Чого очікувати від виборів у Росії та після них?
У неділю, 4 березня, Володимир Путін готується втретє стати президентом Росії. Конкуренцію йому на виборах складуть мільярдер Михайло Прохоров, комуніст Геннадій Зюганов, ексцентричний лідер ЛДП Володимир Жириновський і лідер "Справедливої Росії" Сергій Миронов.
Хоча насправді і прихильники, і опоненти чинного російського прем'єра розуміють, що ніхто з його опонентів реально скласти йому конкуренцію не зможе.
Тим не менше, інтерес до цих виборів з боку громадськості - як російської, так і світової - вкрай високий. Всі з цікавістю спостерігають за тим, чи зможе Путін "зберегти обличчя" у нинішній непростій ситуації, адже зовсім нещодавно в Росії відбулись безпрецендентні акції протесту, які сколихнули країну після масштабних фальсифікацій та застосування потужного адмінресурсу на користь путінської "Єдиної Росії" на парламентських виборах. Опозиція неодноразово повторювала, що ці акції були лише "репетицією" до виборів президента. Тож за Росією у неділю спостерігатиме весь світ, тому будь-який необдуманий крок Путіна може коштувати йому дуже дорого.
Опитані ТСН.ua експерти не беруться прогнозувати розвиток подій після оголошення результатів виборів. Вони переконані: очікувати можна всього, чого завгодно – від повної тиші до масштабних протестів з подальшими арештами і"закручуванням гайок".
Єдине, в чому не сумнівається ніхто, так це в беззаперечній перемозі діючого прем'єр-міністра, причому в першому ж турі. Хіба що станеться щось надзвичайне і неконтрольоване.
Путіну вперше довелось боротись за прихильників
До виборчої кампанії Путін підійшов вкрай серйозно і витратив на неї найбільше грошей серед усіх кандидатів, включаючи мільярдера Михайла Прохорова – 369 мільйонів рублів.
Експерти вважають, що така бурхлива кампанія Путіна була вимушеною.
"Будемо вважати, що він злякався Болотної площі", - сказав ТСН.ua політичний оглядач Віталій Портніков. Однак додає, що при цьому площа ця насправді декоративна - в рамках "керованої демократії".
Просто Путін вперше опинився в ситуації, коли його успіх і прихильність народу не очевидні, вважає російський політолог Федір Крашенніков. "Раніше він ставав президентом без будь-яких зусиль зі свого боку. Навіть якщо на минулих виборах йому щось і вкидали, то це більше робилося для "порядку". Щоб було не чесних 60%, а тріумфальні 70%, грубо кажучи. Було абсолютно очевидно, що більшість була за нього", - переконаний експерт.
А зараз, за словами Крашеніннікова, Путін вперше опинився в ситуації, коли не так все добре, і йому довелося застосувати іншу стратегію. Однак, як і Портніков, російський експерт впевнений у її декоративності.
"Це все робиться з однією метою - щоб коли Чуров (голова ЦВК Росії) вийде і радісно повідомить про перемогу Путіна, всі придворні політологи та аналітики могли говорити - ну звичайно, у Путіна була така активна кампанія", - вважає експерт.
На його думку, своїми піар-акціями Путін по суті не намагається залучити новий електорат. Він агітує тих, хто і так його підтримує. А практичне значення матиме адмінресурс. І лише від нього залежатимуть результати виборів.
А от український політолог Володимир Фесенко іншої думки. За його словами, саме така активна і навіть агресивна кампанія допомогла Путіну впевнити лояльних виборців у правильності їхнього вибору і залучити тих, хто вагався. "Російській пропаганді, я думаю, вдалося досягти головного результату - тих, хто вагається, переконати, що зараз не своєчасно, ризиковано міняти Путіна на когось іншого. Тим більше, що вибір обмежений", - сказав Фесенко.
Другий тур – бути чи не бути?
У тому, що Путін переможе на виборах, не сумнівається ніхто. Невелика інтрига полягає лише у тому, чи вдасться йому це зробити у першому турі. З усіх соціологічних контор лише за даними незалежного російського проекту "Открытое мнение" Путін у першому турі набере менше половини голосів – 48%. Інші соціологічні служби віддають йому від 60 до 66% голосів виборців.
Крашенінніков вважає, що реальна кількість людей, готових проголосувати за Путіна – 30%. Але впевнений у перемозі Путіна в першому турі. Бо у грудні на виборах до Держдуми партія "Єдина Росія" не змогла отримати переконливу перемогу і втратила конституційну більшість. "Тож тепер у Путіна немає іншого виходу, інакше тоді зруйнується міф, що у нього набагато більший рейтинг, ніж у Єдиної Росії", - вважає експерт.
А от опальний російських олігарх Борис Березовський у своїх підрахунках електоральних симпатій російського прем'єра пішов ще далі: "Путін дико нервує, бо його реальний рейтинг в Москві - 12%, по Росії - 31%". Однак Фесенко з цим не погоджується. Він впевнений, що завдяки тій самій виборчій кампанії, Путін реально має 60%.
"Звичайно, не можна виключати несподіваний поворот подій, але ймовірність другого туру мінімальна. Я б сказав 99%, що Путін виграє впевнено у першому турі", - зазначив Фесенко, додавши, що Путіну дуже важливо не просто перемогти, а продемонструвати впевнену перемогу.
"Путін повинен показати, що він повертається, незважаючи на всі нинішні політичні проблеми, і протестні настрої, спрямовані проти нього особисто, що він сильний і повертається переможцем", - пояснює експерт.
Метью Рожанські, глава програм Євразії Центру Карнегі у Вашингтоні, також пророкує Путіну перемогу у першому турі. І навіть без великих підтасовок чи махінацій.
Однак Крашенінніков впевнений - без адмінресурсу Путіну перемоги не бачити, хоча його буде досить проблематично використати. "На грудневих виборах в одній тільки Москві вкидали до 2 млн. голосів. Тоді їх спіймали у великих містах. Якщо була команда не вкидати в великих містах цього разу, я не знаю звідки вони візьмуть голоси, яких бракує. Тоді вони вже вичавили весь адмінресурс, і не отримали більше 50%. Тож я не знаю, як вони тепер викрутяться", - логічно розмірковує Крашенінніков.
Ще однією інтригою експерти вважають те, хто ж переможе у боротьбі за третє місце, адже, згідно з даними соціологів, рейтинг Володимира Жириновського та Михайла Прохорова практично однаковий –7-8%. Фесенко схиляється до того, що це буде все ж таки російський мільярдер, а не лідер ЛДПР, тому що у першого краща динаміка з накопиченням прихильників.
Російський Майдан чи російська тиша?
А от що буде після виборів, експерти прогнозувати не беруться.
"Що буде потім, я, чесно сказати, навіть боюся відповісти. Може бути все що завгодно. Від абсолютної тиші до якогось абсолютного закручування гайок, аж до того, що почнуться арешти", - каже Крашенінніков.
"Я не знаю, що у Путіна в голові. Тому що після його останніх виступів від нього можна очікувати усього, чого завгодно. Від капітуляції до відвертої диктатури", - додає він.
На його думку, останні виступи Путіна, зокрема читання "Бородіно" Лермонтова і заява про наміри опозиції принести сакральну жертву, говорять про напружений стан прем'єра.
"Він дуже сильно боїться, що щось трапиться, і це перешкодить йому сісти у президентське крісло", - вважає Крашенінніков.
Він зазначив, що зазвичай падіння режимів починається з чогось абсолютно дивного, несподіваного, не дуже значного – і, вважає він, саме цього боїться російська влада. Але що це може бути за подія чи вчинок, він і гадки не має.
"Що у людей в головах, ніхто не знає. Так що і вони (влада) не знають, що буде, і ми не знаємо, що буде. Буде видно в день виборів, на наступний день і найближчого місяця", - зазначив експерт.
Метью Рожанські не виключає великих соціальних хвилювань в Росії, бо "після протестів грудня 2011 самосвідомість багатьох росіян почала змінюватися". Але впевнений – Майдану у Росії не побачимо. Принаймні поки що.
"Не можна порівнювати український Майдан і ті події, які зараз відбуваються в Росії. Активність там наростає, але при цьому поки не досягла такого розмаху. Людей озлобили масштаби махінацій з їхніми голосами. І правляча партія "Єдина Росія" виявилася не готова до таких труднощів", - зазначив Рожанські.
На думку Портнікова, протести можливі, але в революцію вони не переростуть – не вистачить масштабу.
Глава Дослідницького інституту державної політики в Москві Тетяна Макарова, у свою чергу, зазначає, що грудневі мітинги показали - народ не хоче жити далі в такій системі. Однак опозиція, за словами експерта, має багато центрів сили, тому не змогла створити нормальну координацію між собою.
"Тому Володимиру Путіну після перемоги потрібно буде почекати і не проявляти агресивності, і тоді маніфестанти самі розійдуться", - порадила вона йому.
А мер Москви Сергій Собянін вирішив на всяк випадок зіграти на випередження, пообіцявши не допустити у російській столиці Майдану. "Ніхто не проти ні мітингів, ні маршів, якщо це не заважає життю городян. Ми надаємо всім охочим майданчик, щоб висловитися. Але майдану точно не буде. Ніяких наметів в місті ми розбивати не дамо", - заявив Собянін 29 лютого.
Росія-Україна: як не любили, так і не любитимуть
Експерти переконані, що повернення Путіна навряд чи щось змінить у стосунках Росії з Україною.
"Дехто каже, що Путін став якийсь інший. Людині 60 років. У такому віці люди не змінюються. Як було, так воно абсолютно і буде. І з Україною, і всередині Росії. Я сподіваюся, що гірше не буде", - каже Крашенінніков.
Він прогнозує, що будуть все ті ж "брудні промови, махання кулаками, якісь підлості з боку Онищенка (голови Росспоживнагляду), нескінченні, ганебні, які навіть не смішать, а вже дратують".
"Треба розуміти, що люди в Росії чудово розуміють - нічого поганого в українському сирі немає і не може бути, просто це така у Путіна дипломатія, через Онищенка натякати Януковичу, що він чимось там невдоволений. Як на мене, така дипломатія дрібних капостей принизлива насамперед для Росії", - зазначив він.
Загалом, на його думку, відносини України і Росії будуть залежати від настрою Путіна: "Буде настрій дружити, будуть дружити. Не будуть - значить будуть ультиматуми і погрози. Хоча, звичайно, всім нормальним людям хочеться спокійної і рівноправної дружби".
Віталій Портніков також впевнений – після повернення Путіна на посаду президента Росії у стосунках з Україною нічого не зміниться.
"Як не любили Януковича, так і не будуть любити", - переконаний експерт.
Коментарі -
