Корінний закарпатець у Кореї продюсує Містера Біна (ФОТО)

Цікаво, що корінний берегівчанин є продюсером та асистентом виробництва відомих мультиплікаційних блокбастерів, в тому числі таких як «Містер Бін: Анімовані історії» (2002), який отримав престижну світову нагороду Emmi, «Тук і Плюх: я буду вдома до Різдва» (2006), займався менеджментом багатьох інших  - популярного в Англії «Meg and Mog» (2003), телесеріалу «Жахливий Гаррі» тощо. А про те як закарпатського хлопця занесло у далеку азіатську країну він поділися нещодавно із місцевими журналістами.

Іштвану Медвідю-молодшому – 35 років. Навчався він у берегівській школі №5, де англійська мова – серед основних пріоритетів. Каже, що саме у шкільному віці вирішив займатися саме іноземними мовами, адже на той момент знав їх вже чотири. Врешті-решт поступив до Ніредьгазського педагогічного інституту, де отримав диплом англійського та українського філолога. Додому вже не повертався – в Україні не бачив перспектив, хоча його батько на той час очолював Берегівське районне управління освіти.  Певний час займався викладацькою діяльністю - спочатку в місті Тісавошвар, а потім подався до Будапешту. Зацікавився діловодством, пішов вчитися на економіста. І згодом в угорській столиці несподівано для себе став одним з керівників студії виробництва анімаційних фільмів.

У 2002 році угорська компанія Varga Holdings отримала запрошення від англійців – взяти участь у розробці мультяшного варіанту відомого телевізійного серіалу «Містер Бін». До речі, режисерами мультику став як угорець Міклош Варга, так і російський аніматор Олексій Алексєєв – така собі мультинаціональна команда. Деякі з епізодів готувалися у Південній Кореї. Саме Іштван Медвідь, як координатор, мусив летіти до Сеулу, аби працювати там і слідкувати за роботою над проектом. Це відрядження практично змінило все його життя.

Адже під час зйомок познайомився з чарівною кореянкою – Ган Мі Кйонг, яка працювала у тій самій студії. Згодом дружба переросла у кохання. Деякий час на відстані – бо Іштвану після закінчення контракту довелося повернутися до Будапешту. Але у 2007 році він знову повернувся у Корею, тепер вже назавжди. Два роки тому пара побралася. Цікаво, що весілля відбувалося двічі – спочатку в Сеулі, а потім у Берегові.  

Нині Іштван Медвідь вже відійшов від виробництва мультиків – останні п’ять років працює інвестиційним аналітиком в дочірньому підприємстві однієї з найбільших компаній країни Hanwha Asset Management, де використовує свої знання економіста.  А в 2008 році  видав свою першу професійну книгу в Німеччині «Економічні та торгові відносини між Європейським Союзом і Південної Кореї».

Каже, що іноземцям в Південній Кореї досить важко адаптуватися і працевлаштуватися, бо тут цілком інша культура та інший світогляд. Тому останнім часом став серйозно думати над створенням власного корейсько-угорсько-українського підприємства. Але як воно буде – покаже час.

Як з’являється можливість, хоча б раз на рік – приїжджає в рідне Берегово, де мешкають батьки і друзі з шкільних часів. Дружині Мі Кйонг також подобається на Закарпатті, але покидати свій рідний край на довго не хоче, бо звикла до життя у 10-мільйонному мегаполісі.Але в Сеулі на свята подружжя обов’язково готує для корейських друзів щось з традиційної угорської та закарпатської кухні.