У закарпатській столиці вдало поєднуються європейська архітектура та українські традиції
Закарпаття є складовою частиною України. Однак, потрапляючи туди, ніби опиняєшся в іншій країні. Можливо, таке враження складається через близькість кордону аж з чотирма країнами: Угорщиною, Польщею, Румунією і Словакією. А може, коли переїжджаєш могутні Карпати, здається, що долаєш не лише природну перешкоду, а й минаєш уявний кордон. Адже 70 % території Закарпаття складають гірські та передгірські зони, що зумовлює унікальність природного ландшафту.
Багатонаціональне місто
Столиця Закарпатської області Ужгород – місто дивне та контрастне. Якщо ви будете спілкуватися українською, вас зрозуміють. Однак чути в місті і російську, і угорську, і ромську мови. Це й не дивно, адже область є багатонаціональною. Основним і корінним населенням є українці (78,4%), також проживають угорці, росіяни, румуни, словаки, цигани, всього понад 30 національностей.
Архітектура в місті також різна: костьоли та православні храми, новобудови та старі будиночки, колишня синагога, перетворена на філармонію, широка річка та вузькі вулички.
Усім шанувальникам східноєвропейської архітектури, українських традицій та закарпатського виноробства варто побувати в Ужгороді. На подорож до цього обласного центру достатньо витратити вихідні дні. Однак, якщо захочете побачити інші визначні місця Закарпаття, а там їх багато (і славнозвісний Мукачівський замок, і долина нарцисів у Хусті, і географічний центр Європи у Рахові, і найвища точка України – гора Говерла, та багато іншого), вам знадобиться значно більше часу.
Широка річка та вузькі вулички
Щоб дістатися до Ужгорода із Хмельницького, потрібно сісти на будь-який потяг, що їде в тому напрямку, і проїхати в ньому біля тринадцяти годин. Жителі обласного центру досить привітні, тому навіть без плану міста ви знайдете більшість визначних місць та пам’яток архітектури. Варто лише розпитати перехожих.
Раджу почати огляд міста із центральної частини. Ужгород стоїть на берегах річки Уж (власне, звідси походить і його назва). Річка ця бере початок в горах, тому швидка і неглибока, однак в Ужгороді вона дуже розлога. Через все місто тягнеться набережна, вздовж неї лавочки та зелені насадження. Дуже захопливе видовище спостерігати за чайками, які тут літають цілими зграями.
В центрі міста знаходиться більшість архітектурних пам’яток. Серед основних визначних місць можна назвати Кафедральний собор 1646 року, художній музей, музично-драматичний, ляльковий театри, філармонія. Остання була побудована як синагога в пишному романтичному стилі, що поєднує візантійські та арабо-мавританьські елементи. Після Великої Вітчизняної війни іудаїстична символіка була знищена, а в приміщені розмістився народний хор та філармонія.
На особливу увагу заслуговує фортеця 10-16 століття, з мурів якої відкриваються чудові краєвиди на місто та навіть гірські масиви за його межами. На її території розміщений краєзнавчий музей.
Неподалік від замку розташований музей народного побуту та архітектури. Це заклад під відкритим небом, в якому можна блукати не одну годину. Тут можна побачити житлові будинки, господарські споруди, дерев’яні церкви, які будували жителі Карпат та Закарпаття протягом століть. А кожна хатина – справжній музей. З точністю до найдрібніших деталей переданий побут: вишиті рушники та тарелі на стінах, кухонне приладдя на столах та полицях, печі, ліжники, колиски та інші предмети гармонійно поєднані між собою.
Довідка «Всім»
Ужгород — одне із найдревніших слов’янських міст. Вперше він згадується в літописах у 872 році. За свою історію місто змінило кілька назв. Воно називалося як Онгвар, Хунгвар, Унгуйвар і Унгвар.
Східнослов’янське плем’я білих хорватів заснувало свої перші поселення в районі Ужгорода до дев’ятого століття, коли він перетворився в захищену ранньофеодальну фортецю. В 903 році угорці перейшли Карпати, і, розбивши в нерівному бою на території сучасної Словаччини війська полулегендарного князя Ужгорода Лаборца, заволоділи містом. Існує навіть теорія про те, що сама назва «Угорщини» (Hungary) походить від угорської назви Ужгорода - Унгвар.
В 1241 році татари Батия спалили місто. В 16-17 століттях Ужгород, будучи крайнім східним форпостом Габсбурзької Австрії на кордоні з Трансільванією, швидко развивався в економічному плані. Перша світова війна негативно вплинула на місто, тому в 20-х роках з’являлися ініціативи перенести адміністративний центр в Мукачеве. В 1919 році Закарпаття з Ужгородом перейшло до Чехословаччини, уряд якої проводив активне будівництво та сприяв економічному розвитку міста.
З 1991 року Ужгород є найнечисельнішим (125 тисяч чоловік) і найзахіднішим із 24 обласних центрів України.
