Русини покладають велику надію на новий закон про мови
Вони на новий законопроект про мови покладають чималі надії. Адже у разі його прийняття та їхню мову може стати регіональною. Закарпатські депутати вже визнали русинів окремою національністю. У Києві на їх вимоги не відреагували і до цих пір. Тому що вважають русинів не народом, а лише етнографічною групою українців. Що про це думають самі активісти русинського руху - далі.
Він пам'ятає час, коли місто Виноградів називався Севлюш, Закарпаття - Підкарпатською Руссю, в гімназіях викладали русинською мовою, в метрики вписували національність - русин.
Стефан Сюч, священик:
Ми вчили всі предмети, всьо на русинському язикові. Я маю даже конспекти русинського язика.
У 45-му після договору Сталіна з президентом Чехословаччини Підкарпатська Русь стала Закарпатською областю України, а тих, кого до цього записували русинами, в документах стали іменувати українцями.
Згідно з останньою - від 2001 року - перепису населення, на Закарпатті на даний час проживає 10 тисяч русинів. Русинські активісти стверджують: у рази більше.
Михайло Чухран, поет:
В закарпатській області по нашим підрахункам 600 тисяч чоловік. Ми вважаємо людей, які розмовляють на русинській мові, може вони пишуть себе на переписах українцями, румунами чи венграми, але це є русини.
Вона говорить русинською, співає на ньому, але не в Україні. В Угорщині. Семирічна Оникій готується до конкурсу русинського творчості в Будапешті. Туди поїде зі своїми закарпатськими піснями.
За кордоном, каже тітка Оникій - русинів визнають. І в Румунії, і в Угорщині вони - національна меншина. У Словаччині у русинів свій університет. Для української держави їх немає. Тому що у Києві лідерів цього руху підозрюють у сепаратизмі, тобто наміри відокремити Закарпаття від України.
Магдалина Кедик, тітка співачки:
Русинство не признають за національність, нас не признають. Хоча тут є батьківщина. Всюди за границею признають, а у нас – ні.
Місцеві депутати, правда, окремою національністю русинів визнали ще три роки тому. На Закарпатті діють русинські недільні школи. Два роки поспіль їх фінансували русини-емігранти. У цьому році почав фінансувати держава - 2 години русинської мови, історії та культури на тиждень. У цій школі села Хижі навчання в русинському класі ще не почалося. Вчителі демонструють «Вiкнам» різницю між русинським та українською мовами на віршах про Леніна.
Викладач:
Хто це дивиться на мене із портрета на стіні – це Ілліч, наш рідний Ленін, він такий близький мені. А на русинській мові це так: ко то то на ня позере, зо образ чати на стіні – то наш рідний опо Ленін ун такий близький мені.
Проте в Хижах, в яких працює недільна школа русинська, про русинів рядові селяни не чули. Кажуть, на цих теренах живуть виключно українці.
Василь Гайдук, хижанин:
Ми з Києва, русинів шукаємо.
Русинів? Їх тут, напевно, немає.
А хто тут живе?
Національностей багато, але русинів немає.
У цьому році у Виноградівському районі працюватиме 5 русинських недільних шкіл. Русини - хочуть більшого. Щоб мову можна було вчити не факультативно.
Стефан Сюч, священик:
Ми не признаємо і осуджаємо хто би хотів відділити. Ні в якому разі. Українська держава спільна наша держава. Але прошу визнати наших русинських жителів.
