Науковці УжНУ взяли участь у "церковній" конференції

Конференція розпочалася у п’ятницю молитвою в каплиці св. Йоана Богослова Філософсько-богословського факультету УКУ.Архієрейську Божественну Літургію провівВладика Ігор (Возьняк), архієпископ і митрополит Львівський у співслужінні з владикою Володимиром (Війтишиним), архієпископом і митрополитом Івано-Франківським, владикою Борисом (Ґудзяком), Апостольським Екзархом для українців греко-католиків у Франції, Швейцарії та країнах Бенілюксу та кільканадцяти священиків з України, Угорщини та Польщі (протоігумен ієром. Ігор Гарасим ЧСВВ). З урочистим словом до учасників конференції звернувся митрополит Львівський ІгорВозньяк, який привітав співробітників Інституту Історії Церкви з ювілеєм та побажав успіхів у їхній науково-видавничій роботі.
Конференція

Відкриття конференції здійснив директор Інституту Історії Церкви о. Андрій Михалейко, який привітав учасників і розповів коротко про історію виникнення Інституту, натхненником і основоположником якого був теперішній владика Борис Ґудзяк. Отець Андрій попросив до слова свідків підпільної Церкви. Першим виступив митрополит Володимир Війтишин, який розповів про духовне життя підпільної Церкви, назвав духовних осіб (вл. Софрон Дмитерко, вл. Павло Василик), які мали вплив на його життя та покликання, згадав про важливу роль української секції Ватиканського радіо.

Свої роздуми про підпілля висловив також владика Йосиф Мілян з Києва, а відтак владика Борис Ґудзяк виголосив доповідь про виникнення Інституту Історії Церкви, наводячи різноманітні цікаві, іноді кумедні ситуації, які виникали у ході заснування інституту.

Владика назвав осіб, які були причетні до створення Інституту – це: студити – о. Йосиф Мілян та о. Севастіан Дмитрух, Надя Роднєнкова і Наталя Климовська – перші співпрацівниці, проф. Богдан Боцюрків (допоміг у приготуванні запитальників для інтервюерів – 1992 р.), Ірина Коломиєць, Оксана Ґудзяк, Уляна Головач, Олег Турій, Ігор Скочиляс, Надя Леськів. Коли 1993 р.,за словами Владики, проводилася інавгурація,в Інституті налічувалося всього навсього «півтора історика та трьох працівників». Структура інституту розвивалася: створено душпастирський відділ та пенсійну програму, відбувався пошук інтервюєрів (деяким треба було вивчати церковну термінологію, наприклад, дізнатися що таке «епитрахиль»).

Після виступу владики Бориса Ґудзяка присутні ознайомилися зі свідченнями інших учасників підпільної Церкви. Цікаву доповідь про своє служіння у підпільній УГКЦ виголосив ієром. Матей Гаврилів, ЧСВВ, який причарував учасників своїм прискіпливо-дотепним жанром розповіді. Він повідомив, що упідпіллі робитивистачало всім, тому що Радянський Союз – це була «найбільша парафія у світі».

Перерахував вісім ступенів тиску на греко-католицьке духовенство, починаючи від штрафного покарання аж до різнотермінового ув’язнення. Важливою подією у житті підпільної Церкви за словами отця Матея були святкування Ювілею Тисячоліття Хрещення Русі-України. Ця подія підштовхнула духовенство та мирян до виходу з підпілля. Активну роль відіграли миряни Іван Гель, Ірина Калинець, а також низка інших відважних людей, які не боялися переслідувань з боку комуністичної влади.

Своїми спостереженнями підпільного життя Церкви в Україні поділилися також з учасниками конференції: с. Христина Гавронська, Згром. Св. Обручника Йосифа, с. Серафима Сало, ЧСВВ та мирянка Галина Канарська, яка народилася в Сибірі, але дальші роки свого життя прожила в Україні. Заключе слово про підпільну Церкву висловив митрополит Львівський Ігор Возьняк.

Після обіду розпочалася перша сесія конференції: «Переслідування і підпільна діяльність греко-католиків Галицької митрополії».Сесію вела Марія Горяча зі Львова. Доповідали: Світлана Гуркіна (Львів) –«Неопубліковані та маловідомі джерела до вивчення греко-католицького духовенства Львівської архієпархії у період 1944-1950 рр.», Ігор Галаґіда (Ґданськ) –«Репресії проти УГКЦ в Польщі (1939-1957): стан досліджень та їх подальший розвиток», Надія Бєлякова (Москва) –«Специфика материалов государственных архивов о существовании греко-католического подполья в 1970-1980-е гг. в ССС� (на документах ГАРФ и ЦДАВО Украины)».

Після перерви відбулося засідання другої сесії: «Переслідування і підпільна діяльність греко-католиків Мукачівської та Пряшівської єпархій». Робота сесії розпочалась з виступу Володимира Фенича, що привітав Інститут історії Церкви УКУ з 20-тиріччям від імені

Науково-дослідного центру історично-релігійних студій «Логос» (ДВНЗ «УжНУ») та поділився своїми спогадами про знайомство з ідейним натхненником та одним із засновників ІІЦ УКУ – владикою Борисом Ґудзяком. Володимир Фенич офіційно передав подарунки для наукової установи теперішньому віце-ректору УКУ і колишньому директору ІІЦ Олегові Турію.

Після привітань свої доповіді виголосили: Володимир Фенич (Ужгород) – «Між вірою і націоналізмом: о. Севастіян Сабол, ЧСВВ та його «Голгота Греко-Католицької Церкви в Чехословаччині» як історичне джерело», Діана Штерр (Ужгород) – «Джерела до історії репресованого духовенства Мукачівської греко-католицької єпархії (за матеріалами архіву УСБУ в Закарпатській області»), Віктор Кічера (Ужгород) – «Проблеми дослідження репресованого чернецтва (на прикладі кримінальних справ УСБУ в Закарпатській області)», Марія Майороші (Ужгород) – «Уділення єрейських хіротоній галицькими архиєреями закарпатським священикам у період катакомб та легалізації ГКЦ».

У суботу, 20 жовтня, відбулася третя сесія: «Мученики й ісповідники віри», яку вела Олена Бєлякова з Москви. Доповідали: о. Петер Штурак (Пряшів) –«Blahoslavený pomocný prešovský biskup Th Dr. Vasil Hopko v kontexte prenasledovania Gréckokatolícke jcirkvi v Ceskoslovensku», Олег Турій (Львів) –«Мученицька смерть блаженного єпископа Никити Будки: між агіорафією та історіографією», о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ (Львів) –«Слідами мучеників та ісповідників віри УГКЦ у ХХ ст. (Архів і дослідження Місії «Постуляційний центр беатифікації і канонізації святих УГКЦ»)», о. Ласло Пушкаш (Будапешт) –«Повідомлення про процеси беатифікації мучеників ХХ ст. в Мукачівській греко-католицькій єпархії», о. Тарас Бублик (Львів) –««Житіє» після життя: проблеми дослідження діяльності церковних єрархів УГКЦ в підпіллі (на прикладі архієпископа Володимира Стернюка, 1907-1997)».
Презентація книжкових видань

Наукова конференція завершилася презентацією видань Свято-Покровської провінції Чину Святого Василія Великого в Польщі та видань Інституту Історії ЦерквиУКУ. Протоігумен Василіанського чину, ієром. Ігор Гарасим ЧСВВ і члени редколегії проф. Ігор Галаґіда та Мирослав Чех презентували два перших томи «Василіанських історичних досліджень».

Спочатку Протоігумен розповів про те, яким чином в Польщі зберігалися архівні матеріали щодо історії Церкви, говорив про потребу збереження історичної пам’яті, а також перерахував деякі фонди, що зберігаються у архіві василіанського монастиря у Варшаві. Мирослав Чех поділивсякількома словами про ідею створення «Василіанських історичних досліджень» та назвав заплановану тематику наступнихтомів. Зате проф. Ігор Галаґіда розповів про зміст опрацьованих ним двох томів. Наукові працівники Інституту Історії Церкви Олег Турій та о. Андрій Михалейко презентували свої видання, між іншим VI-йтом «Ковчегу».

Після презентації учасники конференції мали змогу переглянутикоротенький фільм про Блаженного о. Олексія Зарицького (1912-1963), який загинув у Караганді в таборі Долинка. Перед арештом отецьзвернувся до людей:«Дорогімої, благаю Вас. Не зрадьтевіри наших батьків». Фільмбувзворушливийта заставив призадуматися над своїмхристиянськимжиттям.

На завершеннясвяткувань 20-їрічницізаснуванняІнститутуІсторії Церкви владика Борис Ґудзяк разом ізприсутнімисвященникамивідправивмолебень до БлаженнихМучениківУкраїнської Греко-Католицької Церкви в каплиці св. Йоана Богослова Філософсько-богословського факультету УКУ.
Після Молебня відбулося урочисте прийняття з нагоди 20-ої річниці заснування ІІЦ УКУ.