Галина ЦАР: "Стан комунальної служби попередню владу не цікавив"

3 лютого у закарпатському м.Чоп вперше відбулися громадські слухання мешканців міста з приводу встановлення вартості житлово-комунальних послуг. Міський будинок культури був ущент переповнений - настільки ця «гаряча» тема допекла кожного городянина до живого! По «гарячих» слідах на актуальну тему кореспондент «Вістей Ужгородщини» взяв інтерв`ю у Чопського міського голови Галини ЦАР. — Наша новообрана команда міськради, — підкреслила Галина Цар, — відразу запровадила практику прозорого спілкування з мешканцями міста, добре усвідомивши, що не городяни працюють на нас, а міськрада —- для городян. А перед тим разом із городянами, різними політичними силами, радою старійшин, яка працює при міськраді, ми обговорювали проект бюджету міста, доцільність підняття нових комунальних тарифів. І тільки, коли дійдемо злагоди, приймаємо спільні рішення. Адже проблема підняття комунальних тарифів болюча для кожного співвітчизника, в тому числі й наших городян. Бо й, справді, люди розгублені, вони не розуміють, як можна піднімати так високо комунальні тарифи, коли в них такі мізерні зарплати, пенсії? Але, гадаю, тут більше питань до уряду, ніж до місцевих органів. — А взагалі в Чопі хоч піднімались комунальні тарифи? — З цього приводу ми проаналізували ситуацію в інших містах країни. Так ось, майже в кожному місті ціни на тарифи щорічно підвищувалися на кілька копійок або гривень. І нинішнє підняття цін для більшості громадян там не було болючим. А в Чопі, починаючи з 2000 року, тарифи не піднімались. А тут уряд раптом вирішив закупити газ по 130 доларів за тисячу кубометрів! І люди просто перестали платити за комунпослуги. Це було однією з причин, що міське ВУЖКГ стало банкрутом. — Але нас усіх уряд Януковича знову запевнив, що населенню відпускатимуть газ тільки з вітчизняних свердловин і він буде дешевшим? Але платимо за нього по-новому. — Щодо цієї заяви представника уряду мені відомо не більше, ніж вам. Будуть вказівки зверху знижувати ціни на газ - ми не забаримось, з радістю виконаємо. Та поки таких вказівок від уряду не поступало. — Наскільки відомо, в багатьох містах, в тому числі й у Чопі, оновленням комунальної служби просто серйозно ніхто не займався. Чому? — Маєте рацію. Почну з водопостачання. З 1954 року в цьому господарстві жодного разу не проводили реконструкції. Тільки поточні ремонти. Та найбільше вражає те, що ця служба не зводилась для потреб міста, а залізниці. А позаяк колишня влада протягом десяти років цю проблему не вирішувала, у місті почалися великі проблеми як з якістю, так і з подачею води. І виходить, залізниця не має коштів на модернізацію водогосподарства, а міськрада, поза-як це не її майно, не має прав вкладати в нього кошти. Та цю проблему потрібно конче вирішувати, бо від цього страждають як городяни, так і залізниця. — А якщо, скажімо, Львівська залізниця погодиться віддати цей об`єкт на баланс міськради? — Ну, припустимо, вони нам передадуть водогосподарство, а ми, скажімо, будемо згідні взяти його на баланс міста. Це означатиме, що ми беремо його у такому плачевному стані. Та питання в тім, чи спроможна нині міськрада взяти на себе таку відповідальність перед громадою? Та перш, ніж відповісти на нього, треба буде, щоб не мати потім головного болю, із цього приводу провести в місті опитування. Будуть згідні городяни — беремо, ні — шукаймо альтернативи. Адже для того, щоб привести нинішнє водогосподарство у більш-менш пристойний стан, потрібні чималі вливання з міського бюджету. — Та громадяни дуже невдоволені різким підняттям тарифів на комунпослуги, а деякі політичні сили прагнуть зірвати на цьому політичні дивіденди. Що скажете? — А де були ці політичні сили раніше, коли укладали з Росією договори на поставку газу за 130 доларів за тисячу кубометрів, або коли Президент Віктор Ющенко кілька разів повертав парламенту на доопрацювання бюджет? Його хтось із цих сил підтримав? Ні! То-то. А зараз після бійки, як кажуть, можна кричати. До речі, перш ніж приймати ці тарифи, ми спочатку всі «за» і «проти» узгодили на міськвиконкомі. А потім протягом двох місяців, після того, як ціна на нові тарифи була опублікована в пресі, щодо доцільності їх підняття обговорювали з городянами. Та, певно, обговорювати - одне, а коли людина отримає квитанції про сплату в таких астрономічних цифрах - зовсім інше. Люди просто у розпачі; де їм заробити такі кошти? — Який же вихід із ситуації, що склалась? — Людям потрібно не доплачувати жалюгідні пільги на оплату комунпослуг, а піднімати зарплату. А то, виходить, за комунпослуги платимо — як європейці, а заробляємо - як українці. Іван ЖИРОШ "Вісті Ужгородщини" — "Закарпаття online"