Закарпатські випускники. Надії напередодні останнього дзвоника (ФОТО)

24 травня, у п’ятницю у всіх школах Закарпаття пролунає останній дзвоник. Школярі закінчать навчання, виструнчаться на шкільних «лінійках», відсвяткують закінчення набридлих за навчальний рік уроків і візьмуться до складання іспитів. Хтось – до перевідних, а хтось – і до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання). Адже для багатьох школярів цей дзвоник стане взагалі останнім у шкільному житті. Адже нинішні 11-класники закінчать шкільну середню освіту. Що їх чекає у майбутньому? Чим займуться їхні молодші друзі, яким ще кілька років вчитися у школах? Чим житимуть закарпатські середні шкільні навчальні заклади у гарячий місяць іспитів, та у решту літніх місяців. Адже їм доведеться готуватися до нового начального року.

Знайти відповіді на ці питання ми вирішили на зрізі однієї з ужгородських шкіл. Колишння Ужгородська ЗОШ №1, а зараз – Лінгвістична гімназія ім.Т.Г.Шевченка дала закарпаттю багато знаменитих і славних випускників. Сьогодні розмовляємо про згадані проблеми з її багаторічним директором Михайлом Мегешем.

- Михайле Михайловичу, скільки випускників зараз випускає лінгвістична гімназія і якщо порівняти ці дані з попередніми роками, то який рівень знань цих випускників? І які їхні цілі після закінчення школи? Які спеціальності обирають зараз випускники шкіл?

- Суттєвої різниці між випускниками попередніх років і нинішніми немає. В нас стабільно закінчують школу 2-3 класи. Цьогоріч це 74 учні. І 99,9% наших випускників вступають до вищих навчальних закладів. Міста Ужгород – в першу чергу, України – в другу і за кордон – у третю чергу.

Зараз збільшується кількість дітей, які вступають у виші Братіслави, Кошиць, Праги, Будапешту та інші закордонні навчальні заклади.

Ринок праці на молодь не чекає

- Наскільки збільшується?

- Ця тенденція з року в рік зростає: якщо раніше таких учнів було 1-2 з випуску, то цього року до 10 випускників нашої гімназії їхатимуть навчатися за кордон. Але й тут є позитивний момент. З огляду на те, що наша гімназія – лінгвістична і в нас обов’зковим є вивчення англійської та німецької мов, то ми не можемо не пишатися тим, що минулого року в один із закордонних вузів поступав без вступних іспитів переможець всеукраїнської олімпіади з німецької мови наш випускник. Він йшов по програмі «Школи – партнери майбутнього», яка діє в нас спільно з Ґете-Інститутом.

Зростає кількість дітей, які здають іспити на певний рівень володіння знань (Б 1, Б 2 і т.д.). Тобто до учнів приходить розуміння того, що володіння мовою дає більше перспектив у майбутньому.

Я більше переживаю за випускників наших вузів: працевлаштуватися їм десь, крім як філологами в школах (я беру наш, філологічний профіль), немає можливості. Руху кадрів за останні роки не спостерігається: пенсіонери не йдуть на пенсію і місця для молоді не вивільняються. Та й кількість уроків у філологів, та й інших фахівців: фізиків, біологів, зменшується.

Надвитрати на випускні – воля і проблема самих батьків

- Як проходитиме цього року підготовка до випускних іспитів, яке навантаження ляже на учнів, і як пройдуть випускні бали?

- Ми дуже урочисто проводимо вручення атестатів. Це в нас завжди шоу-програма, цього року будемо проводити вручення в обласній філармонії. А після того батьки заавжди організовують бенкет в одному з ресторанів. Але я завжди пропоную батькам просто організувати «солодкий стіл» і буде нормально. На що мені батьки обурюються: «Ні, ну Ви розумієте, ми ж мали зустріч сходу сонця і нашим дітям теж треба організувати подібне!..» Тобто батьки самі себе заганяють у ці клопоти та немалі витрати. На початку року ми завжди узгоджуємо випускні питання але питання організації випускного вечора корекції якось не піддається... Це стійка традиція, яка схожа на проведення поминок: мовляв, як це так, у наших дітей не буде випускного вечора?! Я страшно співчуваю батькам: це ж неймовірні витрати! Одного року, це були горбачовські часи, десь ’87-89 роки, проведення випускних заборонили і в нас у приміщенні старого Палацу піонерів був дійсно тільки солодкий стіл. Але кожен прийшов на цей вечір з пляшчинкою у внутрішній кишені піджака і пили, ховаючись по кутах...

Я, та й весь наш педагогічний колектив, категорично наполягаю на тому, щоб гарно, урочисто провести вручення атестатів і обмежитися цим. Батьки би дуже багато зекономили. Але традиціїї сильніші за наших батьків... Тим більше 1-2 червня вручатимуться атестати, а 3 вже перше зовнішнє оцінювання. Не відпочивши після гульок, дитина приходить писати ЗНО...

Письмові іспити для 15-річних

- Яке навантаження лягає на випускників 11 класів, і яке – на 9-класників? Адже частина їх після цього залишають школу.

- 9-ті класи вперше в житті здаватимуть письмові екзамени. Вони складають 5 письмових екзаменів: українська мова (диктант), математика, біологія, географія, іноземна мова (усний і письмовий іспити).

На наших старшокласників з 24 по 31 чекають лише три державні підсумкові атестації, з яких обов’язковими є українська мова (переказ), англійська мова та один предмет за вибором. Тож фактично в них навантаження невелике: українська мова є обов’язковим предметом і на ЗНО, іноземна мова теж фактично всюди є, третій предмет за вибором – це той предмет, який дитина вчить усвідомлено та цілеспрямовано уже базуючись на майбутнє поступлення у вуз. Тут 11-класники мають більше навантаження психологічне: боротьба за середній бал атестату, який гратиме роль і при поступленні до університету.

- Учні випустяться, а у вас почнеться період не відпочинку, а інакшої роботи. Зокрема у вашої школи на плечах роботи із фасадом, але й окрім цього школа готує класи до нового навчального року. Чим зазвичай є ця робота для школи?

- Зазвичай це дуже велика робота, яка приносить дуже багато головного болю. Я дійсно вдячний міській раді за те, що вони зрештою знайшли кошти аби відреставрувати фасад будівлі, яка цього року святкує 100-річчя. Думаю, що до початку нового навчального року це буде справді окраса не лише міста, а й всієї Закарпатської області. Роботи проводяться дуже скурпульозно та серйозно, тендер на роботи виграло ПП з ліцензією на роботу з архітектурними пам’ятками. Адже ми є пам’яткою архітектури місцевого значення. Цього року ми поміняємо вікна, які залишилися з дворового фасаду, тож фактично цього року ми приведемо будівлю до ладу як зовні, так і зсередини (відремонтуємо коридори).

Вікна змінимо на пластикові лише із збереженням форми оригіналу. Звичайно, було б краще змінити їх на дерев’яні, але все впирається в кошти, яких зараз немає…

За батьками залишається санітарна побілка тих класів, де вони залишаються. Дякуючи батькам, це робиться не кожен рік, тому що без їхньої допомоги ми би не змогли тримати все в чистоті та порядку.

- Школам цей пункт недофінансовується?

- У бюджеті Ужгорода є кошти лише на невідкладні роботи з ліквідації якихось аварійних поломок. Ось і, наприклад, 9-а школа Ужгорода, що на площі Петефі, через брак фінансування не проводить ремонт фасаду, хоча це теж пам’ятка архітектури.
Я депутат міської ради в третьому скликанні і вже не раз пропонував акумулювати гроші таким чином, аби за один рік капітально відремонтувати 3 школи і 3 садочки. Так, як відремонтували 4 школу. Навіть якщо треба зупинити школу на певний час, на період канікул. І від даху до підвалу відремонтувати все: каналізацію, електрику, все-все, і здати школу директору на підтримку у відповідному порядку протягом 10 років.

Величезні кошти йдуть на протипожежну сигналізацію. В нас завжди проблема в браку коштів. Я  вважаю, що питання освіти, медицини, в першу чергу підростаючого покоління мусять фінансуватися нормально. Я розумію, що критична ситуація в країні, в Європі, у світі, але держава, яка не дбає про здоров’я підростаючого покоління, його навчання, не зберігає здоров’я пенсіонерів, не має майбутнього.

Цьогоріч для складання зовнішнього незалежного оцінювання  на Закарпатті зареєструвалися близько восьми тисяч випускників. Це 80 відсотків усіх одинадцятикласників краю.