Закарпатця засудили за вбивство товариша

Суд кваліфікував цей злочин як вбивство з необережності.

 

Того фатального травневого дня Володимир зустрівся зі своїм односельцем Віталієм. Зустріч приятелі вирішили «обмити». Гостилися у Володимира вдома. Випили добряче, хоча була лише обідня година. А далі, під впливом  спожитого алкоголю, між захмелілими приятелями через якусь дрібницю виникла сварка. Від словесних образ дійшло до бійки. Захмелілі чоловіки лупцювали  один одного кулаками й ногами, а далі господар схопив із подвір’я сокиру, завдав дерев’яним руків’ям кілька ударів, а потім кинув її у свого опонента. Пізніше вбивця переконуватиме, що хотів лише налякати свого суперника, проте гостре лезо сокири розпороло потерпілому ногу. Якби людині вчасно надали медичну допомогу, доправивши до лікарні, то вона, мабуть, вижила б. Однак п’яний винуватець біди пішов спати, а травмований чоловік (він теж був добряче п’яний) невдовзі стік кров’ю. 

 

Вночі Володимира розбудила дружина й сказала, що в них на кухні лежить мертвий Віталій. Злякавшись і намагаючись уникнути відповідальності за вбивство, вбивця разом з братом дружини винесли з хати тіло вбитого й кинули подалі від своєї хати. Наступного дня труп виявив хтось із односельців і повідомив у міліцію. В Пасіку прибула слідчо-оперативна група Свалявського райвідділу міліції. Відтворивши події минулої доби й опитавши свідків, сусідів, міліціонери вийшли на ймовірного вбивцю. Володимира затримали, за ст.121 ч.2 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого) стосовно нього було порушено кримінальну справу. 

 

Після завершення розслідування справу передали в Свалявський районний суд Закарпатської області, який розглянув її наприкінці червня ц.р.  Під час судового розгляду справи суд перекваліфікував дії підсудного зі ст.121 на більш легку ст.119 ч.1 ККУ (вбивство з необережності). Вислухавши пояснення підсудного, доводи обвинувачення та захисту, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що внаслідок злочинної недбалості підсудний, кинувши у потерпілого сокирою, не передбачив можливості настання смерті від вчиненої ним дії, але повинен був і міг це передбачити, діючи з більшою обачністю. Обираючи міру покарання, суд врахував як обтяжуючі, так і пом’якшуючі вину підсудного обставини. Серед перших — скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння, серед других — щире розкаяння підсудного, активне сприяння в розкритті злочину, наявність в нього на утриманні малолітньої дитини та позитивна характеристика по місцю проживання. З врахуванням цього, суд визначив підсудному міру покарання: за вбивство з необережності свого односельця Володимир одержав три роки позбавлення волі.