На Ужгородщині було зафіксовано 2 випадки зараження хліба

Як розповіла заступник головного лікаря обласної СЕС Тетяна Литовченко, джерела захворювання вдалося локалізувати і наразі ситуація під контролем. До того ж вищезазначені випадки радше виняток, ніж закономірність – закарпатський хліб зазвичай здоровий і безпечний.

За словами санепідеміолога, кожна місцева пекарня здійснює власний лабораторний контроль свого продукту – відстежують його якість, перевіряють воду тощо. Крім них перевіряє і СЕС. В обласних пекарнях, а їх у краї близько сотні, збудників хвороби, окрім вищезгаданих випадків, не знайдено.

Загалом картопляна паличка – це бактерія, яка потрапляє в хліб із мукою і дріжджами, й, проростаючи, може викликати «тягучу» чи «картопляну» хворобу. Заражений хліб, каже Т. Литовченко, можна визначити швидко – він видає себе запахом гнилі чи валеріани. До речі, вражений хліб вживати небажано, адже паличка виділяє токсини, що можуть викликати розлад шлунково-кишкового тракту, головний біль. А поширена думка багатьох господинь, що в котлетах картопляна паличка загине – хибна, вона живе в м’ясі й надалі. В санепідемстанції радять: не зберігати хліб у целофані, влітку тримати його в холодильнику або ж у дерев’яній чи емальованій хлібниці, обробляти розчином оцту місце, де хліб зберігається, а також ножі, яким його ріжуть.

Т. Литовченко рекомендує вживати хліб із високою кислотністю (житній, житньо-пшеничний), адже вона нейтралізує хвороботворчі палички. Ось білий хліб у цьому плані небезпечний. А ще спеціаліст наголошує: у разі підозри щодо якості хліба, необхідно звертатися до СЕС чи в адміністрацію того закладу, де ви придбали його. Це, між іншим, найкращий спосіб профілактики хвороби хліба.

P.S. За інформацією Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області, хліб з пшеничного борошна I сорту коштує в середньому 3,67 грн., житньо-пшеничний хліб – 3,7 грн., хліб з пшеничного борошна вищого сорту – 4,3 грн.