У Мукачеві ромські дівчата приходять на заняття вже вагітні (ФОТО)

Однією з головних проблем є відсутність освіти. У найбідніших країнах це пов'язано з ранніми шлюбами, які позбавляють дівчат змоги відвідувати школу й отримувати повноцінну освіту.

Також серйозними соціальними проблемами є відсутність повноцінного харчування, відповідного медичного обслуговування, незнання своїх прав, захист від домашнього насильства та дискримінації, а головне – примусове заміжжя в дитячому віці!

Усім відомий факт, що наявність освіти в дітей у закритих етнічних групах веде до скорочення чисельності ранніх шлюбів і народження дітей у ранньому віці.

Україна не бідна країна, але нам як нікому іншому близька ця проблема. На Закарпатті перебуває одна з найбільш закритих етнічних груп – роми. Їхні традиції та спосіб життя призводять до тих же сумних наслідків. Відсутність елементарної базової освіти у представників ромського населення веде до повної соціальної та правової незахищеності, що в кінцевому підсумку стає основною проблемою безробіття й бідності ромського населення. Друга, не менш серйозна, проблема – це безпідставний страх утратити культурну самоідентичність і порушити традиції, що ведуть до ранніх шлюбів і в кінцевому підсумку стають головною причиною дезінтеграції ромського населення впродовж століть.

Освічені дівчата, навіть на рівні середньої школи, – це потужна сила, як для самих дівчат, так і для суспільства в цілому. Освіта – це єдина річ, здатна зруйнувати панівні в суспільстві стереотипи й насильницькі традиції.

Освіта, освіта і ще раз освіта – ось основа рівня життя будь-якої людини, незалежно від її соціального чи етнічного походження.

На початку жовтня 2013 року юристи нашого фонду спільно з Коріною Аждер, представницею Європейського центру з прав ромів (Будапешт), відвідали з моніторинговим візитом ромську й угорську школи в місті Мукачеве.

Головною метою моніторингу було отримання достовірної інформації з таких питань:
- Чи досягає мети навчально-виховний процес?
- Чи є позитивна динаміка в розвитку учнів?
- Тенденція відвідувань ромськими дітьми школи в зимові періоди
- Чи відповідає обсяг викладання матеріалів якості й рівню освіти школярів?
- Організація навчального процесу у класах, форми й методи навчальної діяльності
- Рівні можливості для навчання українських і ромських дітей
- Пошук причин неписьменності ромських дітей.

За підсумками моніторингу ми можемо зробити такі висновки.

На відміну від угорської школи №3, у ромській школі №14 дуже багато дітей отримують освіту такої низької якості, що по завершенні шкільного навчання вони не мають елементарних базових навичок – не вміють ні писати, ні читати.

Водночас школа дає всі можливості для навчання – чисті й опалювані класи, професійні вчителі, технічне забезпечення, є навіть комп'ютерні класи. Але проблема полягає в тому, що діти не хочуть ходити до школи. З першого по третій клас відвідуваність майже 100%, але, починаючи з 10-11 років, у силу вступають традиції, і діти перестають ходити до школи. Батьки втрачають над ними контроль і абсолютно не приділяють жодної уваги освіті власних дітей.

По-справжньому серйозні проблеми в ромській школі починаються зазвичай із 5-6 класу. Відвідуваність прямує до нуля. Рівень знань, які діти отримали до третього класу, різко знижується, і все повертається до початку – до алфавіту. За інформацією директора ромської школи, починаючи з 6-7 класу дівчата приходять на заняття вже вагітні, і, звісно ж, їм уже не до навчання. Найраніший випадок вагітності був у третьому класі (!).

Заведено вважати, що головними перешкодами в ромських дітей для отримання гідної освіти є бідність, соціальна ізоляція, мовні й етнічні відмінності. Але подивімося на ситуацію з іншого боку та спробуймо з'ясувати першопричини безграмотності більшості ромських дітей.

1. У Мукачеві є ромська й угорська школи, де є вчителі, книжки й усе технічне забезпечення.
2. Угорщина щороку виділяє кожному учневі в цих школах в середньому по 800 грн. на купівлю необхідних речей для початку навчання (книжки, зошити, ручки тощо).
3. Про соціальну ізоляцію дітей у питанні доступу до освіти не може бути й мови. Ромська школа розташована майже в центрі табору, і в кожної дитини займає не більш ніж 5 хвилин дійти до школи.
4. З угорською мовою теж немає проблем. Мукачівські роми – угорськомовні, але ж і викладають у ромській і угорській школах саме угорською.

Українську мову діти вивчають дві години на тиждень. У школах також викладають і французьку. Зараз вийшов закон про те, що з цього року в усіх школах є обов'язковим викладання двох іноземних мов. Угорський уряд виступив із пропозицією провести пілотну програму на Закарпатті, де замість обов'язкової другої іноземної мови збільшити кількість годин вивчення державної української мови! Це дасть змогу ромським дітям ще краще та швидше вивчити мову країни, у якій вони живуть і житимуть далі, мову країни, якою вони можуть навчатися у вищих навчальних закладах, а потім і працювати.

Ми не вважаємо, що проблема низького рівня освіти ромських дітей лежить у площині соціальної ізольованості. Ми вважаємо, що головна проблема – це повна відсутність розуміння важливості здобуття освіти – як дітьми, так і їхніми батьками.

Якщо батьки ніде не вчилися, то й діти вчитися не будуть. Батьки не можуть передати своїм дітям подібний позитивний досвід. Відповідно, неосвічені батьки можуть виховати тільки неосвічених дітей. Слід проводити посилену й цілеспрямовану роботу з роз'яснення ромам важливості освіти.

Досвід проведення нашим фондом соціально-правових семінарів для ромського населення показав, що вже почалася позитивна динаміка системних змін у ромському таборі. Цього року в межах проекту “Посилення правових можливостей ромських громад”, який фінансує МФ “Відродження”, юристи Мукачівського правозахисного центру й далі проводитимуть різні заходи для підвищення рівня правосвідомості та правової культури ромів, що приведе надалі до глибшої соціальної інтеграції ромів в українське суспільство.

Наталія Козир