Рейдерство в законі

КАРА ЗА БЛАГО Події, що розгортаються навколо шести облгазів (переважно Західний регіон), можуть призвести до знищення вітчизняної системи газопостачання і втрати контролю держави над стратегічними об’єктами. Формальним приводом для створення кризової ситуації стало повідомлення ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», в якому офіційно повідомляється, шо з 1 січня 2007 року призупиняється дія договору з оренди «Волиньгаз», «Закарпатгаз», «Івано-Франківськгаз», «Львівгаз», «Чернівцігаз» і «Чернігівгаз». Причина — нібито незадовільна господарська діяльність, фінансові зловживання і, що найбільш цікаво, незаконна газифікація населених пунктів у цих регіонах. Відразу на згадані облгази навалюється шквал тотожних запитів і перевірок від регіональних управлінь прокуратури, УБОЗу МВС та СБУ. Так, зокрема, 7 грудня на ВАТ «Закарпатгаз» прибули працівники Управління боротьби з організованою злочинністю в Закарпатській області та прокуратури області, які, не пред`являючи керівництву підприємства жодних документів, увірвалися до адмінприміщення товариства. Ізолювали працівників у актовій залі, побили виконувача обов`язки голови правління Юрія Русина, та, не допускаючи адвоката, проводять незаконний обшук і вилучають всі документи. КРУ НЕ АВТОРИТЕТ. БУЛА Б ЛЮДИНА — СТАТТЮ ЗНАЙДЕМО Подібні «акції» проходять і в інших облгазах. Що шукають? Правоохоронні органи намагаються «знайти» порушення в роботі газопостачальних підприємств щодо будівництва газопроводів, котрі проводилися на замовлення ДК «Укртрансгаз» відповідно до укладених договорів за рахунок дебіторської заборгованості газопостачальників. Добру справу — газифікацію сіл — захисники закону характеризують, як грубе порушення. При цьому ігнорують результати комплексної перевірки Контрольно-ревізійних управлінь фінансово-господарської діяльності всіх вказаних газопостачальних компаній, про що складено відповідні акти з обсягами виконаних робіт кожним із облгазів. Обгрунтованість проведених робіт засвідчують і висновки Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (від 24. 11. 2006 року). Крім того, всі роботи з будівництва газопроводів у даному регіоні відповідають проектно-кошторисній та дозвільній документації, актами приймання підтверджується також обсяг використаних коштів та виконаних робіт. І, до речі, газопроводи існують реально, а не віртуально. За результатами «ретельної перевірки» правохоронцями посадових осіб ВАТ «Закарпатгаз», «Львівгаз», «Чернівцігаз», «Волиньгаз» відкрито кримінальні справи. Тут переконані, що все це є системним тиском на підприємства та їх керівництво, аби перебирати контроль та вплив над облгазами. «Швейцарська тінь» над нашою трубою Аби зрозуміти, в чому суть проблеми, треба повернутися до переговорного поцесу нинішнього уряду щодо ціни на газ з Росією. Маємо 130 доларів за тисячу кубів (2007 рік) на нашому кордоні. Питання в тому, що пообіцяла нова урядова влада за такі преференції. На переконання і висновки голови правління ВАТ «Львівгаз» Василя Марчука, які він зробив з виступів міністра палива та енергетики України, йдеться про приватизацію газорозподільної мережі. Міністр у ЗМІ сказав, що 130 доларів були забезпечені завдяки низці впливових аргументів, які не мають політичного відтінку. Ми знаємо, що посередником у постачанні газу до України є один монополіст — «Росукрененго». Фірма зареєстрована у Швейцарії, засновниками її є Газпром Росії (50 відсотків) і приватні особи з України, наближені до «антикризової» коаліції. Водночас, на думку експертів, цього посередника повністю контролює російська сторона. Так от, усі події навколо західних обленерго розпочалися після їхньої відмови на відчуження акцій відкритих товариств на користь ТОВ «Росукренерго»... Саме розподільні та підвідні газопроводи є тією часткою газотранспортної системи, що забезпечує постачання та транспортування природного газу безпосередньо до споживача, містком до «живих» коштів і впливу на цінову політику. Такий «бєспрєдєл» з боку урядових газових магнатів не може не викликати обурення. Фракція «Наша Україна» в парламенті виступила із заявою, в якій ідеться, що саме з подачі Мінпаливенерго газопостачальні компанії заганяють у боргову яму і піддають рейдерському тиску. Робиться спроба скупити цi підприємства підставними особами і виведення їх з-під державного контролю. Події, що відбуваються навколо підприємств з газопостачання, змусили 14-15 грудня 2006 року в Києві провести акції протесту працівників згаданих шести газопостачальних підприємств, проти яких чиниться планомірний тиск з боку силових структур держави. Працівники вимагали від Кабінету Міністрів, Міністерства палива та енергетики, Генеральної прокуратури, НАК «Нафтогаз України» припинити тиск на їхнi підприємства та звернути увагу на ситуацію перших осіб держави, оскільки стурбовані своїм майбутнім і майбутнім своїх родин i дітей. Адже страждатимуть від «бєспрєдєлу» «Росукренерго» не тільки державні інтереси, але й прості громадяни. В першу чергу практично 20 тис. працівників вказаних облгазів, які втратять роботу і засоби до існування, через те, що НАК «Нафтогаз України» збирається розірвати угоди на використання газорозподільчих систем з їхніми підприємствами. Страждатимуть і прості громадяни — оскільки досі не відомо, хто проводитиме безперервний огляд газорозподільної мережі, хто візьме на себе функції обслуговування абонентів, контролю за розрахунками за спожитий газ і, зрештою, хто буде виїжджати на аварійні виклики, що надходять на телефон «04». "Україна молода"