В Ужгороді закарпатські політики поговорили про корупцію... політичну

У понеділок в Ужгородському прес-клубі реформ відбулося засідання на тему: «Чи є в Україні політична корупція, в чому вона проявляється на Закарпатті». Із журналістами зустрілися перший секретар Ужгородського міському Комуністичної партії України Володимир Алексій, голова Закарпатської обласної організації Партії регіонів, народний депутат Олександр Ледида, секретар Закарпатського обкому Соціалістичної партії України Юрій Машика та член Ради партії обласної організації партії «Наша Україна» Антон Зелінський. Присутні так і не змогли чітко сформулювати, що таке політична корупція, а тому під час прес-конференції так і не було конкретно сказано чи є вона в Україні, зокрема і на Закарпатті. Тобто чутки ходять, однак конкретних фактів ніхто не наводить, а тому й говорити в принципі немає про що. Водночас на запитання кореспондента ЗІА «Простір» про «ідеологічну корупцію» — чи не є прикладом корупції різка зміна ідеологій партій, зрив домовленостей, незрозумілі коаліції тощо, закарпатські політики відповіли у стилі відомого вислову: «У політиці немає постійних ворогів, як немає постійних друзів — є постійні інтереси». Так, на запитання — чи не є прикладом «ідеологічної корупції» приєднання комуністів до антикризової коаліції, тобто співпраця з силами, які за визначенням самих комуністів є буржуазними, Володимир АЛЕКСІЙ відповів, що про жодну торгівлю ідеалами не може бути й мови. «Перш за все, коаліція у нас депутатська і правом кожної парламентської фракції є утворення коаліції, можливо тимчасової — можливо постійної. По-друге — ми своїм ідеалам чи програмним засадам не зраджували. Приміром у питаннях прийняття законів щодо вступу України у СОТ комуністи голосували не так, як голосувала коаліція загалом. А тепер погляньте як голосували за ці закони «Наша Україна» і БЮТ — синхронно з коаліцією. Тому ніякої політичної торгівлі тут немає. З іншого боку чимало питань нас поєднують — це і проблеми російської мови, питання єдиного економічного простору тощо. Хоча, звичайно ми розуміємо, що для декого такий союз є незрозумілим, ба навіть всередині нашої партії точаться дискусії. Однак я гадаю, що не можна бути вічними опозиціонерами та ортодоксами. Нас немало звинувачують в тому, що ми вічно сидимо лише в опозиції і 15 років нічого не робимо, а лише критикуємо. Тому нічого дивного в такій коаліції немає». Соціаліст Юрій МАШИКА теж не бачить у діях його партії прикладів політичної корупції. А коаліціювання з «регіоналами», на його думку, — це лише прагнення впливати на державні процеси: «Не можна казати, що Соцпартія була у форматі помаранчевої команди. Ми лише підтримали на виборах Віктора Ющенка і нині він наш Президент. Гадаю, кращого на даний момент країна і не може мати. Але через ті проблеми, які виникли останнім часом у державі ми зрозуміли, що підтримувати цю команду у подальшому — немає сенсу. Три місяці переговорів — і щотижня відмова від попередніх домовленостей та заміна їх іншими. Соціалістів щоразу відтісняли все далі в бік і тому ми зрозуміли, що процес почав рухатися не в тому напрямку. А що стосується зради ідеалів Майдану, то це взагалі некоректна постановка питання, бо наше завдання — виконувати програмні засади партії, а для цього потрібно впливати на державні процеси. Зробити це можна лише будучи в коаліції. Ми досить довго пробули в опозиції і слава Богу, що прийшов той час, коли ми можемо працювати у владі». Не знають прикладів політичної корупції і закарпатські «регіонали». На думку Олександра ЛЕДИДИ, не має нічого поганого у невиконанні «регіоналами» Універсалу національної єдності: «Завдання кожної політичної сили — це перемога на виборах і прихід до влади, для того, щоб мати можливість виконувати свою програму. Що відбулося після останніх виборів? Три місяці створювалася коаліція і все би було нормально, якби в країні були дві посади прем’єра та спікера — тоді була б і помаранчева коаліція. А так її не сталося. А що стосується універсалу, то перед голосуванням за прем’єра було чітко розподілено виконавчу владу у державі між «Нашою Україною», КПУ, Партією регіонів і соціалістами. А для того, щоб це було вмотивовано потрібно було щось придумати для Президента. В результаті Президент видає універсал і ховається за ширмою благих намірів». На думку Антона ЗЕЛІНСЬКОГО, в інтересах держави партії повинні забувати про свою ідеологію: «Усім добре відомі вислови, що в політиці немає вічних ворогів і вічних друзів, ніколи не слід казати ніколи. Світова практика показує, що абсолютна перемога якоїсь політичної сили у демократичних державах просто неможлива, а отже — неможливим є диктат однієї партії. Тому діалог між політичними силами повинен вестися постійно і в інтересах держави вони повинні забувати про свою ідеологію, про свої політичні лозунги, а здоровий глузд і патріотизм повинен брати гору». ЗІА "Простір"