МОДА НА ФЕЄРВЕРКИ

Буває й таке, що святковий салют закінчується трагедією. Варто пригадати перше січня цього року, коли через вибух в руках піротехнічного виробу від отриманих травм помер 37-річний мешканець села Кам’янське Іршавського району.

Загалом, після новорічно-різдв’яних, попит на феєрверки піде на спад, прибутки від цього бізнесу теж. Пожежники зітхнуть з полегшенням, батьки заспокояться, медики лікуватимуть опіки, а продавці піротехнічних товарів підраховуватимуть прибутки…

ВОГНЕННІ ТРІСКАЧКИ ВІД ЛЮТИХ ДУХІВ

Феєрверк (від німецького Feuerwerk) перекладається як “вогненний витвір або діяння”, “потішний вогонь”, спалювання стоячих і рухливих “вогненних фігур”.

На відміну від нього, салют – це вітання, яке супроводжується стрільбою з рушниць, зазвичай холостими зарядами. Царі й вожді за допомогою салютів демонстрували військову міць іноземцям і підтримували патріотичний дух свого населення. Але салюти надавали лише звуковий ефект святу. У порівнянні з ними, феєрверки – справжні витвори мистецтва.

Починалася піротехніка (мистецтво управління вогнем), на думку фахівців, зовсім не з військових потреб. За даними китайського історика хімії професора Лі Чаопінга, першим кроком до сучасних піротехнічних сумішей були вогненні тріскачки, які відлякують злих духів.

Першим поважним фахівцем у мистецтві феєрверків у Росії був Петро І, котрий зібрав у своїй бібліотеці оригінали й переклади майже всіх відомих тоді спеціальних книжок і рецептів, а у давніх архівах збереглися його власноручні записи і креслення.
Мистецтво феєрверків розвивалося й після Петра І. Наприклад, над виготовленням феєрверка на день народження імператриці Анни Іоаннівни працювали дві тисячі чоловік протягом десяти тижнів! Перед Ростральними колонами на розгалуженні Неви в Петербурзі 1731 року було встановлено спеціальний поміст – “театр феєрверків”. “Вогненні потіхи” супроводжували також бали і маскаради, які організувала імператриця Єлизавета.

Після розвитку мистецтва “вогненних свят” у ХVIII-ХІХ сторіччях настав довгий період спаду. І тільки 5 серпня 1943 року в Москві уперше салютували визволителям Орла і Бєлгорода від фашистів. Відроджена під час війни традиція проіснувала до 90-х років у вигляді святкових пострілів із феєрверкових мортир кульками з кольоровими зірками і синхронними артилерійськими залпами. Перший суто салют нового часу з феєрверками “вогненними букетами” пролунав 1957 року під час фестивалю молоді й студентів.

У незалежній Україні інтерес до феєрверків воістину надзвичайний – недарма нещодавно на одне з державних свят було організовано ціле “вогненне” дійство з залученням світової піротехнічної знаменитості. І це не дивно: офіційні заборони послабшали, торгівля імпортними виробами пожвавилася, оборонні заводи після конверсії почали випускати феєрверкові набори.

Багато комерційних організацій улаштовують феєрверки для оформлення рекламних акцій, естрадних шоу, корпоративних вечірок. Спеціалізованих фірм і магазинів нині безліч. Звернися до будь-якого, і піротехніки виготовлять тобі вогненний напис: для молодих – у вигляді обручок чи серця, для ювіляра – у вигляді цифр або вітальних слів, для підприємств і фірм – логотип чи емблему...

ЯКЩО НЕ ПІДРИВНИК, ЗНАЧИТЬ І НЕ БІЗНЕСМЕН

Торгівля піротехнічною продукцією йде жваво, її можна купити й на ринках, і в супермаркетах, і в кількох спеціалізованих магазинах.

Але аж ніяк не в кожній точці зможуть кваліфіковано пояснити, з якого боку підпалювати “римську свічку” і на якій відстані від глядачів запускати феєрверки.

Магазини з продажу піротехніки почали відкриватися в Україні років із десять. Раніше купити петарди й іншу продукцію можна було тільки на ринках у вигляді контрабанди. Вироби продавалися без інструкції, сертифіката якості. Для проведення підривних робіт з використанням пороху і піротехнічних виробів необхідна книжка підривника. В Інституті охорони праці потрібно пройти навчання різновидів пороху, мисливських боєприпасів і піротехнічних виробів, правила їх зберігання, придбання, обліку, перевезення і реалізації. Без цього не можна одержати ліцензію МВС на діяльність, пов’язану з торгівлею піротехнічними виробами.

До речі, відкрити свою справу у сфері таких послуг не менш складно, ніж торгувати зброєю самооборони – вимоги контролюючих органів досить серйозні. Відповідно до торішньої постанови Кабміну діяльність, пов’язана з виробництвом і торгівлею піротехнікою, підлягає ліцензуванню. А суб’єкти господарювання, які реалізують такий товар, зобов’язані мати документи, що підтверджують рівень освіти й кваліфікації, потрібний для ведення такого виду діяльності. Природно, підприємець повинен мати на руках документи, що підтверджують якість піротехнічної продукції.

Ці “драконівські” вимоги заповзятливі торговці на ринку просто ігнорують: покарання за порушення, прямо скажемо, м’яке – адміністративний штраф від одного (17 грн.) до п’яти (85 грн.) неоподатковуваних мінімумів. Тому магазинів в Україні набагато менше, ніж стихійних торговців.

Навести лад у продажу піротехніки й її використанні міг би закон, проект якого вже розроблено. Але оскільки писали його люди, які не є фахівцями, Асоціація піротехніків України планує подати до парламенту альтернативний проект. А поки що армія виробників і продавців піротехніки керується Тимчасовими правилами, ухваленими два роки тому, коли вперше спробували узаконити торгівлю піротехнікою в Україні.

КИТАЙСЬКИЙ – НЕ ОЗНАЧАЄ НЕЯКІСНИЙ

Особливо гострою темою у сфері піротехнічного бізнесу є “дитяча” продукція. Фахівці твердять, що з усіх видів таких виробів безпечними для дітей є тільки хлопавки й бенгальські свічки. Тим часом Україну буквально заполонили смертоносні петарди. У Польщі, наприклад, такі вироби продають у спеціалізованих магазинах зброї. В Україні ж таким товаром торгують з лотків – під виглядом феєрверків.

Якщо така петарда вибухне у квартирі, вікна доведеться склити наново. Якщо в руці – опіки й травми гарантовані.

Придбати яскраву привабливу іграшку підліткові дуже просто, особливо на ринку. У спеціалізованих точках до цього ставляться більш строго. Хоча не всі продавці принципові – маленький клієнт і є той атлант, на дитячих плечах якого тримаються прибутки від торгівлі піротехнікою.

Головна ж небезпека для життя – неякісний контрабандний товар. Популярні в Європі італійські, іспанські й японські вогненні вироби оптовики не закуповують через високу вартість. Розраховувати на європейський рівень безпеки українському споживачеві не доводиться.

Виручає китайська продукція, яка вважається в інших сферах торгівлі синонімом неякісного, але в піротехніці вона цінується досить високо, недарма порох винайшли саме китайці. Утім, і цілком надійний товар може стати небезпечним під час неправильного транспортування або зберігання. Насамперед він боїться вогкості й перепадів температури.

Покупці рідко звертають увагу на термін придатності, зазначений на упаковці. Хоча їх мала б насторожити закреслена (нібито продовжена) дата й низька ціна. Різниця в цінах не така вже й велика. Наприклад, свічка для торта в магазині коштує 3 гривні, а контрабанда на ринку – 2 чи 2,50 гривні.

Неохоче беруть продавці вітчизняних виробників піротехніки, які закуповують товар у Китаї й тільки комплектують його в Україні. Кажуть, наприклад, що тут погано пакують – не дай Боже, ракета полетить не вгору, а вбік...

До речі, фахівці твердять, що саморобні феєрверкові вироби, виконані з дотриманням усіх правил, менш небезпечні, ніж куповані, доступні кожному, хто чиркне сірником...


ЩОБ НОВИЙ РІК НЕ ВИБУХНУВ

В ейфорії народного гуляння не варто забувати про свою безпеку та безпеку оточуючих.

При купівлі піротехнічного виробу необхідно звернути увагу на упакування, яке не повинно мати жодних ушкоджень, також потрібно перевірити термін придатності виробу, наявність інструкції щодо застосування українською чи російською мовами. Також повинні бути зазначені способи безпечного поводження і застосування, вікові вимоги тощо, адже не слід довіряти дитині самій пускати в хід піротехнічний виріб. Роблячи покупку, ви можете вимагати від продавця документи, що підтверджують якість піротехнічних виробів: сертифікат якості, докладна інструкція із застосування. Найулюбленішими новорічними феєрверками є хлопавки, петарди, бенгальські свічі, салюти, ракети, феєрверки, і багато-чого іншого. Ось деякі правила поводження із найбільш розповсюдженими з них.

Хлопавки. Це один із улюблених і безпечних новорічних забав. Проте, варто пам`ятати, що не можна направляти хлопавку в обличчя або освітлювальні прилади, застосовувати її поблизу полум`я свічок або розпечених спіралей. Дітям можна підривати хлопавки тільки в присутності дорослих.

Петарди. Основні правила безпеки при їхньому використанні: забороняється їхнє носіння в кишенях і без упакування, не можна розбирати їх, затримувати в руках після підпалу, необхідно відкидати їх від себе на відстань 5-6 метрів. Піротехнічний виріб, безпосередньо ручного запуску, повинен мати сповільнювач, що забезпечує безпеку запуску і час, за який необхідно встигнути залишити небезпечну зону.

Бенгальські вогні рекомендується використовувати тільки у великих вентильованих приміщеннях або на вулиці. При використанні цих і багатьох інших феєрверків необхідно пам`ятати, що неправильне поводження з ними може спричинити пожежу або завдати шкоди здоров`ю. Пам`ятаючи про ці правила, ви зможете уникнути неприємностей під час святкових днів.