На Закарпатті сторож обібрав рідну фірму
Ситуація на кшталт сюжету з відомої байки про Лисицю, котрій доручили сторожити курей, склалася нещодавно на одному з підприємств у місті Хуст Закарпатської області. Правда, тут в образі хитрої лісової спритниці виступили не вигадані персонажі, а цілком реальні люди. Що цікаво, скоїти злочин змусили їх зовсім не жорстокі реалії життя. Банальне прагнення отримати «легкі гроші» керувало вчинками цих молодиків.
Історія злочину розпочалася ще задовго до його скоєння. На одній з хустських фірм тривалий час працювали два місцеві жителі. Обидва нібито сумнівною репутацією не користувалися. Мали добрі сім’ї, вдома – середній, за тамтешніми мірками, достаток. Полюбляли інколи випити чарку-другу. Але ж з ким не буває.
Якось один з приятелів, котрий працював на підприємстві сторожем, звернув увагу на масивні чавунні дизельні мотори, що знаходилися на території фірми. Вони давно лежали у неробочому стані. Ідея вигідно збути ці мотори визріла у голові охоронця майже відразу. Однак для її реалізації необхідно було вичекати слушного моменту і підшукати надійного напарника. Вибір останнього упав на згаданого товариша сторожа, який працював тут слюсарем і також добре орієнтувався, як кажуть, на місцевості.
Час «ікс» настав 9 травня. Того дня на підприємстві, звісно, не було ні душі. Про це добре відав сторож, якому по службі належало бути в курсі справ. Знав чоловік і те, що директор у вихідний теж не навідається. Напередодні охоронець домовився зі своїм знайомим, котрий скуповує металобрухт, про вигідну оборудку. Однак у всі деталі цієї справи вирішив чоловіка не посвячувати – мало чого. Зокрема, утаїв від покупця факт незаконного походження пропонованого товару.
У пообідню пору мікроавтобус під’їхав до воріт підприємства. Сторож і його приятель слюсар повантажили крадені мотори в авто, отримали свої 1500 гривень і спокійнісінько подалися додому. За вихідні «легкі гроші» швидко розійшлися.
Тим часом розпочався новий робочий тиждень. І треба ж було такому статися, що директор підприємства чомусь навідався саме туди, де раніше зберігалися чавунні мотори. Їх відсутність керівник виявив відразу. Поцікавився у сторожа, чи, бува, хто з чужих не заходив на територію фірми, але отримав заперечну відповідь. Тож вирішив довго самотужки не розбиратися, а звернувся по допомогу до хустських розшуковиків. Директор зауважує, що чомусь відразу запідозрив у скоєнні крадіжки охоронця фірми – надто підозріло поводився цей чоловік. Однак недарма кажуть: не спійманий – не злодій.
Розслідування справи співробітники карного розшуку розпочали з опитування працівників підприємства і жителів сусідніх з ним осель. Якщо розмова з робітниками нічого не дала, то відвідини помешкань громадян виявилися досить-таки корисними у розкритті злочину. Кілька городян бачили, як до підприємства по обіді 9 травня приїжджав мікроавтобус. Люди навіть запам’ятали марку транспортного засобу, його колір, а головне – специфічні смуги по боках. Потрібний «бусик» невдовзі знайшли. Водій, а він є власником пункту прийому металобрухту, не заперечував, що був у вказаний день біля підприємства. Навіть більше -- розповів про причини такої поїздки і назвав особи продавців тих злощасних моторів. Так стражі порядку вийшли на згаданих вже сторожа і слюсаря фірми.
Підозрювані, розуміючи, що немає сенсу відпиратися, зізналися у скоєнні крадіжки. За цим фактом, розповідає помічник начальника Хустського МВ УМВС Сергій Шимон, порушили кримінальну справу. Суд вирішить подальшу долю обох крадіїв. Можливо, буде враховано їхнє некримінальне минуле. Але ж хіба це поверне втрачену людську довіру…
Ігор Стефанець, ВЗГ УМВС України в Закарпатській області
Коментарі -
