Закарпатські фехтувальники націлені на олімпіаду

Фехтування — один із найстаріших видів спорту, принаймні з тих, що входять до олімпійської програми. Давні традиції у фехтування і на Закарпатті. Наші краяни приймали участь в європейських клубних змаганнях ще за часів Австро-Угорщини та Чехословаччини. Сьогодні ж, як і більшість інших немасових видів спорту, воно переживає не найкращі часи, однак поміж тим, закарпатські фехтувальники продовжують тримати високу марку обласної школи і вважаються одними з кращих в Україні. Про фехтування, наша сьогоднішня розмова з тренером ужгородської ДЮСШ №1 Анатолієм ГЕРЕЄМ. — Пане Анатолію, кількома словами охарактеризуйте нинішній стан фехтування на Закарпатті… — Існує чотирирічний цикл між олімпіадами, під час якого відбувається цілий ряд змагань. Нещодавно завершилися Всеукраїнські молодіжні ігри. Закарпатські фехтувальники, принесли у скарбничку збірної області найбільше очок, випередивши такі масові види спорту як футбол, гандбол, великий теніс тощо. Наші вихованці перемогли у змаганнях зі шпагою, зайняли третє місце у змаганнях з рапірою… Загалом із молодіжних ігор ми привезли 4 медалі. Тому можемо говорити, що фехтування не випадає з обойми і перебуває на перших ролях в області. Вже впродовж останніх 10 років ми входимо до 5 найкращих видів спорту області за підсумками обласного спортивного комітету. — Як виглядають наші фехтувальники на загальноукраїнському рівні? — Скажу так…Коли ми приїжджаємо на першість України, і наші суперники дізнаються, що приїхали наші вихованці: Катерина Блохіна, Анатолій Герей (син тренера — Авт), Ігор Коневич чи Емілія Мадяр, то всі знають, що Закарпаття приїхало за медалями. Однак традиційно ми все ж таки поступаємося Києву, Харкову й інколи Львову. Закарпаття завжди в четвірці-трійці кращих. І це тоді, коли на Закарпатті працює 5 тренерів (в Ужгороді та Мукачеві), то в Києві 30 тренерів. В Харкові та Львові та ж сама ситуація. В цих містах функціонує по 5-6 клубів. Тому на такому фоні ми виглядаємо біль ніж достойно. — Ви говорите переважно про юнацький рівень. А як же з дорослими? — Ще донедавна ми мали і дорослих вихованців, які навіть виступали у складі національної збірної України. Вікторія Титова приймала участь в Олімпіаді в Атланті і зайняла 13 місце. Згодом, певний час у нас не було дорослих спортсменів. Нині ж ми знову мріємо про олімпійців і маємо трьох претендентів: Ернест Яцик, Катерина Блохіна та Анатолій Герей. Нині вони націлені на Олімпіаду, а там вже життя покаже, що з того вийде. — З якими проблемами стикаєтеся нині? Знаю, що нещодавно у вас хотіли забрати зал для тренування… — І на деякий час навіть забрали і тут займалися представники східних єдиноборств. Слава Богу все минулося. Нині в обласному спортивному комітеті працюють професіонали і розрізняють олімпійський вид спорту від комерційного. Ми все ж таки представляємо державну структуру , як не як дитяча спортивна школа. Нині відбувається нормальний тренувальний процес. Що ж до інших проблем, то вони звичайно є, як в принципі й інших видів спорту в нашій області. Дійсно, сьогодні фінансування не таке, як було у 70-80, коли ми навіть не встигали їздити на змагання. Нині, за рахунок держави ми виїжджаємо на 30-40% змагань. — Чи забезпечені сьогодні фехтувальники спортивним інвентарем і наскільки це дороге задоволення? — Забезпечені відсотків на 10…. Так що мусимо вдаватися до допомоги батьків, які купують своїм дітям інвентар. А задоволення це справді не дешеве. Маска коштує гривень 360, костюм 400. Загалом, уся амуніція обійдеться в гривень 1500. — Наскільки фехтування є небезпечним видом спорту? Адже ще й до нині на слуху загибель під час змагань фехтувальника з Харкова… — Це була чиста випадковість — нещасний випадок…Я працюю тренером уже 26 років і на моїй пам’яті це перша смерть. Були травми і навіть серйозні проколи, але летальний випадок перший. Цей вид спорту не є небезпечнішим за будь-який будь-який інший. Люди помирають у футболі, на легкоатлетичних доріжках тощо. Якщо нормальне екипірування, коли основні елементи — маска і нагрудник в порядку, а ми за цим слідкуємо, то травматизм зводиться до мінімуму. — Знаю, шо у жовтні ви побували на міжнародному турнірі в Братіславі. Які успіхи? — На цьому турнірі брали участь 170 учасників з усіх країн світу окрім азійських. Анатолій Герей зайняв 8-ме місце. Також ми побували на першості України в Миколаєві де серед спортсменів віком до 20 років, Катерина Блохіна зайняла третє місце, Анатолій Герей був другий, Ігор Коневич — 8-й. Тепер готуватимемося до Чемпіонату Європи серед юніорів, який відбудеться 4-5 листопада в Познані (Польща). Андрій Ганусич «Старий Замок «Паланок»