«Робимо так, аби слугувало людям довго»

Хустська міська рада на цей  рік запланувала чимало. А минулий, 2009-ий, здавалося б, кризовий, став найбільш успішним для Хуста за увесь час української незалежності. З коштів міського бюджету на капвидатки вдалося виділити найбільшу суму, масштабних реконструкцій зазнали водопроводи, покрівлі багатоквартирних будинків, освітні заклади тощо, чимало сил і коштів вкладено у благоустрій.

Про те, що вдалося  і що планується реалізувати  цьогоріч, «Замку» розповів міський голова Хуста Михайло Джанда, якого наприкінці минулого року журналісти проекту «Топ 50» назвали одним із півсотні найвпливовіших закарпатців, а його роботу відзначено державним Орденом за заслуги ІІІ ступеня.

– Михайле Михайловичу, минулий рік  Хустська міська рада називає найбільш успішним з огляду на значну суму вкладених  у місто капітальних видатків.Охарактеризуйте коротко, що вдалося  зробити.

– Капітальні видатки міської ради у 2009 році склали 12,98 мільйонів гривень. Це вагомий показник для Хуста (для порівняння: у 2002 році місто мало 384,2 тисяч гривень капітальних видатків, у 2005-му – 2,7 мільйона гривень, у 2007-му – 3,1 мільйона гривень, у 2008-му ж у місто було вкладено вже 11,8 мільйона гривень, а торік ми перевищили і цей показник). Хочу зауважити, що землі і майна ми реалізовуємо менше, але встановлюємо реальні ринкові ціни, за рахунок чого наповнюється бюджет і є можливість фінансувати у Хусті тривалі проекти, тобто на роки. Усе, що було зроблено, слугуватиме городянам належно і довго, адже ми працюємо із виключно високоякісними матеріалами, з відповідною гарантією. Продаж землі та нерухомості міською радою здійснювався виключно з аукціону, абсолютно прозоро. Якщо у 2008-му було реалізовано 3,7 гектара за 4,4 мільйона гривень, то у 2010-му – лише 0,53 гектара, але за 1,5 мільйона гривень. Тобто майна територіальної громади продається менше, а фінансові надходження за рахунок встановлення реальної ціни – більші. Крім того, всі, хто займається будівництвом, повинні сплачувати свою частку на інженерну інфраструктуру. Завдяки цим коштам місто має можливість будувати та здійснювати реконструкцію об’єктів соціальної інфраструктури.

– Одне з найважливіших питань для мешканців – забезпечення водою. Що зроблено в Хусті у цій сфері?

– Щороку ми здійснюємо реконструкцію  кількох кілометрів водогонів, оскільки це одне з болючих питань Хуста, вирішення  якого можливе за поступової щорічної роботи. Знаючи цю проблему, міська рада, незважаючи на фінансові труднощі, кожного року вкладає кошти у згадану реконструкцію. Якщо у попередні роки вдалося переробити водопровідні мережі протяжністю 900 метрів (2003 рік), потім 1,4 кілометра (2007), 3,5 кілометра (2008), то минулоріч – близько 4 кілометрів. Усього ми замінили 15 кілометрів водопровідних мереж, частина із них – магістральні водогони. З цих 15 кілометрів лише 800 метрів зроблено за кошт державного бюджету, усе решта – за рахунок міста. Якщо у найближчі 3 роки будувати по 5 кілометрів мереж, то питання водозабезпечення Хуста буде в основному вирішене.

– Чи не найбільш болюча проблема – дороги...

– Протяжність дорожнього полотна  у Хусті – близько 100 кілометрів. А на один квадратний метр шляху  потрібно витратити близько 300 гривень. Міська рада має право робити дороги виключно за кошти, отримані з транспортного податку, що сплачується водіями раз на два роки. У Хусті це близько мільйона гривень у рік, за які ми можемо зробити… 500-600 метрів нової дороги!.. Тому щороку можемо собі дозволити лише ямковий ремонт. Звичайно, це дає мінімальний ефект. Така проблема актуальна для всієї України, оскільки бюджетним законодавством органи місцевого самоврядування вкладені у жорсткі рамки. Представники державної влади повинні для виходу з цієї проблеми розробити програму, надати під її реалізацію довгострокові кредити з невисокими відсотками. Наприклад, замість того, щоб щорічно витрачати 600 тисяч гривень на ямкові ремонти, можна було б взяти довгостроковий кредит на 10 років (але під 3-5 %, як це є у Європі) і зробити нормальні дороги. Так діють у сусідній Словаччині. Усе ж, торік ми зробили капітальні ремонти і реконструкцію частини вулиць Бандери, Корятовича, площі Хмельницького, які вимощені бруківкою, адже вона має переваги над асфальтним покриттям, оскільки є більш довготривалою, екологічно безпечною та естетичною. І проводити ремонтні роботи за використанням бруківки можна від березня до грудня, а асфальт лише протягом 3-4 місяців. Цього року плануємо капітальний ремонт дорожнього покриття частини вулиць Гвардійської, Керамічної, Жайворонкової (у районі багатоповерхової забудови), Карпатської Січі, Німецької і Маяковського.

– А тротуари та дорожнє освітлення?

– Торік було реконструйовано тротуари на 7 вулицях та площах. У 2010-му заплановано це зробити на частині вулиць Гвардійській, Керамічній, Маяковського, Шухевича (колишня Поперечна), Жайворонковій, на прибудинковій території вулиці Пирогова та інших. Щодо освітлення – торік було встановлено 149 нових ліхтарів, що освітлили 6,5 кілометрів. Усього з 2003-го ми встановили їх 1295 на 57,6 кілометра шляхів, тобто 85 % міста вже освітлено. На цей рік для встановлення вуличних ліхтарів закладено близько 300 тисяч гривень.

– Хустські школярі, фольклорні колективи та фахівці у попередні роки неодноразово бували за кордоном. З якими містами співпрацює міськрада?

– Ми налагодили добру співпрацю із словацькими та польськими містами. Разом подаємо проекти до міжнародних фондів, делегації спільно беруть участь у пізнавальних поїздках, обмінюємося досвідом роботи. Школярі їздили на фольклорні фестивалі до словацького міста Сніна та польського Леско, а 45 дітей-сиріт мали змогу там відпочити. Хустські художники щорічно беруть участь у пленерах у Словаччині та Польщі. Проводимо спільні спортивні змагання. У перспективі – налагодження контактів із містами інших країн. Ми не скаржимося на кризу, а намагаємося зробити для Хуста якнайбільше і в економіці, і у сфері культури.

– Кілька років тому ми писали, що Хустська міська рада започаткувала традицію оздоровлення на морі школярів – переможців олімпіад. Продовжуєте її зараз?

– Так, адже це хороший стимул до відмінного навчання. Цього року в літніх таборах  на березі моря оздоровимо 100 переможців обласних олімпіад та 50 дітей-сиріт. Крім того, троє призерів всеукраїнських олімпіад поїдуть відпочивати до Хорватії. На оздоровлення дітей у міському бюджеті на 2010 рік закладено понад 300 тисяч гривень.