На Міжгірщині гадюка напала на козу

Якщо ще зовсім недавно побачити соковитий персик, абрикос чи теплолюбивий виноград в садах верховинських газд було екзотикою, то тепер така подія не викликає подиву. Але, на жаль, подібне потепління впливає позитивно не лише на розширення асортименту фруктів та овочів на нашій присадибній ділянці, а й створює сприятливий клімат для розвою плазунів, яких стає дедалі більше в лісах, на полях та у водоймищах Міжгірщини. Це питання особливо гостро постає в даний період, коли розпочинається сезон сінокосів, збирання лісових ягід та грибів. Найчастіше саме за цих занять людина може зустрітися з небезпечними для здоров’я і життя рептиліями. З дня в день звучать тривожні новини про подібні випадки нападу плазунів на свійських тварин і навіть людей. Чи правда це, чи міф, якими можуть бути наслідки від зустрічі людей з небезпечними тваринами та як вести себе у разі зміїного укусу сьогодні й поговоримо.

 

Веб-сторінки світової мережі Інтернет кишать повідомленнями, де йдеться про різке збільшення чисельності змій на Закарпатті. Очевидці запевняють, що подекуди зустрічаються не одна чи дві, а цілі кубла змій і на відміну від попередніх років вони стали більш агресивними. Вчені-біологи пояснюють дану ситуацію аномальною жарою, яка не притаманна для нашої області, а те, що люди почали частіше помічати рептилій — зменшенням території їх природного ареалу мешкання. Здебільшого дані факти стосуються Ужгородського, Перечинського, Свалявського районів. А щодо Міжгірщини?

 

Не так давно на екстрений виклик був змушений реагувати ветеринарний лікар районної ветеринарної лікарні Михайло Маслей. Причиною звернення вівчарів місцевої отари, яка випасається під Куком, до районної ветслужби став напад гадюки на козу. За своєчасного реагування на виклик свійську тварину вдалося врятувати, але на її місці спокійно могла опинитися людина.

 

Що ж робити в тому випадку, якщо змія все ж таки вкусила? З цим запитанням ми звернулися до заступника головного лікаря Міжгірської районної лікарні з лікувальної роботи Олександра Шанти. За розмови зі спеціалістом вдалося з’ясувати, що в цьому році до райлікарні з подібними травмами люди, хвала Богу, не зверталися. Олександр Ілліч схвильований, адже в поточному році до районної медустанови ще й досі не поступила протизміїна сироватка. Якщо в минулому, в разі відсутності протиотрути в районі можна було звернутися до Закарпатського центру екстреної медицини, що знаходиться в Ужгороді, з проханням надати необхідні медпрепарати, то сьогодні така можливість виключена. Справа в тому, що міністерство охорони здоров’я поки що не оголосило тендер на закупівлю сироватки (в принципі така ж ситуація і з іншими вакцинами, брак яких особливо гостро відчувається, зокрема в педіатрії). В силу того, що протизміїна сироватка відноситься до класу прекурсорів, для закупівлі і торгівлі якими необхідна ліцензія, спеціальні умови зберігання і транспортування, в аптечній мережі, яка сьогодні майже вся знаходиться в приватних руках, ця протиотрута не розповсюджується. Чому? Відповідь очевидна — даний вид комерції нерентабельний.

 

Олександр Шанта радить, якщо ви вирішили йти в ліс за грибами чи ягодами, для максимального захисту одягайте гумові чоботи, штани із цупкої тканини і, загалом, будьте пильними. Та все ж, якщо рептилія зуміла вас вкусити, старайтеся не панікувати, перетисніть вище нанесеної рани кінцівку. Ні в якому разі не намагайтеся відсмоктати отруту, не припікайте і не надрізайте рану — всі ці маніпуляції можуть ще більше зашкодити. Чим швидше необхідно звернутися до лікаря. Хоч протиотрути немає, та все ж завдяки інтенсивній терапії можна ліквідувати загрозу для життя.