В МДУ говорили про філософію позитивного мислення (ФОТО)

Це сталося під час висадки римських легіонів на південному березі Англії. Юлій Цезарь, зістрибнувши з корабля на берег, спіткнувся. Щоб зберегти рівновагу, він торкнувся рукою піску. В ту ж хвилину імператор зрозумів, що перший невдалий крок може тлумачитися його солдатами як поганий знак. Що робити? Великий полководець роздумував лише мить. Він захопив повну жменю піску, торжествуюче підняв її над головою і обернувся до солдатів, немов саме це і було метою його падіння. Жест Цезаря був зустрінутий загальним тріумфуванням. Очевидно, імператор надавав велике значення бойовому духу, позитивному настрою воїнів на майбутні битви.

На  початку XXI століття людство опинилося на порозі великих змін: небачені можливості інформаційних технологій, нових способів комунікацій, прискорена інтеграція світу, його різноманітність і багатополярність. Кардинальним соціальним змінам, як правило, передує напружений філософський пошук, спрямований на виявлення глибинного сенсу людського буття і його цінностей.
Духовний стан суспільства – це певний критерій оцінки перспектив його розвитку. Духовна ситуація в сучасному українському суспільстві тісно пов’язана із процесами, які відбуваються в світовому соціокультурному просторі. Проте, має свої особливі риси, зокрема, виявилося, що жити в посттоталітарному суспільстві багато складніше і трудніше, аніж в умовах тоталітарного придушення духовності. Нова духовна ситуація пов’язана з болісним переживанням зв’язку епох, коли суспільство, люди починають вчитися самостійно мислити і говорити те, що думають, висловлювати свою і терпляче вислуховувати чужу думку, важко звикають до різномислення і багатоликості суспільства. Доводиться звільнятися від гнітючого почуття незатребуваності особи, розуму, волі, якими раніше розпоряджалися всі, кому не лінь. Таку епоху О.Герцен визначав як епоху линяння: процес оновлення іде нерозривно з процесом гниття, і що візьме верх – невідомо.

Саме стан роздвоєності та збентеження – є однією з основних ознак духовної ситуації в  сучасній Україні. На кін поставлене щось більше, аніж вибір шляхів економічного і політичного розвитку - сама спроможність жити життям вільної людини. Лише компетентна, моральна, самостійна людина, яка вірить у власні сили, здатна до оновлення суспільства, забезпечення державності України, розвитку її економіки, культури. Проте соціально-економічна криза в нашій державі, яка триває довгий час  призвела до того, що досить велика кількість наших громадян, включаючи і молодь, зневірилась у власних силах, у майбутньому.

Метою наукового дослідження, яке здійснили студенти магістратури спеціальності «Практична психологія» Батрин О., Йолич С., Лалакулич С., Лендел М., Малильо О., Сирова Г., Скиба М., Фаринич О., Федорко М., Шанта С.,  в рамках курсу «Філософія»,  був аналіз  найбільш актуальних сьогодні теорій і вчень, в яких піднімається проблема пошуку шляхів трансформації світогляду  особистості в сучасному мінливому, динамічному суспільстві. Тим більше, що цей напрямок  в сучасній філософії органічно пов'язаний з практичною психологією.

Для кожного з нас дуже важливо бути успішним, впевненим у сьогоднішньому і завтрашньому дні. Але реальність часто-густо буває зовсім іншою. Більшість з нас буває не задоволена своїм життям. Бажаючи успіху, ми боїмося робити помилки, зустрічаючи труднощі, пояснюємо їх результатом дії зовнішніх сил, применшуючи при цьому власні можливості, Ми готові робити «з мухи слона», а потім жахаємось його, ми не слідкуємо за своїми словами і думками… То хіба ж це не філософський виклик сьогодення? І де знайти на подібні питання філософські відповіді?

Виявляється така філософія є.  У 1905 році американський філософ і психолог Вільям Джеймс або Джемс (англ. William James) робить унікальне відкриття, згідно з яким зміна психологічної установки робить вплив на життєві обставини людини. Джеймс був засновником прагматичної теорії істини, в якій основним критерієм істини є практика. Важливе значення при цьому відіграють поняття віри й корисності. Тут мова йде не про віру як релігію, а в ширшому сенсі, про віру, як підставу для дії. Джеймс визначав істинними ті переконання людини, які корисні для неї. Істину можна верифікувати в тому сенсі, що думки чи твердження повинні відповідати дійсності, й повинні збігатися, утворюючи ціле,  Так зароджується філософія позитивного мислення. Треба слідкувати за своєю мовою, думками, спрямовувати їх у позитивне русло. Думаєш про хороше, використовуєш позитивні і добрі слова, і тоді таким же змістом наповнюється твоє життя. 

Позитивне мислення пронизане оптимізмом. В філософському словнику визначено: оптимізм (лат. optimus – найкращий) – погляд, згідно якого існуючий світ, не дивлячись на деяку свою не досконалість, є найкращий із всіх можливих світів. Оптимізм заснований на вірі в безмежний прогрес.  «Що таке оптимізм? – питає вольтерівський Кандід. І відповідає: - це пристрасть стверджувати, що все добре, коли в дійсності все погано». В історії філософії відомі і критичні судження відносно оптимізму. Зокрема, А.Шопенгауер, французький філософ другої половини ХІХ ст., називає  оптимізм «непорозумінням», «аморальним способом думки», «гіркою насмішкою над невимовними стражданнями людства».

Нажаль, і сьогодні в масовій свідомості, словосполучення «позитивне мислення» носить дещо «запопуляризований» характер. Нерідко це приводить до тлумачення позитивного мислення як нереалістичного сприйняття життєвої реальності, заперечення життєвих труднощів. Можливо тому, в декого воно часто викликає дещо скептичне ставлення. Багато людей вважає його нереалістичним, бо таким чином людина нібито просто хоче уникнути проблем, помилок.

Проте справа зовсім не в тому. Позитивне мислення характеризує конструктивне ставлення людей до своїх проблем і проблем людства. Воно характерне тим, що людина свідомо контролює свої думки, запобігаючи укоріненню негативних думок, емоцій, вірить у себе, в кінцевий успіх, залишається при будь-яких обставинах оптимістом.

В коло наукового дослідження студентів були включені твори, в яких описуються методики формування позитивного мислення  ( Д. Кехо, Н. Правдіна, О.Свіяш), поради практичних  психологів, спеціалістів в галузі біоенергетики і нетрадиційної медицини, їх  розповіді про власний досвід  допомоги людям (М.Козлов, М.Норбеков, С.Лазарєв), а також романи про духовне становлення героїв, пошуки шляхів виходу із кризових життєвих ситуацій та розчарування (А. Курі),  неординарні, зовсім по – сучасному побудовані, стосунки людини і бога (Д.Уолш),  жіноче начало як джерело мудрості, лоно майбутнього життя. (П.Куельо).

Головна ідея, яка об’єднує ці твори полягає в тому, що у  людини з позитивним мисленням формується своєрідна оптимістична філософія:

• кожна людина – потенційний геній ;
• все в житті залежить від людини ;
• людина лише там чогось досягає, де вірить у власні сили ;
• немає поганого життя – є невміння жити ;
• кожна криза , помилка в житті людини , це не катастрофа, а шанс змінити життя на краще ;
• безвихідних ситуацій немає (безвихідна ситуація – це слабкість духу і визнання поразки);
• наше життя таке , яким його наші думки роблять ;
• змінюючи аспекти нашого мислення, можна змінити своє життя ;
• негативні думки і емоції ослабляють нас , роблять хворими, а позитивні - сильними, здоровими і щасливими.

Ми вважаємо, що одним із головних завдань освітніх закладів є становлення молодої людини і створення всіх умов для перетворення її в активну, оптимістичну, відповідальну особистість, яка повністю бере на себе вибір у ролі господаря своєї справи, власної долі й долі свого народу.

Студенти намагалися знайти відповіді на питання, які найбільше хвилюють сучасну молоду людину: яку модель життя обрати: чи все зруйнувати, навіть те, що вже дає позитив, або розвивати, удосконалюючи вже створене і досягнуте? Які чинники формують негативні настрої? Як обдурити загнивання? Як достойно пройти шлях оновлення? Як стати успішним? Як зберегти здоров’я? Як стати унікальною, неповторною особистістю? Як стати переможцем? Як будувати позитивні, конструктивні стосунки з іншими людьми? Як створити комфортні сімейні стосунки? Як знайти порозуміння з власними дітьми? Які чинники спонукають до змін? Які чинники дозволяють людині змінити себе і своє життя? Як підтримувати оптимістичний настрій постійно і чи можливо це взагалі з точки зору психологів?  - це не повний перелік питань, відповіді  на  які  шукали учасники круглого столу.

Результатом обговорення стали наступні висновки - навички позитивного мислення дають людині суттєві здобутки: віру в себе, у власні сили; сприяють досягненню успіху в будь-якій справі; допомагають успішно долати перешкоди, невдачі, кризи; формують можливість більш ефективної адаптації до змін в житті; оптимізм, самовладання, доброзичливі відносини з оточуючими людьми; здоровий спосіб життя , покращення здоров’я ; нову життєву позицію, девізами якої є тези: «Я можу», «Від мене залежить багато чого», «Я вірю в себе, в життя, в успіх». Людина переходить від соціальної апатії, байдужості, бездіяльності до активності, оптимізму, творчої діяльності, починає реалізувати свій творчий потенціал.

Випускники магістратури, які незабаром завершать навчання  в Мукачівському державному університеті  закликають майбутні покоління студентів свого рідного навчального закладу і всіх, кому цікава і органічно близька така сучасна філософія ставати на шлях формування позитивної, оптимістичної життєвої позиції. Адже саме вона дає упевненість, любов і посмішку в душі.