Страбичівський елеватор колись був другим у СРСР

Як повідомив теперішній директор ДП «Хлібна база № 89» Михайло Дешко, його підприємство, яке тоді називалось «Страбичівський елеватор із прийому та перевантаження зерна», увійшло в експлуатацію в грудні 1985 року і могло приймати до 82,5 тис. тонн зерна. Раніше тут працювало до 220 осіб. Із 1999 року елеватор у Горонді законсервований, тобто зберіганням та перевантаженням зерна не займається. Нині він «живе» за рахунок оренди його території іншими підприємствами та організаціями. Основний дохід - від надання послуг фірмі «Нафтогаз ВП «Надежда» з перевантаження цистерн зі скрапленим газом із широкої колії на вузьку. За словами директора, підприємство входить до переліку тих, які не підлягають приватизації.
Колись тут у міні-пекарні випікали хліб для працівників і населення, були свої міні-олійни-ця, цех із пошиття декоративних жіночих сумочок із ротанової сітки, а також пташник, де вирощували курей, та ферми з молодняком великої рогатої худоби і свиней...
Історія будівництва елеватора починається далеким уже 1976 роком. Тоді він мав стати другим в СРС� (перший - у Казахстані) з імпорту зерна в республіки колишнього Союзу. На обрання місця його розташування вплинула наявність вузькоколійки європейського зразка з боку села Горонда. Будівництво велося за проектом Харківського проектного інституту, генеральним підрядчиком був ПМК-337, а субпідрядною організацією - Вінницьке управління механізації й автотранспорту. Всі перипетії процесу робіт добре пам`ятає Володимир Рош-ко, колишній начальник елеватора. Він прийшов сюди одразу після строкової служби в 1984 році, працював машиністом крану, а потім - слюсарем.
«Кожної зміни на будівництві зводились стіни силосних корпусів метрової висоти, і вже через 36 днів перший із них був побудований, розрахований на 1200 тонн зерна, — продовжив нашу розмову Микола Федак. — По завершенні будівництва для промивання бункерів було пропущено через силосні ями 950 тонн пшениці. За добу прийом зерна сягав 1000 тонн і стільки ж - на відвантаження. Цей обсяг робіт виконувала зміна із 32 чоловік, процес тривав безперервно. За період із 1986 по 1999 рік елеватором було перевантажено більше 2 млн. тонн зерна».
«Підприємство активно співпрацювало з австрійськими фірмами «Фіногрейн» і «Гленкор» та угорською «Узвнєштранс», - додав Володимир Рошко.  - Зберігання зерна тоді коштувало 1 долар/ тонна за добу. Після розпаду Радянського Союзу постачання зерна на елеватор припинилось. Підприємство стало невигідним, хоча знаходиться поблизу Європи і могло би мати чимало інвесторів. Але перевантажувати пропан і зерно одночасно - неможливо. І своє призначення хлібоприйомного пункту елеватор невдовзі може втратити».