На Тячівщині можуть закрити відділення переливання крові

Тячівський район Закарпаття нині залишається одним з основних постачальників донорської плазми в області. Але масштаби уже далеко не ті. Колись у регіоні нараховувалось понад 7 тисяч донорів, тепер наполовину менше. У чому ж справа? "Це перш за все пов`язано зі спадом виробництва, адже обсяги заготівлі донорської крові і плазми зменшуються, скорочується відповідно й випуск препаратів з неї. Обладнання, з яким працюємо, є морально застарілим. До того ж аналіз крові на ВІЛ проводиться аж у обласному центрі, в єдиній у області лабораторії даного типу. А що робити, коли "перехідний запас" вичерпано, а пацієнт потребує термінової допомоги, — бідкається заввідділенням переливання крові Тячівської райлікарні В.ЙОВДІЙ. — Через вкрай незадовільне фінансування ми не в змозі оплатити одноразове харчування донорів. Як і вартість зданої крові, ціна на яку не змінювалась впродовж десятиріччя і становить 4 грн. 40 коп. за 100 мл. У Польщі, до прикладу, 50 євро, у Росії — 3О доларів". Зрозуміло, такий стан речей відлякує потенційних донорів. Тож за 14 років їхня загальна кількість зменшилась в Україні майже вдвічі. Превалюючий контингент цього складу - безоплатні донори (92,2%), які забезпечують 82 відсотки усіх кровоздач. Свій негатив накладає й складна соціально-економічна та демографічна ситуація, ліквідація колишньої планової системи організації донорства, практичне припинення його пропаганди в ЗМІ, невиконання зобов`язань державою по пільгах, наданих таким людям". А між тим донори, які безкоштовно здали кров не менше 40 разів у кількості 16 літрів, удостоюються звання „Почесний донор України" (таких в країні більше 50 тисяч чоловік). „Заслужених донорів України" всього 16 (це люди, які безоплатно здали кров або її компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз). До речі, почесні донори мають право на безоплатне позачергове зубопротезування, придбання ліків із 50-відсотковою знижкою їх вартості за рецептами; безоплатне забезпечення донорською кров`ю та її препаратами; першочергове придбання за місцем роботи або навчання путівок для санаторно-курортного лікування. "Чимало людей звертаються у наше відділення переливання крові з тим, що свого часу здавали кров не менше 40 разів. Однак ніяких підтверджуючих документів не пред`являють, На жаль, у такому разі претендувати на почесне звання вони не можуть", — додає пан Йовдій. Який же вихід із ситуації, що склалася? В.Йовдій каже, що необхідне, найперше, сприяння з боку влади. Тобто в бюджет на 2007 рік потрібно закласти кошти на потреби донорства й розвиток цієї справи. Зараз з ініціативи головлікаря райлікарні І.Голубки до вирішення проблеми долучилися практично всі медики району. "Однак це питання повинно хвилювати не тільки медиків, воно стосується всіх нас, наших рідних і знайомих, котрі можуть опинитися в критичній ситуації. Останнім часом були організовані виїзди по забору донорської крові на ряд лікарських дільниць. Зокрема, в Нересницю, Углю, Усть-Чорну, Бедевлю, Вонігово, Тереблю. Результати непогану особливо порадувала активність медиків, які здали понад 50% донорської крові. Бо все може закінчитися закриттям відділення. А це означає, що люди, які гостро потребуватимуть крові й кровозамінників, будуть позбавлені шансу на порятунок, — каже пан Йовдій. — Вийти із невтішної ситуації, що склалася, можна тільки за активної участі всього населення. Лише тоді з`явиться нове покоління донорів, яке гідно нестиме святу місію". Ганна МАКАРЕНКО, "Фест" Закарпаття Онлайн