Якщо доведеться воювати з росіянами: в Румунії проаналізували стан власного війська

Здатність Румунії відновити свій резерв достатньою кількістю фізично підготовлених людей з військовим досвідом залежить від того наскільки швидко парламент країни прийме нові закони про оборону, рішення про виділення додаткових коштів на навчання, а також на інфраструктуру. Наприклад на створення нових приміщень і казарм, щоб у разі потреби можна було розмістити десятки тисяч резервістів.

Утім аналітики кажуть, що цей процес може тривати роками. Хоча це потрібно робити швидко - на порозі велика війна, яка триває у сусідній країні вже два роки і потенційно загрожує суверенітету самої Румунії.

Про стан румунського війська розмірковують військові експерти для видання digi24.ro.

Згідно з публічною інформацією та джерелами, румунська армія наразі налічує близько 70-80 тисяч солдатів. Окрім діючих військ, Румунія повинна одночасно мати військовий резерв, який можна швидко мобілізувати у разі стану облоги чи війни.

Зараз оперативний резерв нараховує близько 55 тис. осіб. Хоча цифра виглядає відносно задовільною, насправді йдеться про «застарілий» резерв, який складається з резервістів або людей, які служили в армії до 2007 року (коли в країні було скасовано обов’язкову військову службу). Це, в основному, люди старше 40-50 років і навіть старше 55 років.

«Військовослужбовці запасу перебувають на обліку до 55 років – це про тих, хто перебував на військовій службі до 2007 року. Військові кадри (офіцери), які діють, і ті, хто перебуває в запасі, можуть залишатися на обліку до 63 років», – каже генерал у запасі румунської армії Віргіл Белецану, наразі президент Асоціації офіцерів запасу.

До загального резерву включається чоловіки 20-55 років. Відповідно до закону Румунії про підготовку населення до оборони, «після оголошення мобілізації та воєнного стану чи встановлення стану облоги проходження військової служби в якості військового або резервіста стає обов’язковим».

Йдеться про «вікову групу», яка з фізичної точки зору найбільш «придатна» до бою, тобто на передовій. Наприклад, якщо людині 28 років і вона не має військової підготовки, то вважається «непідготовленим громадянином», який є частиною «загального резерву» і може бути мобілізований відразу після оголошення мобілізації/воєнного стану. Після зарахування на військову службу він має пройти кількамісячну програму підготовки, подібну до тієї, яку проходять мобілізовані в Україні. Після цього керівництво армії вирішує чи відправляти таку людину у бойову частину чи ні.

Інший приклад - людині 33 роки і вона пройшла військову підготовку. У цьому випадку вона входить до оперативного резерву і маєте можливість одразу побачити лінію фронту.

Що відбувається з тими кому 18-20 років? Наразі, згідно із законом, вони можуть бути мобілізовані лише «за власним бажанням». Тобто записатися вони можуть лише добровільно, за «заявою». Утім всім кому виповнилося 18 років у Румунії мають стати на військовий облік.

«Тут інший аспект: ми все це обговорюємо в мирний час. Під час війни всі ці закони можуть змінюватися», – кажуть румунські експерти.

«Коли ми говоримо про відновлення запасу, то не повинні думати лише про молодь. Адже, наприклад, середній вік сил обох таборів, які воюють в Україні, перевищує 40 років», – каже генерал запасу Віргіл Белецану.

Водночас Закон Румунії 446/2006 передбачає кілька критеріїв, на основі яких громадянин може уникнути мобілізації. «Є умови, пов'язані з соціальним статусом: якщо тобі 40 років і є хронічне захворювання, ти повністю знімаєшся із загального резерву. Якщо у вас є двоє неповнолітніх дітей або двоє батьків-пенсіонерів, теж саме», – наводить приклад військовий аналітик Клаудіу Дегерату.

«Наш резерв не тільки старіє, але в запасі все менше солдатів і більше офіцерів та сержантів. У нас занадто мало бійців. У нас набагато більше офіцерів, які пішли на пенсію. Нам потрібно залучати більше солдатів, тренувати їх і використовувати як бійців, якщо це необхідно. Тобто коли ми говоримо про 50 000 резервістів в румунській армії, насправді серед них багато чоловіків з високими званнями, які не є хорошими солдатами та бійцями», – пояснив військовий аналітик.

Тобто для Румунії зараз є пріоритетним завданням на даний момент створення цього оперативного резерву з числа громадян, які мають стан здоров'я та вік, придатний для «комбатантів», здатних негайно вступати до підрозділів і вести бойові дії.

Аналітик оцінив, що Румунії наразі потрібен «дуже добре підготовлений» оперативний резерв на рівні 20 000 -25 000 добре навчених солдатів - це еквівалент принаймні однієї дивізії. Наразі цього резерву не створено.

Військовий експерт Санду-Валентін Матею наводить приклад Фінляндії, країни, яка має регулярну армію чисельністю 23 тисячі солдатів і резерв із 223 тисяч солдатів. «Резерв у них у 10 разів перевищує армію мирного часу, але ми повинні розуміти, що Фінляндія має 1000-кілометровий кордон зі своїм можливим противником, Росією», — сказав Матею.

Ще одна проблема: фінансування. Адже мобілізовані новобранці повинні мати житло (казарми), спальні та обідні приміщення тощо. "Останні 3 роки є проблеми з оборонним бюджетом. Це питання стратегії. Ви можете прийняти закон, але якщо ви не можете залучити волонтерів, це дарма. Велика проблема – залучити їх, створити для них відповідні умови", - каже Дегерату.

«Це має бути пріоритетом на рівні уряду, але я насправді не бачу жодних змін. Ми далекі від ідеальної ситуації. Проблема в тому, що навіть зараз це не вважається пріоритетом», – прокоментував військовий аналітик поточну ситуацію в резерві румунської армії.

Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!