Зима отямилася

Вже, напевно, ніхто не вірив, що справжня, а не лише календарна зима прийде на Закарпаття. Одних, палких любителів тепла і сонця, цей факт неймовірно тішив, інших, лижників зі сновбордистами, дітей, що не мали можливості зліпити сніговита, покидатися сніжками, покататися на санках і просто людей, які вважають, що всьому своє місце, а значить взимку повинно бути холодно й сніжно, навпаки. Правою виявилася моя співрозмовниця, мешканка Подобовця, з якою я спілкувався в грудні, котра впевнено говорила: зима нікуди не дінеться. Не прийде в січні, значить з’явиться у лютому, ні – тоді в березні. Зима прийшла наприкінці січня, у минулу суботу. Кияни старт відчули Для любителів зимового відпочинку це стало знаком – треба їхати поближче до підйомників. Не залишилися осторонь і ми – вирішили перевірити підйомники в селі Пилипець, Міжгірського району. Цікаво, що до самого Воловця сніг стояв зовсім невеличкий, що додавало песимізму, зате відразу за СМТ його раптом побільшало десь вдвічі. Але все ж таки, на жаль, його було ще занадто мало, аби запрацювали найбільші підйомники у Пилипці та Подобовці – це було би просто небезпечно для здоров’я, тож включили лише «чайникові» – поблизу гори Гимби та на вершині Магура. Остання знаходиться на відстані 1 км від центральної дороги села, отож (якщо немає свого автомобіля) на вибір можна пройти цю відстань пішки або на вантажівці, однак місцеві тарифи кусаються – 5 грн. з людини. Що відразу кидається в очі біля підйомника – величезна кількість людей, причому не закарпатців. Як вони встигли приїхати? Може, після Різдвяних канікул і не їхали нікуди, вирішивши дочекатися снігу будь що? Але, найімовірніше, причиною стало те, що в інших областях України сніг пішов раніше – приблизно з середини тижня. От кияни та представники інших областей і вирішили, мовляв, коли вже в нас сніг пішов, то в Карпатах і поготів. Нелогічно взагалі-то, але їм пощастило. Найбільше пощастило новачкам Погода в неділю на Міжгірщині була жахливою – снігова заметіль та мороз близько 10 градусів, але тотальне безсніж’я призвело до того, що такій погоді всі щиро раділи. Однак, все ж таки, снігу було замало, що вкотре змусило шкодувати про відсутність на наших гірськолижних схилах снігових гармат. На курортах інших країн за таких погодних умов, траси вже були б покриті товстим шаром штучного снігу, натомість у нас опади ледь покрили пеньки, суху траву та каміння. Загалом відомо, що Магура – ідеальне місце для навчання новачків… і більше ні для чого. Схил настільки пологий, що ніякого інтересу кататися там нема навіть тим лижникам та сновбордистам, котрі лише навчилися стояти на лижах і дошках. Не дивно отож, що новачків було набагато більше – про це можна судити бодай з того, що більшість відпочиваючих каталися на старих лижах – ознака того, що вони, найімовірніше, взяті з прокату. Вони, очевидно, (та ще інструктори, безперечно) й отримали найбільше задоволення – вперше в році отримали шанс навчитися кататися. З іншого боку й інших вистачало, куди подітися? Тому, незважаючи на фактичний початок сезону черги були велетенські – в кращих традиціях Пилипця. Місцеві надолужують втрачене Окрема тема – ціни. На підйомник вони не змінилися – 5 грн. за підйом, як і торік. Однак харчування обійдеться в порядну суму. Склалося враження, що тамтешні селяни або взяли на озброєння «доженемо й переженемо Драгобрат» (за цінами), або вирішили наверстати втрачене впродовж безсніжних місяців. Тому за 4 шматочки шашлику просять 25 гривень (самі продавці кажуть, що в порції понад 200 грамів, але віриться з трудом), а за підсмажену копчену ковбаску – 15 гривень. Словом, тенденція попередніх років продовжується – з кожним роком витрачатися ні гірськолижний відпочинок потрібно все більше. Як би там не було, але зимовий сезон відкрився. Скільки він триватиме цьогоріч – питання інше, однак є підстави вважати, що до кінця лютого, як мінімум. Принаймні, так вважають синоптики. Станом на вівторок на Міжгірщині вже запрацювали всі підйомники, товщина снігу в районі коливається від 20 до 50 см. Трохи менше його на Березнянщині, однак з понеділка працював підйомник на Красії та на Ужку. Поки що не включився у процес «Синяк», а щодо Драгобрату, то він і не припиняв свою діяльність. Можна сміливо рушати кататися. Принаймні, в горах зима затвердилася у своїх правах. Юрій Лівак, «Старий Замок «Паланок»