваліфікованого робітника дорівнювала платні фахівця з вищою освітою – це було б найкращим стимулом. Наприклад, так, як це було за радянських часів: тоді і кваліфікований токар, і головний інженер чи то заступник директора підприємства отримували по 300 карбованців.

За даними служби зайнятості, загалом за 10 місяців в області майже 6 тисяч роботодавців подали заявки десь на 23,5 тисячі вакансій. Відтак пропонують нині працювати в’язальником схемних джгутів у середньому за 2145 грн, провідником пасажирського вагона – за 2114 грн, за 1287 грн – офіціантом, а міліціонером – лише за 1500 грн. На тлі надзвичайно низьких офіційних зарплат і шаленого навантаження – у пошуках гідної оплати праці люди ідуть на заробітки світ за очі. Саме тому, як зазначає спеціаліст, для нашої області, де заробітчанство надзвичайно поширене, створення робочих місць важливе й проблема зайнятості під особливим контролем.

Йосип Іванчо, газета "Старий Замок"