Карабін "Мосіна" у сільському помешканні

Карабін "Мосіна" у сільському помешканні

Працівникам міжгірської міліції стало відомо, що, окрім безневинних захоплень гірськими красотами, житель Лозянського має й неабияку пристрасть до зброї. Для перевірки інформації у село прибула група стражів правопорядку у складі заступника начальника Міжгірського райвідділу міліції Володимира Белли, оперативників карного розшуку Івана Шегути та Василя Труша, співробітника служби кримінальної міліції у справах неповнолітніх Олександра Гвоз децького, дільничного міліціонера Сергія Фулитки. Звичай

Село Лозянський Міжгірського району Закарпаття починається за сотню-другу метрів від районного центру і простягається на кілька кілометрів, впираючись у гору Кук. З іншого боку цього гірського хребта розташоване Лисичево сусідньої Іршавщини. Сільські хатини розташовані в основному неподалік русла невеликої річечки. Через малоземелля деякі ґазди облюбували собі далекі узгір`я. Дістатися туди, особливо взимку, досить проблематично, та є тут і свої вигоди: поряд з житлом — городи й сінокоси, і по дрова далеко ходити не треба. А влітку виручають лісові ягоди і гриби, які дають непоганий додатковий заробіток. Саме у такій віддаленій місцині знаходиться й обійстя 38-річного жителя села Івана, який разом з дружиною виховує трьох дітей. Постійну роботу знайти в гірському селі важко, тому чоловік, як і більшість односільчан, у пошуках заробітків відправляється у далекі мандри. Іван ось уже кілька років працює трактористом на лісозаготівлях у Росії. А ще селянин дуже любить природу рідних Карпат. Десь два роки тому у лісі, неподалік свого обійстя, знайшов маленьку немічну косулю. Приніс додому, разом з дітьми щодня доглядав тваринку, поїв молоком. Лісова красуня згодом так звикла до людей, що тепер може хіба що на кілька днів відлучитися в гори, аби "поспілкуватися" зі своїми дикими "одноплемінниками", та потім знову повертається на Іванове обійстя... Однак нещодавно працівникам міжгірської міліції стало відомо, що, окрім безневинних захоплень гірськими красотами, житель Лозянського має й неабияку пристрасть до зброї. Для перевірки інформації у село прибула група стражів правопорядку у складі заступника начальника Міжгірського райвідділу міліції Володимира Белли, оперативників карного розшуку Івана Шегути та Василя Труша, співробітника служби кримінальної міліції у справах неповнолітніх Олександра Гвоз децького, дільничного міліціонера Сергія Фулитки. Звичайно, не сподівався Іван на таку зустріч з правоохоронцями. Спершу усіляко заперечував наявність зброї у своєму дворогосподарстві, мовляв, на такі дорогі "забавки" потрібні великі кошти, звідки їх узяти? Однак запевнення сільчанина звучали непереконливо. Зрештою, підозри підтвердилися - в одній з кімнат, де ще й тепер здійснюється ремонт, під одягом міліціонери знайшли досить грізний "ствол" — карабін Мосіна. Біля нього — набої калібру 7,62 мм: як з`ясувалося пізніше, всього їх тут було 234 штуки. Господар намагався виправдатися: мовляв, знайшов зброю, розбираючи стару дідівську хату. Хотів зберегти, як сімейну реліквію. Хоча, мабуть, і не задумувався чоловік, що тут недалеко було й до трагедії. Адже карабін знаходився у легкодоступному місці, і, не виключено, хтось із дітей міг захотіти випробувати його... Тепер сільчанину доведеться відповідати перед законом. Згідно зі ст. 263 ч.1 Кримінального кодексу України, за незаконне зберігання вогнепальної зброї (крім гладко-ствольної мисливської) передбачається позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. А згідно з ч. З цієї ж статті особа, яка добровільно здала органам влади зброю чи бойові припаси, звільняється від кримінальної відповідальності. Тож власникам небезпечного "реманенту" варто подумати, щоб не потрапити до криміналу... "Закарпаття Онлайн" з посиланням на "Відомості міліції"
Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...