Експерт припускає, що цьогорічні вибори на Закарпатті можуть пройти за сценарієм 2002 року

– Я знову згадаю вибори 2002 року. Тоді Іван Різак, лідер СДПУ(о) на Закарпатті, оголосив: ми переможемо в усіх 6 округах. Від них ішло 5 голів РДА і шостий – нардеп Нестор Шуфрич. Переміг один кандидат – Іштван Гайдош. Та й то з явними фальсифікаціями, після численних скандалів і судів. Простежується явна паралель з ни­нішньою ситуацією. На виборах 28 жовтня Партія регіонів може розраховувати максимум на одного переможця в мажоритарному окрузі. І я вважатиму це великим успіхом для них, – припустив Віктор Пащенко в інтерв'ю газеті Старий Замок Паланок.

Тоді у боротьбі за парламентське крісло в угорському окрузі (нині 73-ий округ) зіштовхнулися два претендента від угорських організацій Закарпаття – Іштван Гайдош та Міклош Ковач.

За попереднім підрахунком голосів перемогу одержав Міклош Ковач, з чим його навіть встигли привітати парламентери з Угорщини. Однак його опонентом був задіяний план «Ф» і за кілька днів все змінилося. Адже на чотирьох дільницях, де Ковач отримав найбільше голосів виборців, вибори були визнані недійсними. Підрахунки голосів у даному окрузі відбувались найдовше.

Так народним депутатом України на виборах до Верховної Ради України в 2002 р. було обрано голову Демократичної спілки угорців України І. Гайдоша, який набрав 33,05 % голосів виборців проти 32, 72% М. Ковача. Хоча аналітики прогнозували перемогу в даному окрузі саме Міклошу Ковачу, ініціатору створення Притисянського району. Також зіграло свою роль у поразці Ковача балотування його «двійника», який набрав 8,04 % голосів виборців.

Нині цю карту можуть розіграти знову, адже боротьба, ймовірно буде точитися буквально за кожен голос. Безперечно – представник провладної партії (І.Бушко) має більше можливостей для застосування адмінресурсу. Слід врахувати і той факт, що його офіційно підтримує одіозний Іштван Гайдош, який як кажуть «зуби з’їв» на виборах. 
Як повідомляє преса, офіційним представником провладного кандидата у 73-му окрузі є Іштван Медвідь, ще з часів СДПУ(о) відомий своїми методами тиску на освітян. Лише сьогодні всі колишні члени СДПУ(о) на Закарпатті стали членами UMDSZ під крилом у І.Гайдоша.

Партія регіонів та угорська партія UMDSZ – нині великі друзі. Про останніх дуже влучно сказав їх вічний опонент Міклош Ковач у інтерв’ю тижневика «Дзеркало тижня»:

«Це угорськомовна частина влади... В решті випадків вони — просто угорськомовні дружинники актуального боса місцевої мафії. Співпраця між нами нереальна, оскільки влада вороже ставиться до угорської громади, а певна частина угорськомовного населення, яка інтегрована в цю владу, виконує роль яничар».

Метод «Ф» відомий. В потрібний момент на дільниці в урну закидають зайві бюлетені. Далі відбувається тривалий перерахунок, в результаті якого з’ясовується, що велика частина бюлетенів є недійсними. Потім кудись щезає голова комісії, з ним і печатка. Починається паніка. І т.п. В результаті голосування на дільниці визнається недійсним.

Існує й інший варіант. Якщо провладний кандидат бачить, що програє з великим відривом, подібні фальсифікації та провокації можуть бути застосовані на більшості з дільниць. Тоді вибори у всьому 73 окрузі визнають недійсними...

Звісно, це лише припущення. Однак до повторення сценарію 2002 року, який був успішно апробований командою політтехнологів СДПУ(о) для перемоги Іштвана Гайдоша, потрібно бути готовими і зараз.     

До речі, у 2008 році, через шість років після тих виборів, Європейський суд з прав людини визнав неправомірними дії органів влади України (місцевої виборчої комісії, ЦВК та Верховного Суду), які порушили Хартію прав людини стосовно кандидата у депутати Міклоша Ковача. Згідно з цим рішенням виходить, що Іштван Гайдош незаконно був обраний депутатом Верховної Ради України. Однак це рішення вже нічого не змінило у долі Іштвана Ференцовича – його на той час було обрано головою міста Берегова.