Олександр Черненко: Закарпаття має можливість утворити в парламенті свою лобістську групу

Сьогодні Закарпаття відвідав голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко. Мукачево.net вдалося ексклюзивно поспілкуватися з експертом і отримати ряд цікавих відповідей. 

– Скільки зазвичай коштує мажоритарна кампанія для кандидатів?

– Є абсолютно різні кампанії. Для кандидата, який вів увесь час роботу в окрузі, якого знають, у якого є приймальні, зазвичай, кампанія дешевша. А для невідомого кандидата, який тільки зайшов і повідомив за півроку, що він балотується, тільки для «засвітки» потрібно  від півмільйона доларів.

Навіть якщо кандидат добре відомий і популярний, йому треба якийсь мінімум на листівки. Мінімальна виборча кампанія буде коштувати 100-200 тисяч доларів, але це для тих кандидатів, яким треба тільки повідомити, що вони йдуть на вибори, а не розповідати, хто вони.

Без мільйона доларів думати про перемогу навіть не треба. Судячи по Києву, то коштує передвиборча кампанія 2-3, а інколи й 5 млн. доларів.

Про Закарпаття мені важко казати, але я думаю, що основні кандидати витратили мінімум по мільйону доларів.

– Чи завжди кількість вкладених коштів прямопропорційна кількості отриманих голосів?

– Звичайно ні, ми бачили надзвичайно дорогі передвиборчі кампанії, які нічого не несли виборцю, і стали провальними. На цих виборах такі кампанії теж будуть.

У перемозі на мажоритарці є кілька складових: особистість кандидата, партійна приналежність, гроші, адмінресурс і технології. Усі ці 5 факторів мають один одного доповнювати. Якщо ставити на щось одне, наприклад, на гроші, це може закінчитися провалом. Гроші потрібні для кампанії, але вони не все вирішують.

– Чи  може у є сучасних умовах мажоритарник отримати крісло без мегакапіталовкладень?

– Може, серед мажоритарників є багато журналістів, громадських активістів, які є дуже відомими у компактних містах. Вони не вилазять з дворів, ходять, спілкуються, кожному тиснуть руку. Плюс – багато грає партійний бренд.

На початку кампанії ми зробили експеримент, створили уявного кандидата від партії УДАР. Зразу 7% - на старті, і 3% зізналися, що знають його особисто. 

– Як Ви оцінюєте виборчу ситуацію на Закарпатті?

– Закарпаття має свою специфіку: і етнічну, і економічну. Також близькість кордону накладає свої відбитки. Порівняно з рештою України  вибори тут більш-менш проходять нормально. Це не означає, що нема проблем, є чорний піар, підкуп виборців, використання адмінресурсу, але є округи в Україні, де навіть починають стріляти, і на загальній мапі України Закарпаття не є гарячою точкою.

– Які Ваші прогнози щодо Закарпаття?

– Згідно з соціологією є лідери: УДАР, ПР, Батьківщина, ЄЦ. Очевидно УДАР, як і по всій країні, має прорив і на території Закарпаття. Ну а П� і Батьківщина користуються приблизно однаковим рівнем підтримки.

Є багато цікавих самовисуванців, наприклад Павло Чучка. Він йде як самовисуванець, але опозиційні партії його підтримали – формально чи не формально.  Якщо у Києві серед опозиційних партій вожді домовляються, кого знімати чи не знімати, то тут опозиційні кандидати самоорганізувалися, і, не чекаючи волі Києва, визначаються з єдиним кандидатом.

– Яким є середньостатистичний закарпатський виборець?

– Він такий, як і скрізь. Звичайно, є гірська специфіка, там завжди важче агітувати і доносити інформацію до людей. Партійні бренди тут мають свою вагу, але закарпатці більше дивляться на особистість, аби була звідси і знала специфіку області й регіону. Тут практично немає людей, які приїхали з Києва балотуватися на певний округ, хоча в інших областях таких багато.

– Чи чекають на Закарпаття після виборів зміни?

– Будуть зміни для країни, а Закарпаття є невід’ємною частиною України. Добре буде, якщо Закарпаття отримає цікаве представництво не просто різних людей з різних округів, які у парламенті між собою навіть не вітатимуться, а людей, які б як одна команда  представляли інтереси регіону. Один депутат це мало, а 5 – це хороша лобістська група для регіону. Якщо у Закарпаття утвориться своя команда, то це буде добре.