Сонячна система рухається повільніше

"Можна сказати майже однозначно, що перед геліосферою (міхуром, що обмежує Сонячну систему від міжзоряного середовища) немає ударної хвилі, і що її взаємодія з міжзоряним середовищем значно слабша і більше залежить від магнітних полів, ніж вважалося раніше", - пишуть вчені у статті, опублікованій в журналі Science.

 

Дослідний космічний апарат NASA IBEX (Interstellar Boundary Explorer), запущений в червні 2008 року, призначений для дослідження кордону Сонячної системи і міжзоряного простору - геліосфери, розташованої на відстані приблизно 16 мільярдів кілометрів від Сонця.

 

На цій відстані потік заряджених часток сонячного вітру і сила магнітного поля Сонця слабшають настільки, що більше не можуть подолати тиск розрядженої міжзоряної речовини і іонізованого газу.

 

В результаті утворюється "бульбашка" геліосфери, всередині заповнена сонячним вітром, а зовні оточена міжзоряним газом.

 

Магнітне поле Сонця відхиляє траєкторію заряджених міжзоряних частинок, але ніяк не впливає на нейтральні атоми водню, кисню та гелію, які вільно проникають в центральні області Сонячної системи.

 

Детектори супутника IBEX "ловлять" такі нейтральні атоми. Їх вивчення дозволяє астрономам робити висновки про особливості прикордонної зони Сонячної системи.

 

Група вчених зі США, Німеччини, Польщі та Росії представила новий аналіз даних супутника IBEX, згідно з якими швидкість руху Сонячної системи виявилася нижчою, ніж вважалося раніше. При цьому, як свідчать нові дані, в передній частині геліосфери не виникає ударна хвиля.

 

Близько чверті століття вчені вважали, що геліосфера рухається крізь міжзоряний простір зі швидкістю достатньо високою, щоб перед нею формувалася така ударна хвиля.

 

Однак нові дані IBEX показали, що насправді Сонячна система рухається крізь місцеву хмару міжзоряного газу зі швидкістю 23,25 кілометра в секунду, що на 3,13 кілометра в секунду менше, ніж вважалося раніше. І ця швидкість нижча від тієї межі, при якій виникає ударна хвиля.