Виноградівське травматологічне відділення поповнюється пацієнтами

Виноградівське травматологічне відділення поповнюється пацієнтами

То морозець потріскує, то сніжок притрусить землю, то льодок слизькою пасткою сковує все довкола. Та, як і щороку, незважаючи на зимовий період, «гаряча» пора настала для травматологів. «Жнива» переломів додають їм роботи.

Щодня травматологічне відділення райлікарні поповнюється новими пацієнтами. Зрештою, сумна статистика свідчить: щороку в Україні реєструють близько 850 тисяч травматичних випадків. Наразі ж про «сезонні» переломи жителів Виноградівщини та про те, як уберегтися від них, в розмові з завідувачем травматологічного відділення райлікарні Адальбертом МЕЗЕВОМ.

– Адальберте Адальбертовичу, які травми найпоширеніші взимку? Скільки людей пролікувалися у відділенні з початку зими?
 
– В цю пору найпоширенішими є травми верхніх і нижніх кінцівок, переломи в ділянці зап’ястку, передпліччя і плеча, гомілки і стегнової кістки. За грудень-січень у нашому відділенні пролікувалися орієнтовно 150 пацієнтів з травмами.
 
– Чи «урожайними» для травматологів були новорічно-різдвяні свята?
 
– Ні, цьогоріч святкові дні не стали особливими, «рясними» на травми. Бог милував – не було і жертв феєрверків. Наплив пацієнтів з’явився, відколи погодні умови погіршилися. Прийшла справжня зима, ожеледиця – і хворих, травмованих і з переломами кінцівок та із забійними ранами стало набагато більше. У ці дні у відділенні особливий наплив, воно наповнене пацієнтами.
 
– Зазвичай потерпілі від травм звертаються до травмпункту?
 
– Так. Це дещо знімає напругу з відділення. У травмпункті черговими травматологами обслуговуються травми легкого і середнього ступеня важкості, які не потребують стаціонарного лікування. Надалі ці пацієнти лікуються в поліклініці. У відділення ж хворі поступають із більш серйознішими травмами. Ось і сьогодні ми працювали в операційній, надаючи необхідну допомогу трьом пацієнтам. Заплановані операції й на завтра. Та й загалом, практично цілісінький тиждень доводиться працювати в операційній.
 
– Людей якого віку найбільше серед Ваших пацієнтів? За яких випадків стаються зазвичай «сезонні» травми?
 
– Щодо віку наших пацієнтів, то зараз склалася така ситуація, що з-поміж них більше людей середнього (працездатного) і похилого віку. Травмованих дітей, дякувати Богу, поменшало. Стосовно ж причин зимового травматизму зазначу, що ситуація з року в рік повторюється. Як тільки приходить до нас зима, з’являється ожеледиця – небезпеку створюють не прочищені від снігу і льоду тротуари та проїжджа частина вулиць. Буває, трапляються дорожньо-транспортні пригоди, в результаті яких є постраждалі. Та що там казати – через свою необачність деякі ламають кінцівки навіть удома, на власному подвір’ї. Наприклад, у своїх дворах травмувалися Ірма Пилип з Великої Копані та Людмила Цупик з Боржавського. Не сподіваючись на лихо, люди втрачають пильність. Вискочать на ганок чи надвір у тапочках. Послизнувся на льоду, впав – і вже є проблема.
 
– Чи можна зменшити ризик травматизму під час ожеледиці? 
 
– В цю пору людям старшого віку слід утриматися від подорожі, краще залишитися вдома. Можливо, хтось із родичів допоможе щось закупити чи сплатити комунальні послуги. А тим, хто все ж виходить з дому, я б порадив вибрати зручне взуття. По-перше, воно має бути низьким, по-друге, протектори  на ньому повинні бути такими, аби перешкоджали ковзанню, тобто, щоб людина не впала. А ще я б порадив нашим комунальникам своєчасно займатися очищенням тротуарів від снігу і льоду. Тоді нам, травматологам, поменшало б сезонних навантажень, а людям – біди.
 
–  Кажуть, п’яний завжди вдало падає. Невже це правда?
 
– Це міф. У стані алкогольного сп’яніння люди втрачають пильність і, можливо, менше відчувають біль. Але ж, послизнувшись, падаючи, не встигають правильно згрупуватися.
 
– Мало яка людина не послизнеться взимку. В яких випадках обов’язково звертатися до лікаря і коли можна зітхнути з полегшенням?
 
– Щоб запобігти якимось ускладненням тієї чи іншої травми, бажано не відкладати «на потім» візит до лікаря. Адже часто нам, травматологам, доводиться стикатися з випадками, коли хворі думали: «Може, це пройде й саме собою». В результаті звертаються до фахівців тоді, коли операцію чи будь-яку маніпуляцію вже важко провести в силу того, що є зміщення кістки або набряк тканини. Це ускладнює нашу роботу. Легше допомогти тим, хто звертається своєчасно, буквально в день травмування. Що стосується забоїв, то вони бувають різні. Біль від незначних минає зазвичай через 5-6 днів. Якщо через цей час уже немає больових відчуттів, то можна заспокоїтися і зітхнути з полегшенням. Але якщо біль продовжує турбувати, видно деформацію, набряк, до лікаря звернутися треба обов’язково. Самолікуванням не варто займатися, тим більше, теплі процедури, які зазвичай люди практикують, на забої ми не рекомендуємо. До речі, для зимового періоду характерні також обмороження. Але таких випадків досі ще не було. А ось опіки, на жаль, трапляються і взимку.
Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...