Задоволені всі, крім угорців: депутати України та ЄС обговорювали закон про освіту (ФОТО)

Зокрема у рамках засідання, під час «круглого столу» відбулось обговорення питання захисту прав національних меншин в Україні. Виступила з промовою заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко.

— Завдання держави - створити рівні умови для навчання та проживання меншин, аби в подальшому вони змогли, володіючи державною мовою, конкурувати на ринку праці та займати посади, зокрема, і в органах державної влади, – повідомила Геращенко.

За її словами новий закон «Про освіту» не порушує права представників національних меншин, а навпаки – розширює їх. В тому числі держава готова давати відсіч будь-яким провокаціям.

— На кожен випадок провокації була жорстка реакція правоохоронних органів. На кожен факт нападу чи неповаги до представників нацменшин є реакція і засудження з боку влади та правоохоронців, - зазначила Ірина Геращенко.

Однак представники угорської нацменшини залишилися незадоволеними від результатів зустрічі. Про це повідомила виданню "Karpatalja" євродепутат Андрея Бочкор.

Нагадаємо, що євродепутат вважає, що стаття 7 українського закону "Про освіту" практично ліквідує навчання рідною мовою у 120 румунських, 100 угорських, 5 польсько-мовних шкіл, що наразі діють в Україні.

Андрея Бочкор розповіла, що у Львові угорську нацменшину України представляв Йосип Борто, перший заступник Закарпатської обласної ради, заступник голови КМКС (Товариства угорської культури Закарпаття). Хоча попередньо планувалося, що братиме участь в обговоренні нардеп Василь Брензович.

За її словами, Йосип Борто зазначив у своєму виступі, що угорці, які мешкають разом з іншими народами на Закарпатті вже більше тисячі років у злагоді та порозумінні відчували себе комфортно аж до вересня 2017-го року. Адже саме тоді Верхована Рада України прийняла закон "Про освіту", що значно звужує їхні конституційні права. Отже, угорці Закарпаття чекають, що будуть прийняті всі позиції Венеціанської комісії з цього питання і цей закон буде змінено та зауваження враховані при розробці законодавства про загальну та середню освіту, яке незабаром буде подано до Верховної Ради України.

Йшлося у виступі Йосипа Борто також про звуження прав угорців у всіх сферах життя, про неповагу до нацменшини з боку України, до ставлення як до "третього сорту" тощо. В тому числі згадувалися напад на офіс КМКС в Ужгороді, інші провокації проти угорців Закарпаття.

Вимагає представник угорської меншини знайти компроміс у цьому непростому питанні. На його думку слід "посилити вивчення української мови, водночас надати право нацменшині вивчати рідну мову на всіх рівнях освіти".

Під кінець свого виступу Йосип Борто надав документ з усіма перерахованими порушеннями прав угорців в Україні співголові засідання Даріушу Розатті.

— Я одночасно була розчарована результатами "круглого столу", але щаслива, що Йосипу Барто вдалося донести нашу позицію та поінформувати членів про реальну ситуацію. Для нас важливо, щоб усі подібні форуми надавали європейській та міжнародній інституціям достовірну інформацію щодо виступів проти меншин в Україні, - заявила Андреа Боскор.

Також євродепутат зазначила, що "у комітеті були люди, які не розуміли, чому всі (представники нацменшин) були задоволені усім, тільки угорці знову не були задоволені". Адже представники румунської, ромської та єврейської громад здебільшого підтримали зміни в українському законодавстві.

За словами Бочкор більшість лідерів нацменшин на зустрічі у Львові повністю погодилися із законодавчою ініціативою уряду України "щодо обмеження прав меншин". У тому числі й румунська делегація, яку представляв заступник керівника департаменту освіти у м. Чернівці.

Андрею Бочкор здивувало, що румуни також задоволені новим законом України "Про освіту" та їх цілком влаштовує те, що вони можуть отримувати освіту рідною мовою лише у дитячому садку та початковій школі. Представник громади зауважив, що цього цілком достатньо для румунів, і підкреслив, що у подільшій кар'єрі дитини є важливим знання української мови. Отже румуни бажають інтегруватися в українське суспільство і знають, що це може бути досягнуто лише за допомогою шкільної освіти українською мовою.

Однак угорська делегація з цим категорично не згідна.