Ростислав Федів: Виконанні на Закарпатті захисні роботи мають убезпечити населення від можливих паводків

- Цьогоріч ми здали в експлуатацію близько 29 кілометрів дамб, понад 10 кілометрів берегоукріплень, 10 штук гідротехнічних споруд тощо,- сказав кореспонденту УКРІНФОРМу директор згаданого державного підприємства Ростислав ФЕДІВ. - Виконано роботи на 25 об`єктах, які мають захистити населення області від нових можливих катастрофічних паводків. На цей рік нам було виділено 70,9 мільйона гривень, усі ці кошти освоєно достроково. У 2008-му можемо зробити й більше, оскільки маємо всю проектну документацію, необхідні ресурсно-технічні можливості.

Торік, нагадує Ростислав Федів, була уточнена Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса на 2006-2015 роки, яка передбачає виконання робіт на 2,4 млрд. гривень. Згаданим документом намічено також створення єдиного протипаводкового комплексу та прогнозування повеней і зон затоплення, оперативне сповіщення водогосподарського комплексу басейну р.Тиса про загрозу виникнення та проходження паводків, а головне - активне управління паводковим стоком шляхом здійснення організаційних та інженерних заходів на водозбірній площі, чого досі не було у жодній з протипаводкових програм по Закарпатській області. Чи не тому й збитки від попередніх катастрофічних паводків були такі відчутні? Тільки повінь 1998 року завдала області шкоду більш як на 800 мільйонів гривень. А ще ж був паводок 2001 року.

Принципово нові рішення Програми схвалили країни - учасниці Водного форуму. Реалізація передбачених Програмою протипаводкових заходів до 2015 року забезпечить захист від великої води 500 населених пунктів гірського краю, 2600 виробничих об`єктів та 200 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.

Отож згаданою уточненою Програмою передбачено профінансувати нас у наступному році в обсязі 204,3 млн. гривень, а в проекті бюджету закладено всього близько 81 млн. гривень. Ми апелюємо до всіх: дайте нам більше - ми готові освоїти. Зрештою, область чекає від нас цього. Правда, не все ще втрачено. Сподіваємось, що новий уряд допрацює проект бюджету, та й Держводгосп України заступиться за нас...

А поки що ми підбиваємо підсумки зробленого у 2007 році, аналізуємо упущення, виявляємо невикористані резерви. Не приховуватиму, ми задоволені: все, що намічали, виконали. Серед об`єктів, якими можемо пишатися, - і лівобережна та правобережна дамби р.Боржава поблизу села Вари Берегівського району. Протяжність ділянки їхньої реконструкції - близько 16 кілометрів. Ці дамби побудовані ще у 50-х роках минулого столітття і служать для захисту 8 населених пунктів, де проживають понад 10 тисяч людей. У випадку прориву правобережної дамби можливе затоплення й населених пунктів на території Угорщини. Упродовж останніх двох років на обох об`єктах виконано роботи на 18,5 млн. гривень, здано вже понад 5 кілометрів цих дамб.

Крім того, тут передбачено спорудження польдера місткістю в 45 млн. кубометрів води, який відчутно збиватиме паводкову силу Тиси. Роботи почнуться у 2009 році. Загалом же на Закарпатті буде збудовано 24 такі польдери та 42 ємності для акумулювання води /біля витоків річок/.

Чималий обсяг робіт силами нашої дирекції, продовжує Ростислав Федів, виконано і біля Мукачева, Рахова, Тячева, а також населених пунктів Колочава, Великий Бичків, Тересва, Ганичі, Бедевля... Тривають роботи і на 18-кілометровій дамбі біля Чопа. Захистити цей стратегічний залізничний вузол, який по праву вважають "західними воротами" країни, - справа нашої честі. Цей об`єкт був поділений на 6 пускових комплексів. Чотири вже здано, а проекти двох, що залишилися, дещо підкорегуємо і здамо у наступному році.

Стабільне фінансування позитивно позначається на різних напрямах господарювання. Влітку часто працюємо у 2-3 зміни. У робітників суттєво зросла зарплата, оновлено автопарк, закуплено косарки для викошування трави на схилах дамб. Відчуваємо велику підтримку - ні, не просто велику, а дуже велику підтримку з боку обласної влади да Держводгоспу України, інших інституцій. При потребі ОДА збирає голів РДА та сільрад, щоб роз`яснити ту чи іншу ситуацію і посприяти нам у роботі. І це зрозуміло: всі гроші, отримані нашими організаціями у вигляді прибутку, залишаються в області.

Крім того, восени 2006-го хід виконання Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса на 2002-2015 роки розглядався на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також на розширеному спільному засіданні колегій Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Закарпатської обласної держадміністрації.

Звичайно, є й проблеми, не приховує Ростислав Федів. Насамперед назвав би недосконалий закон про державні закупівлі. Багато часу займають тендери, без яких не можна почати роботу на тому чи іншому об`єкті. До речі, наші колеги-європейці, як правило, закінчують водозахисні роботи до 15 жовтня, ми ж нерідко лиш починаємо у цей час... Дошкуляє і хаотичне розпаювання земель, роботи ускладнює гірський рельєф місцевості. Хотілося б також, аби більше долучалися до водозахисної діяльності й "сателіти" Держводгоспу - МНС, Укрзалізниця, Укравтодор, земельники і т.д. Вочевидь, уряд мав би належно фінансувати й ці організації, які займаються ремонтом і будівництвом мостів, автошляхів, відселенням людей і т.д. Наразі ж у проекті бюджету передбачається фінансування тільки по лінії Держводгоспу Ураїни.

Великого значення надаємо й співробітництву з сусідами, сказав на завершення директор державного підприємства "Об`єднана дирекція будівництва водогосподарських об`єктів Закарпатської області" Ростислав Федів. Адже наш край знаходиться на стику кордонів України і чотирьох сусідніх держав - Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини. Особливо тісні взаємини підтримуємо з угорськими колегами. З ними, а також з іншими сусідами погоджуємо всі проекти, раз у два-три місяці вони бувають у нас, знайомляться з ходом виконання Програми комплексного протипаводкового захисту "Тиса." Вони не проти участі у цій програмі. Особливо цікавлять їх наші плани щодо будівництва польдерів та водоакумулюючих ємностей. І це правильно: стихії можна протистояти лише спільними зусиллями.

Оскільки реалізація намічених на Закарпатті спільних заходів матиме значний позитивний вплив на протипаводковий захист країн - членів Євросоюзу. Адже будівництво акумулюючих ємностей і польдерів на Закарпатті дозволить зменшити навантаження на протипаводковий комплекс не тільки в Україні та Угорщині, але й у таких країнах басейну Тиси, як Словаччина, Румунія, Сербія, Чорногорія.