Мер Ужгорода сказав відкрити туалети

Із 16 лютого в обласному центрі всі вбиральні комунальних підприємств стали громадськими – відповідне рішення, як відомо, схвалив міськвиконком. А барам, кафе й ресторанам рекомендовано свої туалети відкрити платно чи безплатно не лише для відвідувачів, а й усіх, кому припече. «Замок» перевірив, як виконується рішення мерії.

Загалом, проблема громадських убиралень в обласному центрі більш ніж актуальна. Нині такі працюють лише біля універмагу «Україна» та пішохідного мосту. Є ще туалети на вокзалах і ринках. Зате на вулицях міста – більше ніде. Нагадаємо, попереднє керівництво Ужгорода благополучно одну зі вбиралень перетворило на інтернет-клуб (під транспортним мостом), іншу зрівняло з землею (на вул. Перемоги), у третій дало дозвіл облаштувати кафе (біля колишньої ЗОШ № 4), а четверту, на вулиці Фединця, розвалено після знесення тутешнього ринку. Рішенням міськвиконкому № 62 від 16.02.2011, оприлюдненим на офіційному сайті міськради, покликано хоч якось вирішити проблему недостатності громадських туалетів. Ми перевірили, як воно виконується в обласному центрі.

Своєрідний рейд починаємо із КАТП, що  на вулиці Володимира Погорєлова. Туалет знайшли на другому поверсі адмінбудівлі, двері до нього – відчинені.

Далі прямуємо до приміщення Управління комунального господарства, що поряд із мерією. Вбиральня тут також відчинена, щоправда, знайти її на 2-му поверсі досить важко. На дверях відповідного знака немає.

Після цього йдемо до Жупанату – в його приміщенні розмістилося комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації міста Ужгород» та управління освіти Ужгородської міськради. У БТІ двері туалету виявилися наглухо зачиненими. Ба більше: на них висіло нагадування для своїх працівників – вбиральню обов’язково закривати, щоб туди не заходили сторонні. Питаємо в однієї з працівниць БТІ, як потрапити до туалету, на що та категорично відповідає: «У нас він для сторонніх закритий». «Рішення міськвиконкому до нас ще не надійшло, – прокоментував ситуацію заступник директора КП «БТІ м. Ужгород» Артем Погорєлов. – Тільки-но його отримаємо, одразу відкриємо вбиральню». Рішення мерії, нагадаємо, вийшло 16 лютого, а кореспондент навідався до БТІ 24-го. Цікаво, скільки треба часу, щоб документ дійшов від Поштової на Жупанатську?..

В управлінні освіти і нау¬ки Ужгородської міськради, що над БТІ поверхом вище, доступний був лише жіночий туалет. Чоловічий – на замку. І, як з’ясувалося, зачинили його... навмисне. «Оскільки в БТІ туалет лише для своїх, то всі їхні клієнти йшли до нас, – пояснює провідний інженер управління Юрій Бабіч. – Через це, м’яко кажучи, виникав безлад чомусь саме у чоловічій вбиральні. Щоб уникнути цього, ми й зачинили його від сторонніх». Юрій Михайлович додав, що рішення міськвиконкому освітяни також ще не отримували. А тільки-но побачать, то відповідно й діятимуть.

Доступні вбиральні нині і в самому приміщенні міської ради. Як ми переконалися, на Поштовій, 3 сумлінно виконують власне рішення.

А от кафе, бару чи ресторану, де б туалет значився «для всіх», кореспондент «Замку» у місті не знайшов. Зрештою, це логічно, адже для підприємців щодо вбиралень був не наказ, а лише рекомендація. Тож, виходить, для людини й далі діє правило: хочеш у таку вбиральню, купи бодай каву. Та не секрет, що коли заклад великий, то до його туалету, удаючи клієнта, можна зайти будь-кому й навіть не замовляти собі нічого. Але ж хіба це вихід для туристичного міста, яке претендує на статус європейського та ще й у ХХІ столітті?