У Боздоському парку малувато лавиць та смітників, а у Підзамковому – майже дика природа

Підзамковий парк – шанс на друге життя

Парк «Під замком», у народі більш відомий як «Спартак», нині десь і є тим місцем, у котрому переплелися поняття «природа» та «міська цивілізація». Природа – бо нині парк радше нагадує ліс: навколо дерева, чути спів пташок; натомість немає ні лавиць, ні смітників, ні освітлення. Міська цивілізація – бо територія є частиною міста. Цю місцину полюбляють ті, хто любить спорт. Під тутешніми деревами є кілька турніків, протоптаними доріжками бігають атлети-любителі. А на стадіоні фізкультурою займаються й студенти Закарпатського державного університету.

Корінний ужгородець – пан Ігор – зі своїм маленьким онуком у Підзамковому парку гуляє досить часто. Чоловік згадує часи молодості й каже, що тоді це було місцем відпочинку городян № 1. Пан Ігор достеменно пам’ятає, що і де тут розташовувалось. «Он там, – показує чоловік углиб чагарників, – був звіринець. А на тому боці – танцювальний майданчик. Біля нині закинутої станції дитячої залізниці знаходився туалет. А серед парку – амфітеатр». Нині від усього цього мало що залишилося – час та людське недбальство, може переконатися кожен охочий, тут зруйнували майже все.

Попередня міська влада не надто переймалася, що ужгородці втратили таке чудове місце відпочинку. Відновити колишню славу Підзамкового парку взялося уже нинішнє керівництво Ужгорода. Як розповів директор нещодавно утвореного КП «Парк культури і відпочинку «Під замком» Тарас Румянцев, для відновлення місця відпочинку із міського бюджету передбачено близько 300 тисяч гривень, із обласного – приблизно 280 тисяч. Із уже зробленого – тут, нарешті, прибрали сміття. Для цього організували шість суботників. Усе решта нині на стадії організаційної роботи. Так, проект облаштування майбутнього місця відпочинку розробляє управління архітектури та містобудування Ужгородської міськради.

«Плануємо розбити парк на кілька умовних зон, – зазначає Тарас Румянцев. – Відновимо кінологічний центр, що колись працював, зробимо атракціони, впорядкуємо алеї, покладемо лавиці». Очільник КП наголосив: міська влада готова вивчати й пропозиції підприємців щодо облаштування місця відпочинку. Крім того, Тарас Румянцев, уже як депутат Ужгородської міськради, запевнив: навіть якщо із фінансуванням у майбутньому виникнуть проблеми, він однаково зробить у парку освітлення. До речі, нині про те, що колись воно тут було, нагадують лише одинокі бетонні стовпи.

Як ми переконалися, неподалік парку «Під замком» берег Ужа вздовж непрацюючої дитячої вузькоколійки ужгородці обрали собі місцем для пікніків. Тарас Румянцев зазначає, що розпалювати багаття на території парку заборонено. Нагадування про це розмістять на спеціальних таблицях. І лише опісля порушників штрафуватимуть.
До слова, непогано було б, аби міські чиновники у контексті відбудови Підзамкового парку як місця відпочинку відновили б і роботу дитячої вузькоколійки. У тому, аби проїхатися залізницею з площі Театральної Ботанічною набережною до парку, теж є своя романтика.

На пікнік – у Боздош. Якщо там буде вільне місце

Боздоський парк – ще одна місцина, куди на дозвіллі полюбляють навідуватися ужгородці. Колись і тут панувала руїна – атракціони перетворилися на брухт, територія заросла чагарниками і більше нагадувала хащу, майже всі лавиці понищили вандали. Благо, свою кризу 90-х парк пережив і вже у 2000-х роках почав потроху відроджуватися.

Нині більшу частину зеленої зони від чагарників уже прочистили. За словами директора КП «Боздоський парк» Максима Боґодіста, попереднє керівництво зосередилося на впорядкуванні лише центральної частини парку. Тепер же тут прочистили від заростей ті ділянки, у яких давно не ступала нога комунальника. Серед найближчих планів – відновити спортивний майданчик, що знаходиться неподалік підвісного моста – роками він губився серед чагарників. Планують, врешті, дотягти освітлення центральної алеї упритул до переходу через річку. За допомогою грейдера комунальники мають навести лад й із доріжками. Нині ж на паркових алеях перехожому одразу кидається в очі, що там не вистачає лавиць та смітників. Будемо сподіватися, що комунальники невдовзі виправлять і це.
А от нових терас чи барів у Боздоші не буде. Тарас Боґодіст каже: тих, котрі вже є, для парку цілком вистачає. Адже більша частина його території, переконаний директор, має нагадувати природу, а не місце, де гульбанять із гучною музикою та алкоголем.
Хоча зробити собі невеличкий пікнік серед дерев таки дозволять – для цього відвели спеціальне місце. Не секрет, що у ті ж 90-ті у цій зеленій зоні люди масово влаштовували собі пікніки, приходячи сюди наче до лісу. Нині ж цього робити не можна – територія є природоохоронною зоною. Тож, розводити багаття суворо заборонено. Виняток зробили лише для однієї з полян парку, що знаходиться неподалік мінерального джерела. Тут облаштують бесідки та спеціальні відпочинкові зони для розведення багаття. Правда, місця для всіх охочих на поляні може й не вистачити.

Мінеральне джерело – давня візитівка Боздоського парку. На питання, чи не варто біля нього, нарешті, облаштувати якусь цивілізовану альтанку, Максим Боґодіст відповідає: зараз щодо цього ведуться переговори з одним із підприємців, котрий працює в парку. Якщо сторони домовляться, то бювет буде. Правда, існуватиме ризик, що його знищить паводок – джерело знаходиться на території, яку Уж періодично заливає. Тож якщо будуватимуть – врахують і цей нюанс.

До слова, налякати людей щодо прогулянок Боздошем може інформація, що у парку нібито завелися змії. Експерти кажуть: якщо на території зеленої зони хтось і бачив плазуна, то це – уж або мідянка. Воно й не дивно – біля парку протікає Уж, є штучні водойми. Серйозної загрози для людини ці холоднокровні не становлять. Хіба що можуть психологічно налякати дітей і дорослих (до слова, минулого року ужі обрали собі за місце відпочинку стінку під площею Театральною. – Авт.). Як то кажуть, природа є природа – треба просто бути обережним.
Сподіватимемось, що уже зовсім скоро і Боздоський, і Підзамковий парки Ужгорода знову стануть улюбленими місцями відпочинку городян, у які несоромно буде привести й гостей з інших міст області та країни загалом.