Як керівництво закарпатської міліції ігнорує рішення суду

Працівник Мукачівського міськвідділу УМВС України в Закарпатській області капітан міліції Роман Б. починав свою професійну діяльність з навчання у Національній академії МВС України, яку закінчив із відзнакою. Протягом наступних 7 років роботи на різних посадах зарекомендував себе компетентним та ерудованим працівником, постійно заохочувався, нагороджений нагрудним знаком «За відзнаку у службі»  ІІ ступеню. Однак, в певний момент зазначений співробітник перестав бути потрібним новому керівництву. Під надуманим приводом реорганізації штату його перевели на іншу роботу, а потім вирішили взагалі звільнити з органів внутрішніх справ.

На відміну від деяких колег, які у схожих випадках, остерігаючись протиставитися несправедливості та свавіллю начальства, покірно пишуть заяви на переведення, Роман не  зневірився, а планомірно доводив свою правоту під час службових перевірок. Та хіба для нинішнього керівництва УМВС це проблема? Декілька сфабрикованих документів помножено на  тиск працівників внутрішньої безпеки і, як результат, звільнення непокірного міліціонера. Однак і за таких обставин Роман не підупав духом і не склав рук. Він звернувся до суду та оскаржив рішення керівництва. Що, на думку начальства, не звиклого до таких проявів почуття власної гідності збоку підлеглих, було вже «повним хамством».

Суд безумовно став на бік незаконно звільненого офіцера, визнав дії керівництва УМВС такими, що суперечать чинному законодавству, та зобов’язав поновити його на попередній посаді. Однак, як виявилося, для нинішніх очільників закарпатської міліції ухвала суду – не указ. Рішення, яке вступило в законну силу 15 серпня та надійшло для виконання 2 вересня 2013 року, і є негайним та обов’язковим для виконання, досі не виконано. Більш того, з незрозумілих і вже точно незаконних причин наказ на поновлення постійно блокується працівниками внутрішньої безпеки УМВС. Неофіційна позиція УМВС така: ми влада і змусити нас виконувати будь-що, навіть законними методами, неможливо. Якщо закон ігнорують керівники, то що у такій ситуації робити звичайному міліціонеру? До кого звернутися по допомогу?

У такому випадку є передбачений законом вихід: звернення до виконавчої служби для примусового виконання рішення суду. Так і вчинив Роман і на даний момент очікує на відповідне реагування.

Безумовно, у такий спосіб справедливість буде відновлено. Однак, примусове виконання рішення суду мало б поставити під сумнів законослухняність самого керівництва структури, зобов’язаної стояти на сторожі закону.

Зрештою, хіба не нехтування професійними кадрами є одним із чинників, що опустили Закарпатську область на останнє місце в державі саме в плані здатності тримати під контролем криміногенну ситуацію?

З реакцією в міліції не забарилися: нижче повідомлення на офіційному сайті Управління

УВАГА! СПРОСТУВАННЯ

Деякі закарпатські інформаційні ресурси розповсюджують інформацію про те, що УМВС України в Закарпатській області безпідставно не виконує рішення суду про поновлення на роботі колишнього співробітника Б.

Дана інформацію повністю не відповідає дійсності, упереджена та є необ’єктивна. Згаданий громадянин був звільнений з органів внутрішніх справу відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпПУ за допущені тривалі прогули (відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня), що знайшло своє відображення при проведенні службового розслідування та підтверджено рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду.

На даний час управлінням подано до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про роз’яснення виконання судового рішення (ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України), у зв’язку з тим, що Б. поновлений судом на роботі датою, з якої не був звільнений. Тому підстав для поновлення його на роботі немає.

СЗГ УМВС України в Закарпатській області