Мінеральні води Ужгорода

ІСТОРІЯ "УНГВАРЬСКОЇ МїНЕРАЛЬНОЇ"
Серед усіх розроблених джерел мінеральних вод Закарпаття у нас існує 11 вод міжнародних типів та, як мінімум, 4 — суто закарпатського походження. З-поміж них — крем`янисті води Ужгорода, які містять багато кремнієвої кислоти, залізо та вуглекислий газ. Перші відомості про використання мінеральних вод в Ужгороді належать до XVII століття, коли у 1631 році в "Ужгородській інвентарній книзі" було зроблено запис про наявність у місті мінеральних джерел та водолікарень. Тоді це були примітивні купелі та вириті в землі ями, які обкладалися камінням, неподалік від джерел. Мінеральна вода в Ужгороді згадується і в урбарії Ужгородської домінії 1793 року. На одному з таких джерел у центрі міста під Замковою "горою (сьогодні вулиця Підградська) на правому березі річки Малий Уж було зведено водолікарню "Квасна вода", будівля котрої проіснувала до початку Другої світової війни. У цьому ж районі (вулиця Електрозаводська) на одному з джерел ще з XIX сторіччя існував бювет мінеральної води та "Унгварьська купель", яку широко використовувало тодішнє населення (на фото). Пізніше на цьому місці збудували пансіонат, де лікувальні води приймали гості та мешканці Ужгорода. У 1796 році хімічний склад наших мінеральних вод вивчав відомий учений, почесний член Московського фізико-хімічного товариства й Петербурзького товариства лікарів та природознавців, професор хімії й ботаніки медичного факультету єдиного на той час Угорського університету Пауль Китайбел. А в 1887 році купелі та мінеральні води Ужгорода були описані в книжці І. Бо-лемана. Цікаво, що вже в XIX столітті місцеві ресторатори возили "унгварьську мінералку" в скляних пляшках на продаж до Львова, Будапешта, Дебрецена, Кошице та Відня. Завдяки вченим нині відомо, що "Ужгородська мінеральна" за основним складом . належить до групи нарзанів Дарасунського й Кукінського типів, для яких характерні високий вміст вуглекислоти, мікроелементів і чудові смакові якості. Через це вони й сьогодні широко відомі та розливаються для всього світу.
У 1932 році французькі лікарі активно пропагували використання крем`янистих вод для виведення сечового піску, коли спостерігали так званий "тиждень виходження піску" у хворих після прийому вуглекислих крем`янистих вод на курорті Мон-Дор у Франції. За чехословацького періоду, у 1935 році, хімічний склад та лікувальні властивості мінвод Ужгорода були скрупульозно описані в монографії Ф.Візнера. За радянських часів, у 60-70-х роках минулого століття, почався промисловий розлив цих мінеральних вод із пробурених на той час численних свердловин ужгородського родовища мінеральних вод під назвою "Ужгородська", а в 1990 роках — "Радванка" та "Настуся". Зважаючи на значний потенціал нашої місцевої курортної зони, 1 січня 1965 року за наказом МОЗ УРС� було створено Ужгородський філіал Одеського НДІ курортології, який у 1988 році реорганізувався У відділ Одеського НДІ курортології та медичної реабілітації, а в 1992-му — в Науково-практичне об`єднання "Реабілітація" МОЗ України.
Власне, ужгородське родовище вуглекислих вод розміщене на заході Чоп-Мукачівської западини, яка на південному заході межує з Середньоєвропейською низиною (Панонський серединний масив). Геологічна структура району була розшифрована буріннями глибоких пошукових свердловин у 1959-1973 роках, і таким чином розкрито вуглекислі залізисті крем`янисті мінеральні води регіону. Присутність
заліза та кремнієвої кислоти виділила вуглекислі мінеральні води Ужгородського родовища в окремий ужгородський тип нарзанів. Сьогодні під назвою Ужгородського родовища вуглекислих вод виділяється ряд ділянок розповсюдження вуглекислих залізистих крем`янистих маломінералізованих вод у межах обласного центру, які близькі між собою територіально та вміщують води одного тилу. Це родовище в цілому та його західна ділянка (Боздоський парк, мікрорайон Дравці) просторово й генетично пов`язані з Ужгородським палеозойським
виступом фундаменту Закарпатського прогину. На цій Ділянці можна видобувати вуглекислі залізисті висококрем`янисті гідрокарбонатні кальцієво-натрієві води з мінералізацією 2,1-2,3 г/дм3 та температурою на гирлі свердловини 24-29,5°С. Встановлено, що ці води залягають на глибині 376-430 м у пласті тріщинуватих андезитів левантина гутинської свити.
На іншій ділянці (на правому березі річки Уж, що отримала назву "Східної спортивної" ділянки Ужгородського родовища в районі вулиці Електрозаводської, Підзамкового парку, площі Шандора Петефі) із свердловин завглибшки 71-101 м теж було отримано вуглекислі мінеральні води. У 1972-73 pp. на "Спортивній" ділянці в мікрорайоні Радванка пошуковими свердловинами був визначений контур ділянки розповсюдження вуглекислих залізистих крем`янистих хлоридно-гідрокарбонатних кальцієво-натрієвих вод з мінералізацією 1,3-1,7 г/дм3, вмістом вуглекислого газу — до 1,5 г/дм3 та двовалентного заліза — до 12-28 мг/дм3, які подібні до малкінсько-кобилецькот полянського типу.
Спорідненість вуглекисло-гідрокарбонатної буферної системи нарзанів та систем організму людини сприяє їх тісній взаємодії при питному застосуванні.
Лікарям відомо, що мала мінералізація нарзанів і високий вміст кальцію зумовлює їх виразну діуретичну та холеретичну дію.
Ужгородська мінеральна вода не тільки насичує організм необхідними цінними мікроелементами — кальцієм, магнієм, залізом, але й допомагає йому звільнитися від накопичених шлаків та сечового піску. Виведенню токсичних продуктів сприяють і колоїдні сполуки кремнію в мінеральній воді, які мають сорбційні властивості. Кремній допомагає й біосинтезу колагену та утворенню кісткової тканини, бере участь у метаболізмі ліпідів, сповільнює розвиток процесів, що лежать в основі старіння людини. До речі, при низькому вмісті в сечі органічних сполук кремнію відбувається випадіння солей в осад з подальшим каменеутворенням. Тому мінеральна вода "Унгварьська" може вживатися при хронічних ендогенних інтоксикаціях, при важких захворюваннях шкіри, туберкульозі, анеміях, панкреатитах,
нефропатіях, хронічних професійних отруєннях важкими металами, захворюваннях шлунка з різним рівнем кислотоутворення, жовчо- та сечовивідних шляхів, зокрема літогенних діатезах, хворобах крові, що супроводжуються залізодефіцитними станами, і особливо тоді, коли необхідно зменшити рівень медикаментозного лікування. До того ж ця вода завдяки високому вмісту природної вуглекислоти прекрасно втамовує спрагу.
ДЕ її МОЖНА СКУШТУВАТИ?
Справжню ужгородську мінеральну воду можна взяти в Боздоському парку, де на одній зі свердловин є давно проіржавіла труба, звідки самовитоком ллється руда "мінералка", яку активно споживає населення "нового" мікрорайону. Друга точка — у лісі на "Шахті", де знаходиться маловідома слабомінералізована криниця. Нарешті, майже через півстоліття забуття, відновив свою роботу і бювет
"Унгварський" на вул. Електрозаводській. Так сталося, що популярні свого часу два облаштовані бювети у дворі дитячої лікарні та в парку біля управління СБУ нині недіючі. Для повноти картини можна згадати і про незначні витоки на Радванці та Горянах (до речі, тут у кількох приватних домогоспо-дарствах криниці наповнені, саме мінеральною водою).
Завершимо нашу розповідь на оптимістичній ноті. Попри загальний плачевний стан мінеральних свердловин та рівня видобутку води в місті, на щастя, в ужгородської "мінералки" розпочався період ренесансу. Незабаром в обласному центрі відкриється перший в Україні комплекс із повним набором велнес-програм та бальнеологічним центром. (Для довідки; слово "велнес" похідне від слів "fitness" та "well-being", що перекладається як "добре самопочуття". Велнес — це своєрідна система оздоровлення, яка дозволяє досягти емоційної і фізичної рівноваги в умовах сучасного урбанізованого життя. Помірне та комфортне фізичне навантаження, здорове харчування, комплексний догляд за шкірою, хороший відпочинок, оптимізм і позитивне мислення — це все велнес).
Отже, скоро у гостей міста та ужгородців з`явиться можливість оздоровитися; за стародавньою методикою і рецептами нетрадиційної медицини. У велнес-комплексі пропонуватиметься кілька варіантів харчування з використанням мінеральної води і. звичайно ж, повний комплекс послуг з догляду за тілом за допомогою саме нашої, ужгородської, мінералки.
За показниками кількості сонячних днів Ужгород серед інших регіонів України поступається лише Криму й Таврії. Сприятливі кліматичні умови дозволяють у нас забезпечити відпочинок протягом майже цілого року. З усіх місцевих рекреаційних зон ужгородська, за висновками українських учених, отримала найбільшу кількість сумарних балів - 127,3.
Отже, в нашому місті завдяки підземному багатству незабаром з`явиться непогана альтернатива дорогим і не завжди хорошим заморським курортам, до яких у пошуках екзотичної панацеї від усіх хвороб та з надією на чудодійне зцілення, керуючись модою, вирушають наші довірливі громадяни.