Що роблять закарпатки, щоб вийти заміж?
Що робити, аби вийти заміж, щоб вродив урожай та щоб вас не врекли недобрі люди – відповіді ці та чимало інших питань можна знайти у новій збірці про забобони закарпатських сіл. Впорядкувала «Правила життя в Ужанській долині» Аліса Смирна, яка впродовж десятиліття працює над розвитком туризму в Перечинському районі.
Кілька років тому в рідному селі Дубриничах жінка відкрила центр міжнародних зустрічей, у якому протягом кількох років разом із односельцями частують стомлених з дороги мандрівців. Діє він у музеї, що зветься «Склад». Іменували ж його так, бо за радянських часів приміщення, в якому нині зустрічають гостей, використовували як склад зернових продуктів.
«На ідею зібрати різні забобони під однією обкладинкою наштовхнули мене туристи з Австрії, котрих якось супроводжувала, – розповідає Аліса. – Одного разу ми подорожували, і, щоб у дорозі було весело, я запропонувала їм прожити цей тиждень за нашими «законами», тобто дотримуючись закарпатських забобонів. Виявилося, що не можна робити сотні речей, особливо якщо людина не перебуває в шлюбі. Експеримент удався. Австрійським гостям було дуже цікаво. А для мене це стало поштовхом для збору і запису звичаїв, що побутують у нашому краї. Так і народилася збірочка, яку я нещодавно видала українською і німецькою мовами». Редагувала тексти місцева вчителька української мови Іванна Васильчак.
«Найбільш цікаві забобони, на мою думку, про мітлу. Наприклад, не можна бити незаміжню віником, бо не матиме чоловіка. Або: якщо дуже хочеш вийти заміж, треба винести непомітно мітлу з обійстя, де гуляють весілля», – каже Аліса. Ще один забобон, якого дотримується сім’я упорядниці: посадивши картоплю, треба, щоб найогрядніша жінка сіла на останній шорик, тоді й кромплі вродять великі. Якщо садять кукурудзу, на останній ряд годиться сісти чоловікові. Тоді стручки будуть файні. Каже, хоч і всі в родині знають, що це дуже не допомагає, але завжди так роблять, пише Анастасія Лесів, газета "Старий Замок".
