Пенсійні фокуси: Що не договорює влада, коли нахвалює майбутню пенсійну реформу

Пенсійні фокуси: Що не договорює влада, коли нахвалює майбутню пенсійну реформу

16 лютого відбулися парламентські слухання законопроекту про пенсійну реформу, на березень заплановано голосування в парламенті. З офіційних джерел ми постійно чуємо запевнення Сергія Тігіпка, що реформа врятує пенсійну систему. Віце-прем’єр переконує, що уряд виважено підійшов до її розробки і врахував усі можливі ризики. Одне слово, влада каже, що ніхто не постраждає.

Проте дискусія з приводу доцільності ухвалення урядового законопроекту не вщухає. Подаємо (зі скороченнями) альтернативну точку зору – Павла Розенка, який у 2005-2010 роках працював першим заступником міністра праці і соціальної політики.
Основна проблема нинішньої влади при проведенні пенсійної реформи – відсутність довіри з боку суспільства до тих методів, що нині запропоновані як панацея від усіх проблем пенсійної системи України.

Дивуватися такій реакції українців годі. Адже, провівши всю свою передвиборчу кампанію і прийшовши до влади на хвилі «дикого» популізму, обіцяючи захмарні зарплати і пенсії, зараз дуже важко обґрунтовувати підвищення зовсім інших параметрів – пенсійного віку та страхового стажу.

Можливо, якби протягом останнього року урядовці провели щирий і відвертий діалог із суспільством, підґрунтя для проведення реформ було б іншим. Більшість громадян глибоко впевнені, що пенсійну реформу в Україні потрібно проводити негайно, проте діалогу із науковцями та експертами у влади явно не виходить.

Урядовці переконують, що все відбуватиметься плавно і безболісно, пенсійний вік для жінок зростатиме за рік на півроку, тобто процес розтягнеться на десятиліття. Однак фокус в іншому: в урядовому законопроекті чорним по білому написана зовсім інша формула. Згідно з нею, пенсійний вік для жінок буде збільшено протягом п’яти років, тобто удвічі швидшими темпами!

Ми чуємо, що кожна жінка отримає «достойну» компенсацію у розмірі 2,5% пенсії за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію. Проте радості на обличчях українських громадянок не видно. Щось не те, щось не складається. Де ж логіка? Підвищувати вік і надавати за це компенсацію? Який економічний ефект від цього?

Розгадка фокусу на поверхні, точніше – у тексті урядового законопроекту: компенсація за більш пізній вихід на пенсію передбачена лише жінкам 1956-1960 років народження. І все. Крапка! Для всіх, кому нині менше 51-го, жодної компенсації за підвищення пенсійного віку не передбачено.

Ще про один «компенсатор»: одноразова виплата бюджетникам при виході на заслужений відпочинок становитиме десять нарахованих пенсій. І нічого, що спочатку мова йшла про десять зарплат працівника, народ і цьому буде дуже радий.
Виникає питання: а чому мова йде про виплату компенсації лише бюджетникам? А що робити працівникам інших сфер? Хіба не дивно, що уряд, декларуючи побудову більш справедливої пенсійної системи, посилює таку несправедливість?

На одному з ефірів віце-пре­м’єр Сергій Тігіпко вимагав від опонентів підтвердити фактами тезу про те, що реформа буде проведена за рахунок малозабезпечених пенсіонерів.

«Ніхто не постраждає, крім державних службовців», – переконував він.

Постраждають, ще й як! І саме ті люди, які матимуть мізерні пенсії – 750-2000 гривень! Усі ті, хто буде виходити на заслужений відпочинок згідно з нинішньою урядовою версією закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а це близько 90 % усіх майбутніх українських пенсіонерів. Пенсія, що призначається за цим законом, має дві складові. Перша – загальна формула розрахунку, друга – надбавка за понаднормовий страховий стаж. Урядовий законопроект зменшує обидві складові пенсій громадян.

Перше. Для обрахунку пенсій пропонується брати середню зарплату не за останній рік, як зараз, а за останні три роки.

У цифрах ця зміна виглядає так: середня зарплата за 2010 рік становить 2 тисячі гривень, а за останні три – 1747! Відтак база для обрахунку пенсій буде зменшена щонайменше на 250 гривень, а це 125 гривень «чистої» пенсії.

Друге. Пропонуючи підвищити на десять років страховий стаж для отримання повної пенсії за віком – 35 років для чоловіків і 30 років для жінок, уряд на десять років зменшує понаднормовий стаж кожної людини, за який передбачена окрема надбавка до пенсії. Її вартість – 75 гривень за десять років понаднормового стажу!

Виходить абсурдна ситуація. Урядовці заявляють, що стимулюватимуть людей працювати довше і легально сплачувати внески. То який же це, вибачте, стимул, коли надбавку за понаднормовий стаж буде практично скасовано?

А що робити 55-річному чоловікові з 29-річним трудовим стажем? За чинним законом, у 60 років він отримав би базову пенсію і надбавку за дев’ять років понаднормового стажу. А за новим він не лише не отримає надбавки, а зменшиться його базова пенсія, бо до 30 років стажу йому не вистачить року!

А ініціатива враховувати індивідуальну зарплату для обрахунку пенсії з 2000 року?

Це антиконституційна і повністю антигуманна пропозиція. Якщо у людини до 2000 року зарплата протягом 60 місяців була більшою, ніж зараз, то на якій підставі можна відмовляти їй у праві враховувати такий заробіток? Хіба вона до 2000 року не працювала легально і не сплачувала внесків?

І годі заявляти про значне скорочення дефіциту Пенсійного фонду в наступні роки. Три мільярди гривень лише на бюджетниках зекономити не вдасться, потрібен зовсім інший масив людей, інший масив нарахованих пенсій.

Що робити? Влада знає відповідь на це питання. Роблю такий висновок із виступу Тігіпка на парламентських слуханнях із питань пенсійної реформи.

Коментуючи стан справ із несправедливою системою спеціальних пенсій, він сказав, що влада вважає за недоцільне робити радикальні зміни у нарахуванні пенсій спеціальним пенсіонерам, зокрема, державним службовцям.

Мовляв, спочатку потрібно оптимізувати й упорядкувати органи влади, збільшити зарплати таким людям, а вже потім повертатися до питання більш радикального реформування пенсійної системи спеціальних пенсіонерів.

А може застосуємо таку ж формулу і для звичайних громадян? Спочатку упорядкуємо і легалізуємо ринок праці. Потім збільшимо зарплати, і не на 9 %, як у 2011 році. А вже тоді переконуватимемо суспільство здійснити непопулярні кроки.

Павло Розенко, Старий Замок Паланок
Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...